№ 546/399/14-к
1-кп/546/46/14
23 травня 2014 року с-ще Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Решетилівка матеріали кримінального провадження № 12014170310000029 від 29 січня 2014 року по обвинуваченню ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Яценки Решетилівського району Полтавської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, перебуваючого в цивільному шлюбі з ОСОБА_5 , маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
в скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України, -
28 січня 2014 року, близько 16 години ОСОБА_6 , з корисливих спонукань, з метою викрадення чужого майна, зупинив на 312 км автодороги Київ-Харків поблизу села Кукобівка Решетилівського району Полтавської області належний йому автомобіль марки «ЗАЗ Сенс» державний номер НОМЕР_1 , яким повертався з міста Полтави, після чого, шляхом вільного доступу, таємно викрав, знявши від'єднаний канат оц. Ф-10,0 мм ISO 2408, довжиною 273 м з кілець бетонних блоків та скрутивши його поклав до багажника свого автомобіля та перевіз до свого господарства в село Пащенки Решетилівського району. Цими діями, що виразилися в таємному викраденні металевого канату довжиною 273 м, ОСОБА_6 спричинив представництву « ІНФОРМАЦІЯ_2 », як власнику викраденого майна матеріальних збитків на суму 3371 грн. 55 коп.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в скоєнні інкримінує мого йому злочині визнав повністю та підтвердив факт його скоєння за обставин викладених вище.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позицій, суд вирішив відповідно до положення ч.3 ст. 349 КПК України обмежитися допитом обвинуваченого та вивченням даних про його особу, не досліджуючи докази відносно фактичних обставин, які ніким не оспорюються.
Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_6 слід кваліфікувати за ст. 185 ч. 1 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку).
Призначаючи вид і міру покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Враховуючи наведене, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 , попередження вчинення ним нових злочинів можливе без ізоляції його від суспільства, обравши покарання у виді громадських робіт.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 заявив клопотання про застосування до нього амністії, звільнивши його від відбування покарання, оскільки він має неповнолітню дитину, відносно якої не позбавлений батьківських прав та злочин вчинив не тяжкий.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.
Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановлює обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
19 квітня 2014 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року №1185-VII. Дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно (ст. 12 названого Закону).
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про амністію у 2014 році» питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.
Відповідно до п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року, який набрав чинності 19 квітня 2014 року, звільненню від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, підлягають особи, які на момент вчинення злочину не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.
З матеріалів кримінального провадження: свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Пащенківською сільською радою Решетилівського району Полтавської області 22 квітня 1999 року, вбачається, що обвинувачений ОСОБА_6 на момент вчинення злочину мав і має на утриманні дочку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вперше вчинив кримінальне правопорушення, яке не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України. Вказане кримінальне правопорушення він вчинив 28 січня 2014 року, тобто до дня набрання чинності (19 квітня 2014 р.) Закону України «Про амністію у 2014 році». Свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення обвинувачений визнав повністю, щиро кається у вчиненому, цивільний позов не заявлений.
Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_6 амністії, передбачених ст. 4 ЗУ «Про застосування амністії в Україні» та ст. 8 ЗУ «Про амністію 2014 році», судом не встановлено, амністія до нього не застосовувалась.
За таких обставин суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_6 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2014 році», а тому він підлягає звільненню від відбування покарання
Керуючись ст.85,86КК України, ст. 3 ЗУ «Про застосування амністії в Україні», п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році», ст.ст. 370, 374 КПК України, суд, -
Визнати винним ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді 100 (ста) годин громадських робіт.
На підставі п. «в» ст. 1 Закону України «про амністію у 2014 році» засудженого ОСОБА_6 повністю звільнити від відбування покарання.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області через Решетилівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: підпис
З оригіналом: вірно
Заступник голови
Решетилівського районного суду: ОСОБА_1