12 травня 2014 року (12 год. 20 хв.) Справа № 808/2342/14 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді - Киселя Р.В.,
за участю секретаря судового засідання - Мащенко Д.В.,
представника позивача - Міхової Ю.О.,
представника відповідача - Міщенко О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Автохімія «Стандарт» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжі Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
31.03.2014 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Автохімія «Стандарт» (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжі Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000692211 від 17.03.2014.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем була проведена камеральна (електронна) перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість позивачем за грудень 2013 року, за результатами якої складено акт від 04.02.2014 №23/08-28-22-11/35147919 (далі - Акт перевірки). На підставі Акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000692211 від 17.03.2014. Висновки Акту перевірки позивач вважає необґрунтованими, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення на думку позивача є безпідставним.
Ухвалою суду від 02.04.2014 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 15.04.2014.
У судовому засіданні оголошувалась перерва до 25.04.2014.
У судове засідання 25.04.2014 представники сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не прибули.
Ухвалою від 25.04.2014 за клопотанням позивача провадження у справі було зупинено до 12.05.2014.
Ухвалою від 12.05.2014 провадження у справі було поновлене, судове засідання призначене на 12.05.2014.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві, зокрема зазначивши, що складена податкова накладна в рамках договору №ТДАХСТОВТ-181213 від 18.12.2013 відповідає вимогам чинного законодавства. З приводу не внесення в Єдиний реєстр податкових накладних контрагентом позивача ТОВ «Транс лем», зазначив, що позивач не несе відповідальність за дії своїх контрагентів, не зобов'язаний здійснювати контроль за дотриманням контрагентами вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, та в подальшому зазнавати негативних наслідків за неправомірну діяльність контрагентів. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позовних вимог, зокрема зазначивши, що позивачем включено до податкового кредиту податкову накладну від 18.12.2013 №8533, яка не зареєстрована у ЄРПН контрагентом ТОВ «Транслем» на суму 45000,00 грн., внаслідок чого позивачем порушено п. 201.10 ст. 201 ПКУ. Також, зазначив, що позивачем не подано заяву-скаргу на постачальника до декларації за грудень 2013 року на ТОВ «Транслем», як це передбачено чинним законодавством. Також, позивач не скористався правом звірити дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними ЄРПН, яка на момент подачі звітності до відповідача повинна була бути зареєстрована в ЄРПН. Зазначив, що позивачем було занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету по контрагенту ТОВ «Транслем» за період грудень 2013 року на суму ПДВ 45000,00 грн. Тому, вважає оскаржуване податкове повідомлення - рішення правомірним, через що просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
У судовому засіданні 12.05.2014 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,
Відповідачем на підставі п. 75.1 ст. 75, п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України у порядку ст. 76 Податкового кодексу України була проведена камеральна (електронна) перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість позивачем за грудень 2013 року.
За результатами проведеної перевірки 04.02.2014 відповідачем був складений Акт перевірки, згідно висновків якого встановлено порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п.п. 1, 2, 5, 6, 7, 8 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі - Порядок №1246), вимог п. 21 розділу 3 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492 (далі - Порядок №1492) та наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1342 (далі - Порядок №1342), п. 21 розділу 3 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 №678 (далі - Порядок №678), що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету по контрагенту ТОВ «Транслем» за період грудень 2013 року на суму ПДВ 45000,00 грн.
На підставі Акту перевірки 17.03.2014 відповідачем було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000692211, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб на загальну суму 67500,00 грн., з яких 45000,00 грн. - за основним платежем, 22500,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідач в Акті перевірки позивача посилається на недотримання, позивачем вимог п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п.п. 1, 2, 5, 6, 7, 8 Порядку №1246, вимог п. 21 розділу 3 Порядку №1492, №1342, п. 21 розділу 3 Порядку №678, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету по контрагенту ТОВ «Транслем».
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 200.1, 200.2 ст. 200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.
Відповідно до п. 1, 2, 5, 6, 7, 8 Порядку №1246 цей Порядок визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі.
Подання податкової накладної та/або розрахунку коригування Державній податковій службі в електронній формі здійснюється відповідно до Порядку підготовки і подання податкових документів в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженого Державною податковою службою.
Внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі Державній податковій службі з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру.
Операційний день триває з 0 до 23-ї години.
Продавець складає податкову накладну та/або розрахунок коригування у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому Державною податковою службою, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення.
Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб платника податку у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця.
За відсутності у продавця посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку накладаються у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис керівника; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця.
Продавець, що є фізичною особою - підприємцем, накладає електронний цифровий підпис у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис фізичної особи - підприємця; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця.
Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі, продавець отримує засоби електронного цифрового підпису в акредитованих центрах сертифікації ключів для такої особи та подає податковому органові за місцем реєстрації посилені сертифікати електронного цифрового підпису зазначеної особи. У такому разі електронні цифрові підписи посадових осіб продавця накладаються у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис посадової особи, якій делеговано право підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця.
Після накладення електронного цифрового підпису продавець здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх Державній податковій службі засобами телекомунікаційного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» та «Про електронні документи та електронний документообіг». Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у продавця.
Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до Державної податкової служби здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, та проводиться їх реєстрація.
Для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.
За приписами п. 21 розділу 3 Порядку №1492, №1342 та №678 у разі відмови постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) до декларації додаються Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) за формою згідно з (Д8) (додаток 8) та копії документів, передбачених пунктом 201.10 статті 201 розділу V Кодексу.
Платники, які подають податкову звітність в електронному вигляді, подають копії таких документів окремо у порядку, визначеному для подання податкової звітності у паперовому вигляді.
Судом встановлено, що 18.12.2013 між позивачем та ТОВ «Транслем» був укладений договір поставки №ТДАХСТОВТ-181213, за умовами якого постачальник зобов'язався передати в погоджені строки, а позивач прийняти і оплатити паливно-мастильні матеріали, найменування, кількість, ціна яких вказується у накладних документах на товар, які оформлюються на кожну окрему партію товару.
За наслідками виконання умов договору позивачу видавалась податкова накладна від 18.12.2013 №8533 на загальну суму 270000,00 грн., у тому числі ПДВ 45000,00 грн., видаткова накладна від 18.12.2013 №Т-00008622 та рахунок-фактура від 18.12.2013 №Т-00008622 на зазначену суму.
Позивачем у податковій декларації за грудень 2013 року до складу податкового кредиту була віднесена сума ПДВ у розмірі 45000,00 грн. (податкова накладна від 18.12.2013 №8533) по операціях з контрагентом ТОВ «Транслем».
З даних наведених в Розділі 2 «Отримані податкові накладні. Реєстр податкових накладних» вбачається, що ТОВ «Транслем» податкова накладна від 18.12.2013 №8533 не була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, як того вимагає чинне законодавство України.
Отже, оскільки зазначена податкова накладна не була зареєстрована ТОВ «Транслем» в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, то позивач позбавлений права на включення суми податку на додану вартість у розмірі 45000,00 грн., за податковою накладною від 18.12.2013 №8533, до складу податкового кредиту без додання до податкової декларації за відповідний податковий період заяви із скаргою на такого постачальника.
Проте, в супереч зазначеній нормі Податкового кодексу України позивачем було віднесено суму ПДВ у розмірі 45000,00 грн. до складу податкового кредиту та відображено в поданій податковій декларації за грудень 2013 року, чим порушено вимоги п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.
Крім того, позивач, відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, був наділений правом в разі порушення ТОВ «Транслем» порядку заповнення накладної та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на ТОВ «Транслем», протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. Подання зазначеної скарги було б підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.
Судом встановлено, що позивачем до податкової декларації за грудень 2013 року, до якої було включено податкову накладну видану ТОВ «Транслем», не було подано відповідної скарги на ТОВ «Транслем», а отже позивач не скористався правом, яким він наділений Податковим кодексом України.
Суд зазначає, що листом від 25.04.2014 №25/04-14 позивач звертався до ТОВ «Транслем» з метою отримання інформації про те, чи була включена податкова накладна як корегуюча в період наступний за звітним (з грудня 2013 року до теперішнього часу), а також чи були причини не включення податкової накладної та чи були відмови відповідача у включенні до Єдиного реєстру податкових накладних.
Однак, станом на час розгляду справи, як зазначив позивач, ТОВ «Транслем» відповіді позивачу не надало.
За наведених вище обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 94, 158-163 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Автохімія «Стандарт» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжі Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Р.В. Кисіль
Постанова виготовлена у повному обсязі 16.05.2014.