ун. № 759/5463/14-к
пр. № 1-кп/759/279/14
22 травня 2014 року Святошинський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12014100080002245 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Тернопільська обл., Чортківський район, с. Кривеньке, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, неодруженого, зі слів маючого на утриманні малолітню дитину 2012 року народження, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не засудженого,
у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч. 2, 185 ч. 1 КК України, -
ОСОБА_4 13.03.2014 року приблизно о 20 год. 40 хв., знаходячись в приміщенні супермаркету «Новус», розташованого по пр. Ак. Палладіна, 7-А в м. Києві, намагався таємно викрасти чуже майно, яке належить ТОВ «Новус Україна».
З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_4 , перебуваючи в торгівельному залі вказаного супермаркету, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, взяв чуже майно, яке належить ТОВ «Новус Україна», а саме: коняк «Bolgrad», 1 пляшка, ємкістю 0,5 л, вартістю 47,39 грн.; риба сьомга, 1 шт., вартістю 104,99 грн.; а всього майна на загальну суму 152 грн. 38 коп., сховавши майно до кишені куртки.
Виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, а саме винести викрадене майно та розпорядитися ним, ОСОБА_4 направився до виходу з торгівельного залу, не розрахувавшись при цьому на касі, однак довести злочин до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками охорони супермаркету «Новус» разом із наявними при ньому товарами, які він намагався викрасти.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину за наведених вище обставин визнав у повному обсязі, щиро розкаявся і послідовно дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення.
Представник потерпілого в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.
Таким чином, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні вказаного злочину доведеною повністю та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку).
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому, у відповідності до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, а також те, що потерпілий не має до обвинуваченого претензій у зв'язку із повним відшкодуванням шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, не встановлено.
При призначенні обвинуваченому покарання суд, згідно з вимогами ст.ст. 65, 68 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, наявність пом'якшуючої покарання обставини, дані про особу обвинуваченого, який вину визнав повністю, повернув викрадене, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий, неофіційно працює.
Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає, що досягнення цілей покарання та виправлення обвинуваченого можливе без позбавлення волі, призначає йому покарання в межах санкції відповідної статті КК України у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, проте в умовах здійснення контролю за його поведінкою з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Речові докази у справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368, 373-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
У відповідності до п.п. 3,4 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 в період іспитового строку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, застосований до ОСОБА_4 , залишити без змін до набрання вироку законної сили.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий: ОСОБА_1