ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/4975/14 15.05.14
За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за самовільно спожиту електричну енергію
Суддя Полякова К.В.
Представники сторін:
від позивача: Кучкова Ю.В. (дов.№91/2013/12/30-3 від 30.12.2013)
від відповідача: не з'явився,
Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за самовільно спожиту електричну енергію.
Позовні вимоги обґрунтовані виникненням у відповідача заборгованості у розмірі 14 141,36 грн. за спожиту електричну енергію не обліковану внаслідок порушення останнім Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), а саме: самовільним підключенням електроустановок струмоприймачів до електричної мережі енергопостачальника, з метою без облікового споживання електроенергії про що позивачем складено акт № 14515 від 04.04.2013 про порушення споживачем ПКЕЕ.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2014 порушено провадження за вищезазначеним позовом та призначено справу № 910/4975/14 до розгляду на 15.04.2014 року.
Розгляд справи 15.04.2014 відкладений на 15.05.2014 у зв'язку із нез'явленням відповідача та ненадання ним витребуваних документів, про що судом винесено ухвалу від 15.04.2014 року.
До судового засідання 15.05.2014 зявився представник позивача, який надав пояснення по суті спору, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві та просив задовольнити вимоги у повному обсязі.
Відповідач повторно не направив свого представника для участі у судовому засіданні, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Приписи статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Нормами ст. 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихсь обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Згідно із п. 3.9.2 постанови № 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач не з'явився на виклик суду, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, надані у судових засіданнях, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» у відповідності до вимог та положень Закону України «Про акціонерні товариства» № 514-VI від 17.09.2008 року перейменована у Публічне акціонерне товариство «Київенерго», яке є позивачем по справі. Позивач здійснює свою діяльність на підставі Статуту, затвердженого Загальними зборами Публічного акціонерного товариства «Київенерго» та зареєстрованого Печерською РДА в місті Києві 26.01.2012 року. Предметом діяльності ПАТ «Київенерго», зокрема, є постачання електричної енергії за регульованими та нерегульованими тарифами (пп. 2.2 Статуту). Основними видами діяльності позивача є виробництво електроенергії, розподілення та постачання електроенергії, постачання пари та гарячої води, що підтверджується Довідкою АБ № 152345 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», споживання енергії можливе на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно технічних документів та договору про постачання енергії.
Пунктом 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року № 28, договір на постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
Крім того, відповідно до п. 6.41 ПКЕЕ визначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень ПКЕЕ або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень ПКЕЕ.
Як вбачається із матеріалів справи, уповноваженими представниками ПАТ «Київенерго» зафіксовано порушення ПКЕЕ Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, а саме - самовільне підключення електроустановок струмоприймачів до електричної мережі енергопостачальника з метою без облікового споживання електроенергії за адресою: АДРЕСА_2 про що складено акт порушень ПКЕЕ № 14515 від 04.04.2013 року. Вказаним актом встановлено, що споживач при користуванні електричною енергією порушив пп. 1.3, 5.1, 6.40, 10.2 ПКЕЕ.
Статтею 27 Закону України «Про електроенергетику» визначає відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику. Зокрема, до правопорушень в електроенергетиці відносять: крадіжку електричної і теплової енергії та самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.
Відповідно до п. 6.42 ПКЕЕ на підставі Актів уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ визначаються обсяг недорахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу, разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недорахованої електричної енергії та/або збитків.
Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до вищезазначених вимог ПКЕЕ, відбулось засідання комісії з розгляду акту про порушення вимог ПКЕЕ № 14515 від 04.04.2013, що супроводжувалось веденням протоколу № 671 від 17.04.2013 року. Вказане засідання комісії здійснювалось її членами у присутності представника споживача.
За наслідками засідання вказаної комісії прийнято рішення про проведення нарахування за актом, згідно з п. 2.6 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656.
Відповідно до вказаних вимог, позивачем складено розрахунок до акту порушень №14515 та рахунок-фактуру № 94014515/4 Акт 14515 від 17.04.2013 року.
У подальшому, комісією на звернення споживача розглянуто акт про порушення № 14515 від 04.04.2013 з метою визначення правомірності складання акту, обсягу та вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ, яка підлягає оплаті споживачем. За наслідками засідання, яке супроводжувалось веденням протоколів № 1139 від 07.11.2013 та № 1190 від 21.11.2013 (за участі представника споживача), прийнято рішення, що підстав для зміни нарахувань за актом порушень № 14515 від 04.04.2013 немає.
Відповідно до п. 6.43 Правил користування електричною енергією, споживач зобов'язаний оплатити розрахункові документи на недораховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.
Відповідачем рішення комісії з розгляду актів порушень не оскаржено, виставлений рахунок не сплачено.
Судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 займала приміщення за адресою м. Київ, АДРЕСА_2 на підставі Договору оренди нежитлового приміщення (тимчасової споруди) № 17/1-2013 від 17.01.2013, укладеного із Приватним підприємством «Універсал Промоушен Груп» та на виконання умов якого, щодо передачі приміщення у тимчасове користування складено Акт прийому-передачі від 21.01.2013 року. Відповідно до пункту 6.1. Договору оренди від 17.01.2013 останній діє до 31 грудня 2013 року.
Відповідно до статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк встановлений договором.
Частинами 2,3 статті 291 Господарського кодексу України визначено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на якій його було укладено. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
Частиною другою статті 795 Цивільного кодексу України встановлено, що повернення наймочем предмета договору найму оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Так, у відповідності до вищевказаних вимог законодавства, ФОП ОСОБА_1 повернула ПП «Універсал Промоушен Груп» приміщення за адресою м. Київ, АДРЕСА_2, про що зазначено у відповідному Акті приймання-передачи від 08.04.2013 року.
Так, оскільки у встановлені строки відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, яка займала приміщення на день складання акту порушень № 14515 від 04.04.2013, не оплатив рахунок за самовільно спожиту електричну енергію, ПАТ «Київенерго» звернувся із даним позовом до суду та просить стягнути 14 141,36 грн.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів до нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Зазначені вище норми Цивільного кодексу України кореспондуються положеннями статті 193 ГК України.
Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість (ч. 2 ст. 1213 ЦК України).
Так, у межах розгляду справи встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не перебуває у договірних відносинах, позивач обґрунтовано заявив позов про стягнення з відповідачів суми боргу на підставі статей 1212 та 1213 ЦК України.
Аналогічна правова позиції викладена у постанові Верховного суду України від 16.05.2011 (про стягнення суми спожитої енергії) та відповідно до положень 111-28 ГПК України є обов'язковою для застосування.
У порушення вимог чинного законодавства, за адресою м. Київ, АДРЕСА_2, станом на 04.04.2013 здійснювалось споживання електричної енергії без дозволу та без укладеного договору з ПАТ «Київенерго», про що уповноваженими представниками позивача складений акт порушень № 14515 від 04.04.2013 року.
З аналізу вищевикладених правових норм, перевіривши наданий розрахунок позивача, дійшов висновку, що останнім вірно визначено обсяг відповідальності відповідача.
Таким чином, встановивши факт правомірного звернення до суду із позовними вимогами до ФОП ОСОБА_1, належним чином доведений, документально підтверджений та не спростований відповідачами під час розгляду справи факт наявності заборгованості за самовільне споживання відповідачем електричної енергії, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З'ясувавши обставини справи та надавши оцінку доказам за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, щодо обґрунтованості позовних вимог, які підлягають задоволенню у повному обсязі.
Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за самовільно спожиту електричну енергію- задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (02068, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, місто Київ, площа Івана Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) 14 141 (чотирнадцять тисяч сто сорок одну) гривню 36 копійок шляхом зарахування зазначеної суми на поточний рахунок Публічного акціонерного товариства «Київенерго» зі спеціальним режимом використання № 26038301201 у Головному управління по м. Києву та Київської області ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669 та суму судового збору у розмірі 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) гривень 00 копійок шляхом зарахування на р/р № 26008013002300 у АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», МФО 320627 код ЄДРПОУ 26187763.
Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 15.05.14 року.
Повне рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено
та підписано 20.05.2014 року
Суддя К.В. Полякова