88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а
23.05.2014 Справа № 5008/256/2011
Суддя Кадар Й.Й. розглянувши матеріали скарги від 21.04.2014 року фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с.Ляхівці Ужгородського району про визнання неправомірними дії міського відділу ДВС Ужгородського МРУЮ по винесенню постанови від 07.03.2014р. про відмову у відкритті виконавчого провадження,
За участі представниів:
від скаржника - ОСОБА_2, представник за довіреністю від 30.05.2013року,
від боржника - ОСОБА_3 - представник за довіреністю від 09.12.2013 року; ОСОБА_4, представник по довіреності від 09.12.2013р.
від міського відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції - Венжега М.Р., представник по довіреності №08/4502/13 від 03.12.2013р.,
В судовому засіданні 22.05.2014р. у відповідності до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 23.05.2014р. до 11:00 год.
Представник заявника просить задоволити скаргу на дії Відділу державної виконавчої служби Ужгородського районного управління юстиції з мотивів викладених у скарзі.
Представники боржника присутні в судовому засіданні по розгляду скарги, письмових доводів або пояснень з доказами в підтвердження суду не надали. В ході судового розгляду скарги представники боржника усно у задоволенні скарги просили відмовити з посиланням на п. 7 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження".
Представник міського відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції на виконання вимог ухвали суду від 26.03.2014р. подав письмові заперечення по суті скарги в яких у задоволенні скарги просить відмовити. В обґрунтування посилається на п. 7 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" та вказує на те, що підстав для винесення постанови про відкриття виконавчого провадження не має, дії вчинені державним виконавцем у відповідності до вимог чинного законодавства.
Розглянувши матеріали справи за скаргою, заслухавши уповноважених представників сторін, суд
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 27.04.2011року у справі № 5008/256/2011, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.06.2011 року, стягнуто з відкритого акціонерного товариства „Готельно-туристичний комплекс „Інтурист - Закарпаття" на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 суму 84548,00 грн. заборгованості за виконані підрядні роботи, а також суму 1082,00 грн. у відшкодування судових витрат (в т.ч. 846,00 грн. - по держмиту; 236,00 грн. - по інформаційно - технічному забезпеченню судового процесу).
07.07.2011 року на виконання цієї постанови Господарським судом Закарпатської області видано наказ № 5008/256/2011 від 07.07.2011р.
Ухвалою суду від 24.01.2014р. по справі № 5008/256/2012 замінено первісного кредитора фізичну особу-підприємця ОСОБА_6 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на його правонаступника - Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_2).
Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 25.03.2014р. подано скаргу на неправомірні дії Відділу державної виконавчої служби Ужгородського районного управління юстиції по винесенню постанови від 07.03.2014р. про відмову у відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Закарпатської області №5008/256/2011 від 07.07.2011р. Просить суд визнати дії державного виконавця, заступника начальника відділу державної виконавчої служби Ужгородського МРУЮ Венжеги М.Р. по винесенню постанови № 42423854 від 07.03.2014р. про відмову у відкриття виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) по виконанню наказу суду №5008/256/2011 від 07.07.2011р. неправомірними, зобов'язати останнього прийняти наказ господарського суду Закарпатської області № 5008/256/2011 від 07.07.2011р. до виконання і виконати рішення суду; зобов'язати державного виконавця, заступника начальника відділу державної виконавчої служби Ужгородського МРУЮ Венжегу М.Р. вжити всіх необхідних заходів по стягненню з боржника - відкритого акціонерного товариства „Готельно-туристичний комплекс „Інтурист - Закарпаття" (м. Ужгород, пл. Кирила і Мефодія, 5, код 02574001) наявної заборгованості.
Скарга мотивована тим, що стаття 47 Закону України "Про виконавче провадження" не містить будь-яких обмежень чи застережень з приводу того, що стягувач позбавлений можливості повторно подати виконавчий документ до виконання після його повернення. Крім того, вказує на те, що державним виконавцем не прийнято до уваги ту обставину, що 24.01.2014р. господарським судом Закарпатської області було винесено ухвалу про заміну первісного стягувача на правонаступника та з посиланням на ч. 1-2 ст. 5, ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" просить визнати дії державного виконавця неправомірними.
В силу ст. 124 Конституції України, ст. 115 ГПК України, рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
В силу ст. 12 названого Закону, сторони виконавчого провадження мають право, між іншим, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ст. 1212 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Як встановлено судом, 08.07.2011р. Міським відділом ДВС Ужгородського мськрайонного управління юстиції було відкрито виконавче провадження №27481987 по виконанню наказу суду від 07.07.2011р. № 5008/256/2011.
Державним виконавцем 13.03.2013р. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувача без виконання по п. 1 ч.1 ст. 47 ЗУ „Про виконавче провадження", у зв'язку з тим, що відповідно до заяв стягувача від 01.03.2013 року та від 07.03.2013 року виконавчий документ підлягає поверненню стягувачу без виконання. Виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п.1 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо є письмова заява стягувача.
Разом з тим, частиною 5 статті 47 названого Закону встановлено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону. Отже, наведений у статті 47 Закону припис не містить обмежень для повторного пред'явлення виконавчого документу до виконання, крім випадку, коли строк для пред'явлення документу до виконання, встановлений ст.22 Закону, пропущений.
Відповідно до ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання зокрема, в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до п 1-1, п.2 ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження" строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
Матеріалами справи доведено, що в межах строку, встановленого ст.22 та з урахуванням положень ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження", заявою від 06.03.2014 року стягувач повторно звернувся до відділу ДВС з проханням прийняти до виконання наказ та відкрити виконавче провадження.
Проте, 07.03.2014р. відділом ДВС прийнято постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) на тій підставі, що 13.03.2013р. останнім було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 1, ч.1 ст. 47 Закону України „Про виконавче провадження" у зв"язку з тим, що відповідно до заяв стягувача від 01.03.2013р. та 07.03.2013р. виконавчий документ підлягав поверненню стягувачу без виконання та з посиланням на п. 7 ч. 1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження", якою передбачено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою.
Так, стаття 49 Закону не визначає таку підставу для закінчення виконавчого провадження, як повернення виконавчого документу стягувачу за його заявою.
Положення пункту 7 частини 1 ст. 26 Закону (відмова у відкритті виконавчого провадження, якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою) кореспондується з положеннями пункту 1 частини 1 ст. 49 Закону, якою встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду.
Отже, системний аналіз положень статей 26, 49 Закону України "Про виконавче провадження" свідчить про те, що підставою для закінчення виконавчого провадження є саме заява стягувача про відмову від примусового виконання рішення суду, яка має бути визнана судом, і яка, відповідно, виключає можливість повторного пред'явлення виконавчого документу до виконання, оскільки за приписами частини 1 ст. 50 Закону, завершене виконавче провадження з наведених підстав не може бути розпочате знову.
В п. 9.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що при розгляді скарг на дії органів Державної виконавчої служби, пов'язаних з відмовою у відкритті виконавчого провадження на підставі пункту 7 частини першої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", господарському суду слід мати на увазі таке. За змістом пункту 1 частини першої і частини п'ятої статті 47 та положень статті 26 в сукупності цих норм повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою не означає закриття виконавчого провадження, не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову та не позбавляє стягувача права повторно звернутися до органу Державної виконавчої служби за виконанням судового рішення.
За таких обставин, враховуючи вищенаведене в сукупності, суд дійшов висновку, що скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с.Ляхівці Ужгородського району на неправомірні дії міського відділу ДВС Ужгородського МРУЮ по винесенню постанови від 07.03.2014р. про відмову у відкритті виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Закарпатської області від 07.06.2011р. №5008/256/2011 належним чином обґрунтована, доводи скаржника знайшли своє підтвердження матеріалами справи, узгоджуються з положенням встановленим п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 26.12.2003, № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", а отже підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с.Ляхівці Ужгородського району на неправомірні дії міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції по винесенню постанови від 07.03.2014р. про відмову у відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Закарпатської області №5008/256/2011 від 07.07.2011р. задоволити.
2. Визнати неправомірними дії міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції по винесенню постанови № 42423854 від 07.03.2014р. про відмову у відкриття виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) по виконанню наказу господарського суду Закарпатської області №5008/256/2011 від 07.07.2011р.
3. Зобов'язати міський відділ державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції вжити всіх заходів по виконанню наказу господарського суду Закарпатської області №5008/256/2011 від 07.07.2011р. про стягнення з боржника - відкритого акціонерного товариства „Готельно-туристичний комплекс „Інтурист - Закарпаття" (м. Ужгород, пл. Кирила і Мефодія, 5, код 02574001) наявної заборгованості.
Суддя Й.Й.Кадар