"20" травня 2014 р.Справа № 916/3652/13
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Разюк Г.П.,
суддів: Петрова М.С.,
Колоколова С.І.
при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.
за участю представників сторін:
від позивача - Сивак А.Л., довіреність № 3813-4, дата видачі : 10.12.13р.;
від відповідача - Веренчука В.О., довіреність № б/н, дата видачі : 19.02.14р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „НЕКСТ ВЕЙ", м.Одеса
на рішення господарського суду Одеської області від 11.03.2014 року
по справі № 916/3652/13
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ІНФОКС", м. Київ
в особі філії „ІНФОКСВОДОКАНАЛ", м.Одеса
до скаржника
про стягнення 18113 грн..
У грудні 2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" (далі по тексту - Водоканал) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) „НЕКСТ ВЕЙ" про стягнення 18113грн. боргу за водовідведення ливневих стоків в період з 1.09.10р. по 1.08.12р., також позивач просив стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720,50 грн..
В обґрунтування вимог позивач послався на ст.ст. 11, 526, 629, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 193, 198, ГК України та порушення відповідачем умов договору сторін № 4646/3 від 17.05.10р. щодо оплати вартості наданих послуг.
Рішенням господарського суду Одеської області від 11.03.2014р. (суддя Цісельський О.В.) позовні вимоги Водоканалу задоволено в повному обсязі та стягнуто на його користь 18113 грн. основного боргу та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720,50 грн..
Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ТОВ „НЕКСТ ВЕЙ" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій стверджує, що рішення суду першої інстанції є незаконним і необґрунтованим, оскільки судом не враховано, що відповідно до листа вих. № 28/08 від 28.08.2012р. позивачу повідомлено, що дійсна загальна площа використовуваних відповідачем земель складає 1314,17 кв. м., що відображено в договорі № 6278 від 29.09.2010р. на дольову участь у землекористуванні, укладеному між Одеською міською радою в особі Одеського міського управління земельних ресурсів та ТОВ „НЕКСТ ВЕЙ", згідно якого визначено дольову участь відповідача у користуванні 233/1000 частки земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул.Іцхака Рабіна, 2.
Крім того, скаржник зазначає, що суд першої інстанції також не прийняв до уваги той факт, що відомості про площу удосконаленого покриття, надані ним позивачу та використані останнім при розрахунку боргу, не відповідають дійсності та вищеозначеним документам.
У зв'язку з наведеним ТОВ „НЕКСТ ВЕЙ" просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким в позовних вимогах позивачу відмовити в повному обсязі.
Водоканал у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні спростовує доводи апеляційної скарги та просить залишити рішення господарського суду Одеської області від 11.03.14р. по даній справі без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.05.10р. між Водоканалом та ТОВ „НЕКСТ ВЕЙ" укладено договір на послуги водопостачання питної води та водовідведення № 4646/3 /а.с.12-14/, відповідно до умов якого Водоканал надає послуги по подачі питної води, а також по прийому стоків холодного, гарячого водопостачання та ливневих стоків.
Змістом п.1.2. Договору визначено, що Споживач своєчасно сплачує надані йому послуги водопостачання та водовідведення, забезпечує належну експлуатацію своїх водоканалізаційних мереж, споруд приладів та пристроїв на них у відповідності із Правилами, що перелічені в п. 2.1. цього Договору та діючим законодавством.
Згідно до п.3.2 Договору оплата послуг водопостачання та водовідведення проводиться щомісячно до 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим. Грошові кошти перераховуються на поточний рахунок позивача.
Відповідно до п.3.8 Договору обсяг скинутих ТОВ „НЕКСТ ВЕЙ" ливневих стоків визначається розрахунковим шляхом відповідно до п.4.10 "Правил водокористування" та Держстандарту /ДСТУ/ 3013-95.
Згідно з п. 3.10 Договору у разі зменшення обсягів водоспоживання-водовідведення при проведенні розрахунків за діючими нормами водопостачання, перерахунок проводиться з початку місяця, в якому були надані відомості. "Виробник" не несе відповідальності за несвоєчасне подання "Споживачем" відомостей про зменшення обсягів споживання.
П. 7.3. передбачено, що Договір діє з 17.05.2010р. до 31.12.2014р., тобто на час розгляду спору є чинним.
Згідно із ст. 629 договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно зі ст. 526 зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Листом від 08.06.10р. за вих. № 08/06 ТОВ „НЕКСТ ВЕЙ" повідомило Водоканал про те, що на його об'єкті площа забудови становить 1116,49кв.м, площа удосконаленого покриття - 0,3665 га, система водовідведення - загальносплавна.
Невдовзі після цього, а саме 29.09.2010р., ТОВ „НЕКСТ ВЕЙ" уклало з Одеською міською радою в особі Одеського міського управління земельних ресурсів договір № 6278 на дольову участь у землекористуванні, в якому визначено, що загальна площа використовуваних відповідачем земель складає 1314,17 кв. м., одначе відповідна інформація була надана Водоканалу лише 28.08.12р. листом №28/08 /а.с.86/ і на підставі п.3.10 Договору сторін № 4646/3 від 17.05.10р. має застосовуватися в розрахунках починаючи з серпня 2012р., який не входить до спірного періоду.
Таким чином, позивачем цілком обґрунтовано і у відповідності до умов Договору та чинного законодавства було здійснено розрахунок боргу в період з 01.09.2010р. по 01.08.2012р. згідно з довідками Гідрометеорологічного центру Чорного і Азовського морів про кількість опадів за даний період та тарифами, встановленими Рішенням виконкому Одеської міської ради № 1074 від 25.09.2008р. та Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України № 182 від 30.09.2011р., за площами, визначеними відповідно до листа ТОВ „НЕКСТ ВЕЙ" від 8.06.10р..
За таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив фактичні обставини справи та надав вірну юридичну оцінку правовідносинам сторін та наявним в справі доказам, не порушив норм матеріального та процесуального права та на підставі ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст.193 ГК України та умов договору прийняв законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову і не вбачає підстав для його зміни чи скасування.
Згідно із ст.49 ГПК України витрати скаржника по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -
Рішення господарського суду Одеської області від 11 березня 2014 року по справі № 916/3652/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „НЕКСТ ВЕЙ" - без задоволення.
Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Повний текст постанови станову складено 21.05.2014 р.
Головуючий суддя Г.П. Разюк
Суддя М.С. Петров
Суддя С.І. Колоколов