22.05.14р. Справа № 904/2757/14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОКОМ", м.Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ШАРОЛЕЗЬКА ВІВЦЯ", с.Новостепанівка, Дніпропетровська обл.
про стягнення 152 544,07 грн.
Суддя Петренко Н.Е.
секретар судового засідання Завалєй Я.О.
Представники:
від позивача: Плічко Є.В., представник за довіреністю № б/н від 27.02.14р.
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОКОМ" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ШАРОЛЕЗЬКА ВІВЦЯ" (далі - відповідач) про стягнення 152544,07 грн.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.14р. порушено провадження у справі № 904/2752/14, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 22.05.14р.
19.05.14р. до суду від позивача, на виконання вимог ухвали суду від 28.04.14р., надійшли витребувані судом документи.
22.05.14р. у судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача звернув увагу суду, що при здійснені розрахунку суми основного боргу було здійснено арифметичну помилку, а саме замість 41 коп., необхідно 38 коп. Таким чином, позивач зазначає, що заборгованість відповідача за поставлений товар складає 106 044,38 грн.
Також повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір, а для долучення до матеріалів справи додаткові докази в підтвердження заявлених позовних вимог.
В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов на інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення.
Повноважний представник позивача наполягав на розгляді справи у даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, оскільки судом та позивачем були вчинені усі дії щодо належного повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи.
Враховуючи зазначене, господарський суд вважає, що повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився та не подав відзив на позов та інші витребувані судом документи без поважних причин, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 22.05.14р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -
17.04.13р. між позивачем та відповідачем укладено договір поставки № Дн170413/11 на умовах товарного кредиту (далі - Договір поставки), відповідно до умов п. 1.1. якого позивач зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договору передати у власність відповідачу (поставити) товар (насіння, добрива з мікроелементами для позакореневого підживлення, засоби захисту рослин), а відповідач зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договору, прийняти продукцію та оплатити її на умовах даного Договору.
Пунктом 1.2. Договору поставки передбачено, що найменування товару, його кількість, терміни поставки та оплати, базис поставки (місце передачі продукції) визначені у Специфікаціях до цього Договору, які є його невід'ємною частиною. Ціна за одиницю виміру товару та його загальна ціна, яку має сплатити відповідач, визначається Специфікаціями (додатками) до цього Договору, з урахуванням вимог щодо цього, викладених в тексті самого Договору (розділ 2). Позивач має право достроково виконати свої зобов'язання щодо поставки товару.
Як зазначено у п. 1.4. Договору поставки, факт поставки та передачі товару від позивача до відповідача фіксується шляхом складання та підписання накладних (або актів приймання-передавання) повноважними представниками сторін. З моменту підписання сторонами накладних до відповідача переходить право власності на товар та ризики його випадкового знищення або пошкодження.
Відповідно до п. 2.1. Договору поставки ціна товару (в т.ч. ціна за одиницю товару), умови та витрати на доставку вказується сторонами в Специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього Договору. Сплата ціни товару відповідачем здійснюється у гривнях України. Сторони можуть визначити в Специфікації грошовий еквівалент ціни товару в іноземній валюті - у доларах США (Євро).
Згідно з п. 2.2. Договору поставки відповідач здійснює оплату товару шляхом перерахування грошових коштів в гривнях на банківський рахунок позивача, вказаний в рахунку-фактурі. Оплата згідно рахунку-фактури дійсна в межах терміну, визначеного в ньому.
В п. 2.3. Договору поставки зазначено про те, що якщо у Специфікації визначений еквівалент ціни товару (її частини) в доларах США (Євро), то сума ціни товару (її частина), яку має сплатити відповідач у гривнях України, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни товару (її частини), вираженого в доларах США (Євро), що зазначений в Специфікаціях, на курс продажу гривні до долара США (Євро), що склався на міжбанківському валютному ринку України (за даними Інтернет - сторінки www.currency.in/ua) на день, що передує дню оплати товару (її частини).
Умовами п. 2.5. Договору поставки передбачено, що оплата товару проводиться в терміни, які вказані в Специфікаціях до даного Договору.
Позивач зобов'язаний передати товар відповідачеві в термін, в місці та на умовах, які вказані в Специфікаціях до даного Договору (п. 3.1. Договору поставки).
Відповідач зобов'язаний сплатити вартість товару в установлені терміни та у визначеному порядку (п. 3.3. Договору поставки).
Пунктом 5.1. Договору поставки передбачено, що у випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Як зазначено у п. 5.2. Договору поставки, сторони досягли згоди, що за порушення строків (термінів) платежів відповідач сплачує на користь позивача штраф у розмірі 25% від суми несплаченого платежу та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Сума простроченого платежу визначається ціною товару (її частиною), яку відповідач сплатив із запізненням. Якщо на момент подання позивачем вимоги або позову до суду щодо сплати відповідачем пені, ціна товару (її частина) не сплачена відповідачем, сума несплаченої ціни товару (її частини), для розрахунку пені, визначається відповідно до встановлених Договором правил на день подання вимоги або позову щодо сплати пені.
Керуючись положеннями ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, сторони дійшли згоди, що у випадку прострочення відповідачем платежу, сплата якого передбачена відповідно до умов цього Договору, відповідач на вимогу позивача сплачує останньому 30 % річних від простроченої суми (п.5.3. Договору поставки).
Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором (п. 7.1. Договору поставки).
Як зазначає позивач, на виконання умов вищезазначеного Договору поставки, позивачем було поставлено та передано у власність відповідача товар на загальну суму 93 827,00 грн., що підтверджується:
- видатковою накладною № Дн000577 від 19.04.13р. на суму 48 571,00 грн. (а.с.16);
- видатковою накладною № Дн000738 від 25.04.13р. на суму 7 156,00 грн.(а.с.17);
- видатковою накладною № Дн000804 від 29.04.13р. на суму 23 500,00 грн. (а.с.18);
- видатковою накладною №Дн000146 від 16.05.13р. на суму 12 120,00 грн. (а.с. 19);
- видатковою накладною №Дн000230 від 22.05.13р. на суму 2 480,00 грн. (а.с.20).
Позивач звертає увагу суду на те, що згідно з п. 3 Специфікації оплата товару повинна здійснюватись на таких умовах (а.с.15):
- попередня оплата - 10% ціни товару в термін до 22.04.13р.
- 90% ціни товару оплата в термін до 25.10.13р.
Однак, як зазначає позивач, відповідачем було сплачено лише 18 765,40 грн., що підтверджується:
- банківською випискою від 18.04.1Зр. на суму 17 487,80 грн. (а.с.22);
- банківською випискою від 30.07.13р. на суму 1 277,60 грн. (а.с.21).
Враховуючи зазначене, позивач зазначає про те, що загальна заборгованість відповідача за Договором поставки складає 75 061,00 грн.
Станом на 18.04.13р. курс продажу гривні до долара США, що склався на міжбанківському валютному ринку України становив 8,14 грн./дол. США, як вказано у п.4 Додатку № 1 від 18.04.13р., відповідно заборгованість відповідача в доларах складає 9221,25 доларів США (75 061 :8,14=9 221,25).
Таким чином, позивач зазначає про те, що загальна заборгованість відповідача за Договором поставки з урахуванням курсової різниці становить (на 03.04.14р. курс продажу гривні до долара США, що склався на міжбанківському валютному ринку України становив 11,50 грн./дол. США) становить 106 044,38 грн. (9 221,25х11,5=106 044,38).
За неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків по Договору поставки, позивачем на підставі п. 5.2. були нараховані штраф у розмірі 26 511,10 грн. та пеня у розмірі 6 043,00 грн.
Крім того, на підставі п. 5.3. Договору поставки позивачем були нараховані 30% річних у розмірі 13 945,56 грн.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі 106 044,38 грн., штраф у розмірі 26 511,10 грн., пеню у розмірі 6043,00грн., 30% річних у розмірі 13 945,56 грн., всього 152 544,07 грн.
Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному Договору поставки на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.
Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.
Згідно з ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.
Умовами ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 694 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі невиконання продавцем обов'язку щодо передання товару, проданого в кредит, застосовуються положення статті 665 цього Кодексу. Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем. З моменту передання товару, проданого в кредит, і до його оплати продавцю належить право застави на цей товар.
Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої обов'язки по Договору поставки виконав належним чином, а саме позивач поставив відповідачу товар без будь-яких зауважень, що підтверджують видаткові накладні (а.с.16-20).
Відповідач, в свою чергу, визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до позивача, про що свідчить часткова оплата за отриманий товар (а.с. 21, 22).
Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України, умови Договору поставки та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за поставлений товару розмірі 106 044,38 грн. є обґрунтованими та доведеними, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.
Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
Пунктом 5.2. Договору поставки передбачено, що сторони досягли згоди, що за порушення строків (термінів) платежів відповідач сплачує на користь позивача штраф у розмірі 25% від суми несплаченого платежу та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Позивачем на підставі п. 5.2. Договору поставки були нараховані штраф у розмірі 26511,10 грн. та пеня у розмірі 6 043,00 грн., розрахунок яких господарським судом був перевірений та визнаний таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 5.3. Договору поставки передбачено, що керуючись положеннями ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, сторони дійшли згоди, що у випадку прострочення відповідачем платежу, сплата якого передбачена відповідно до умов цього Договору, відповідач на вимогу позивача сплачує останньому 30 % річних від простроченої суми.
На підставі п. 5.3. Договору поставки, позивачем були нараховані 30% річних у розмірі 13945,56грн., розрахунок яких судом також був перевірений та визнаний таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 692, 694, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232, 265, 266 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 48-49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ШАРОЛЕЗЬКА ВІВЦЯ" (юридична адреса: 51234, Дніпропетровська обл., Новомосковський район, с.Новостепанівка; фактична адреса: 49027, м. Дніпропетровськ, вул. Фучіка, буд. 1, а/с 1829, код ЄДРПОУ 30764202, п/р 260031099666001 в ПАТ «Приватбанк» м. Дніпропетровська, МФО 380281) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОКОМ" (02660, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 7, код ЄДРПОУ 30530159, п/р 260070098590 в КРД «Райффайзен Банк Аваль» у м. Києві, МФО 322904) заборгованість за поставлений товар у розмірі 106 044,38 грн. (сто шість тисяч сорок чотири грн. 38 коп.), штраф у розмірі 26 511,10 грн. (двадцять шість тисяч п'ятсот одинадцять грн. 10 коп.), пеню у розмірі 6 043,00 грн. (шість тисяч сорок три грн. 00 коп.), 30% річних у розмірі 13 945,56 грн. (тринадцять тисяч дев'ятсот сорок п'ять грн. 56 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 3050,88 грн. (три тисячі п'ятдесят грн. 88 коп.).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя Н.Е. Петренко
Повне рішення складено 23.05.14р.