Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "23" травня 2014 р. Справа № 906/347/14
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Гансецького В.П.
за участю представників сторін:
від позивача: Фрегер Г.Й., дов. від 11.04.14р.
від відповідача: не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агроресурс" (с.Наталівка Новоград - Волинського району Житомирської області)
до Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (м.Житомир)
про стягнення 58358,58 грн.
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 22.05.14р. до 23.05.14р.
Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 58358,58 грн., з яких 56824,32 грн. боргу за отриману асфальтобетонну суміш згідно договору поставки № 110/1 від 01.10.13р., 681,89 грн. 3% річних та 852,37 грн. інфляційних нарахувань.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях по справі (а.с.49,50).
Відповідач у відзиві від 21.05.14р. № 662 на позовну заяву (а.с.32-35) та у додаткових поясненнях до відзиву від 22.05.14р. № 673 на позовну заяву (а.с.46) проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні у зв'язку з безпідставністю. Зокрема, вважає, що акт звірки взаємних розрахунків не може вважатися доказом наявності або відсутності заборгованості у даній справі та, що видаткова накладна за № РН - 0000023 від 10.10.13р. не може вважатися належним доказом отримання товару відповідачем, оскільки відсутня довіреність на отримання товару.
Відповідач після перерви свого представника в судове засідання 23.05.14р. не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час продовження розгляду справи його представник повідомлений в судовому засіданні 22.05.14р. (а.с.44).
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-
Відповідно до укладеного між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агроресурс" (далі - позивач/постачальник) та Дочірнім підприємством "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - відповідач/покупець) договору поставки № 110/1 від 01.10.13р. (а.с.8-11), відповідач отримав від позивача 10.10.13р. товар - асфальтобетонну суміш на суму 56824,32 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН - 0000023 від 10.10.13р. (а.с.12).
Згідно пп.1.1 договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язався поставляти покупцю асфальтобетонну суміш (надалі - товар), який покупець зобов'язався прийняти та оплатити. Загальна кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру, загальна вартість, умови та строк поставки товару визначаються сторонами у специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до пп.2.1 договору, ціна одиниці виміру товару та загальна вартість товару визначаються сторонами в додатках (специфікаціях) до даного договору, які є його невід'ємною частиною. Ціна товару зазначена без урахування ПДВ. Податок на додану вартість нараховується на ціну товару згідно з вимогами Податкового Кодексу України.
Згідно пп.3.1 договору, розрахунок за фактично одержану партію товару здійснюється покупцем на підставі належним чином оформлених видаткових накладних та/або рахунків постачальника протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня отримання товару.
Згідно даних позивача, відповідач свої договірні зобов'язання по оплаті отриманого товару не виконав.
Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань, утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день прийняття рішення у справі становить 56824,32 грн., що підтверджується довідками позивача: № 61 від 15.04.14р. та № 91 від 22.05.14р. (а.с.26,30), підписаним сторонами актом звіряння взаєморозрахунків станом на 01.03.14р. (а.с.13) та іншими матеріалами справи.
Згідно з ч.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).
Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунків позивача розміри 3% річних та інфляційних нарахувань становлять, відповідно, 681,89 грн. та 852,37 грн. (а.с.3,4).
Розрахунки обґрунтовані та відповідають чинному законодавству.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач доказів сплати боргу не подав.
Заперечення відповідача суд розглядає як такі, що суперечать умовам укладеного між сторонами договору поставки № 110/1 від 01.10.13р. та фактичним обставинам справи, оскільки факт отримання товару відповідачем не заперечується. Відповідачем лише звертається увага на факт неналежного оформлення отримання даного товару, що, у свою чергу, не скасовує обов'язку відповідача розрахуватись за отриманий товар.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі - з відповідача стягується на користь позивача 56824,32 грн. боргу за отриману асфальтобетонну суміш згідно договору поставки № 110/1 від 01.10.13р., 681,89 грн. 3% річних та 852,37 грн. інфляційних нарахувань.
Сплата судового збору покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", 10003, м.Житомир, вул.Перемоги 75, ідентифікаційний код 32008278:
- на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агроресурс", 11742, с.Наталівка Новоград - Волинського району Житомирської області, вул.Пушкіна 16-а, ідентифікаційний код 32215839 - 56824,32 грн. боргу за отриману асфальтобетонну суміш згідно договору поставки № 110/1 від 01.10.13р., 681,89 грн. 3% річних, 852,37 грн. інфляційних нарахувань та 1827,00 грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 23.05.14
Суддя Гансецький В.П.