22 травня 2014 р.м.ОдесаСправа № 2-а/1522/6666/11
Категорія: 10.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Загороднюк В.І.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Турецької І.О.
суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління соціального захисту населення Миколаївської районної державної адміністрації Одеської області на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 14 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Миколаївської районної державної адміністрації Одеської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 14 травня 2012 року було частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1) до Управління праці та соціального захисту населення Миколаївської райдержадміністрації Одеської області (надалі - УПСЗН, відповідач) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Вказаною постановою було визнано дії відповідача з приводу відмови в перерахунку ОСОБА_1 недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 12 лютого 2008 року по 21 лютого 2010 року неправомірними.
Зобов'язано УПСЗН здійснити ОСОБА_1 перерахунок щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» за період з 12 лютого 2008 року по 21 лютого 2010 року.
16 серпня 2012 року позивач звернулася до суду з заявою про отримання копії постанови суду та виконавчого листа по справі проте справу у суді знайдено не було.
У лютому 2014 року позивач звернулася до суду з заявою про відновлення втраченого провадження по даній, посилаючись на те, що 14 травня 2012 року було задоволено її позов до відповідача.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2014 року відновлено втрачене провадження по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Миколаївської райдержадміністрації Одеської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано дії відповідача з приводу відмови в перерахунку ОСОБА_1 недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 12 лютого 2008 року по 21 лютого 2010 року неправомірними.
Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Миколаївської райдержадміністрації Одеської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною, до досягнення ним 3-річного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» за період з 12 лютого 2008 року по 21 лютого 2010 року.
В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі управління соціального захисту населення Миколаївської районної державної адміністрації Одеської області ставиться питання про скасування судового рішення від 14 травня 2012 року, у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та постановлення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження, у відповідності до положень п.1 ч.1 ст. 197 КАС України, у зв'язку із неявкою сторін, належним чином сповіщених про день, час та місце розгляду справи.
З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню на наступних підставах.
Так, судом першої інстанції було встановлено, що позивачка має сина - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
З травня 2007 року вона отримувала державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка призначалася з 07 травня 2007 року по 31 липня 2007 року в розмірі 129,03 грн., в серпні 2007 року в розмірі 132,64 грн., в вересні 2007 року в розмірі 134,45 грн., в жовтні 2007 року в розмірі 136,13 грн., в листопаді 2007 року в розмірі 140,05 грн., в грудні 2007 року в розмірі 144,10 грн., на період з 01 січня 2008 року по 21 лютого 2010 року у розмірі 144,10 грн. щомісяця.
На звернення позивача до відповідача про перерахунок державної допомоги, відповідач відмовив їй, посилаючись на відсутність законних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги в частині зобов'язання УПСЗН здійснити перерахунок щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» за період з 12 лютого 2008 року по 21 лютого 2010 року, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, при обчисленні та виплаті такої допомоги, застосовував дію постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751, яка передбачає виплату в менших розмірах, ніж передбачено Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», яким вже встановлено розмір такої допомоги, і яким він повинен був керуватися.
Відмовляючи в задоволенні іншої частини позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що позивачем порушено строк подачі позову, передбачений статтею 99 КАС України.
Згідно із вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вірно зазначивши про порушення позивачкою строку звернення до суду, передбаченого ст. 99 КАС України (який діяв на момент її звернення до суду) та про відмову у задоволенні позову з цих підстав, дійшов помилкового висновку про те, що перерахунок щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, необхідно зробити на підставі ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Так, матеріалами справи встановлено, що позивач має на утриманні малолітню дитину (ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1), перебував на обліку в УПСЗН з 07 травня 2007 року по 11 лютого 2010 року, та отримував допомогу в розмірі 130 грн на місяць як особа, застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, що підтверджується довідкою відповідача (а.с.59).
До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28 грудня 2007 № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 107-VI) - правовідносини щодо виплати допомоги регулювалися Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (надалі - Закон № 2811-ХІІ), дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (надалі - Закон № 2240-ІІІ), який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб.
Розмір допомоги також визначався цими Законами.
Зокрема, статтею 43 Закону № 2240-III було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону № 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III було виключено статті 40- 44.
Конституційний Суд України рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40- 44 Закону № 2240-III.
Таким чином, в період з 01 січня 2008 року по 22 травня 2008 року, розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку для осіб, застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулювався ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», а з дня втрати чинності положень пункту 25 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»зазначені правовідносини регулювалися також і ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Пунктом 2 розділу ІІІ Закону № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.
Таким чином, з часу проголошення Рішення № 10-рп/2008 Конституційним Судом України відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-III, а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону № 2811-ХІІ.
Статтею 46 Закону України від 26 грудня 2008 № 835-VI «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та статтею 45 Закону України від 27 квітня 2010 року № 2154-VI «Про Державний бюджет України на 2010 рік» (далі - Закон № 2154-VI) передбачено, що у 2009, 2010 роках допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону № 2240-ІІІ призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27 грудня 2001 року № 1751 саме на виконання Закону № 2811-ХІІ (пункт 1). Новий акт уряду на виконання статті 45 Закону № 2154-VI не приймався.
Розміри і порядок виплати допомоги відповідно до Закону № 2240-III на виконання статті 45 Закону № 2154-VI Кабінетом Міністрів України не визначалися.
Оскільки у справі, що розглядається, судом апеляційної інстанції встановлено, що спір виник щодо виплати допомоги з лютого 2008 року особі, яка застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, то за таких обставин, на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді, а саме з 22 травня 2008 року, поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон № 2240-III), відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Стосовно вимог позивача про зобов'язання відповідача сплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з урахуванням індексації та компенсації, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно статті 2 Закону України від 03 липня 1991 № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі пенсії.
Соціальні виплати, що мають цільовий і разовий характер (допомога при народженні дитини, допомога на поховання, матеріальна допомога, одноразова допомога при виході на пенсію тощо), а також допомога у зв'язку з вагітністю і пологами індексації не підлягають. Підтримка купівельної спроможності провадиться шляхом підвищення розміру зазначених виплат.
Зважаючи на зазначене, підстави для проведення нарахування та виплати суми індексації відсутні.
Враховуючи, що судом першої інстанції було допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, постановлене судове рішення на підставі ст.202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення вимог позивача.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу управління соціального захисту населення Миколаївської районної державної адміністрації Одеської області - задовольнити частково.
Постанову Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2014 - скасувати.
Прийняти у справі нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Миколаївської районної державної адміністрації Одеської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління соціального захисту населення Миколаївської районної державної адміністрації Одеської області щодо відмови в перерахунку і виплаті ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Зобов'язати управління соціального захисту населення Миколаївської районної державної адміністрації Одеської області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 22 травня 2008 року по 21 лютого 2010 року, відповідно до положень статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», з урахуванням проведених виплат.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Доповідач - суддя І.О.Турецька
суддя Л.В. Стас
суддя І.П. Косцова