Справа № 369/2840/14-ц
Провадження № 2/369/1640/14
Іменем України
15.05.2014 року Києво - Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Ковальчук Л.М.,
при секретарі Рябець А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У березні 2014 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 10 січня 2014 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного управління юстиції у м. Києві між нею та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, актовий запис № 22.
Спільних дітей від шлюбу вони не мають.
Спільне життя між ними не склалося, оскільки вони виросли та виховані в різних культурах, мають значну різницю у віці, різні погляди на життя, роботу, проведення дозвілля та планування сім'ї, через що в сім'ї виникали непорозуміння. Їхня сім'я розпалася, спільного господарства вони не ведуть, спільного бюджету не мають, шлюбні відносини не підтримують. Позивач ОСОБА_1 вважає, що за таких умов збереження сім'ї неможливе.
Враховуючи викладене, позивач ОСОБА_1 просила суд розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2, зареєстрований Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 22.
Суд, з'ясувавши дійсні обставини справи та дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що з 10 січня 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1. Дітей від шлюбу подружжя не має.
Подружнє життя між ними виявилося неможливим, оскільки у позивача та відповідача різні характери, між ними втрачені почуття поваги один до одного. Їхня сім'я розпалася, з лютого 2014 року вони не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбно-сімейні відносини. Позивач ОСОБА_1 зазначала, що сім'ю зберегти не бажає. Після розірвання шлюбу позивач ОСОБА_1 просила залишити їй прізвище «ОСОБА_1».
Згідно вимог ст. 112 Сімейного кодексу суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивачка ОСОБА_1 просила залишити їй прізвище «ОСОБА_1», а тому суд залишає прізвище позивачці після розірвання шлюбу - ОСОБА_1.
Керуючись ст. ст. 104, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, ст. ст. 88, 213, 215, 218, 224-228 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 10 січня 2014 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 22, розірвати.
Прізвище позивачки ОСОБА_1 після розірвання шлюбу - ОСОБА_1.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду або шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення в разі відсутності осіб, які брали участь у справі, під час проголошення судового рішення.
Суддя Ковальчук Л.М.