ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/5392/14 13.05.14
За позовом Спільного українсько-китайське товариства з обмеженою
відповідальністю "Українсько - китайські технології";
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;
про стягнення 10 711,86 грн.
Суддя О. В. Мандриченко
Представники:
Від позивача: Максименко Є. П., представник, довіреність № 14 від 11.03.2014 р.;
Від відповідача: не з'явився.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2014 р. порушено провадження у справі № 910/5392/14, розгляд справи призначено на 15.04.2014 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2014 року відкладено розгляд справи до 13.05.2014 року.
Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 10 153,40 грн. заборгованості по орендній платі, 558,46 грн. комунально-побутових послуг, а також 1827,00 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.
У судовому засіданні 13.05.2014 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач не направив в судове засідання своїх повноважних представників, не надав письмовий відзив на позовну заяву, а також не заперечив позовні вимоги по суті.
Відповідач був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, з огляду на наступне. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.
Згідно статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Відповідач був належним чином повідомлений про час, день і місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленням, яке повернулось на адресу суду і підтверджують факт направлення ухвал господарського суду на адресу відповідача, зазначену у витязі з ЄДРПОУ.
Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд, -
Між Спільним українсько - китайським товариством з обмеженою відповідальністю та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 02/01 від 01.01.2013 року, згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає за двостороннім актом частину нежитлового приміщення, загальною площею 18,74 кв. м, другий поверх, що розміщене за адресою : АДРЕСА_1.
Відповідно до п. 2.5 вищевказаного договору, термін оренди встановлюється від моменту підписання акту приймання - передачі приміщення і до 01.01.2014 року.
Згідно з п.3.1.1. договору, орендодавець зобов'язується до 01.01.2013 року передати об'єкт, вивільнений від усіх розміщених у ньому служб, товарно - матеріальних цінностей орендодавця і третіх осіб, за актом приймання - передачі.
Як зазначено в п. 3.2.11 до договору, орендар зобов'язується сплачувати орендну плату, комунально - побутові послуги та інші платежі у встановлені договором строки.
Відповідно до п. 4.1. орендар за орендоване приміщення сплачує договірну орендну плату за місяць. Розмір орендної плати становить 2 436,20 грн. в т.ч. ПДВ в розмірі 406,03 грн. Розмір орендної плати за рік може бути збільшений на річний індекс інфляції у встановленому порядку. При значній зміні цін на ринку послуг, вартість одного кв. м. переглядається сторонами шляхом підписання додаткового протоколу узгодження ціни.
Відповідно до п. 4.2. договору, комунально - побутові послуги на об'єкті оплачується орендарем самостійно згідно з договорами, укладеними з ПАТ АК «Київводоканал», ПАТ «Київенерго», «Енергогенеруюча компанія «Укр-Кан-Пауер», ТОВ «Голдентелеком», АК «Воля-кабель» за показниками лічильників і діючими тарифами. За угодою сторін оплата за комунально - побутові послуги перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця.
Згідно з п. 4.3.до згаданого договору, оплата орендної плати, вказаної в п. 4.1. цього договору проводиться орендарем щомісячно до п'ятого числа поточного місяця на місяць наперед, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця.
Сторонами 01.01.2013 року було підписано акт приймання-передачі, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв об'єкт оренди, за адресою АДРЕСА_1.
Таким чином, укладаючи спірний договір оренди нежилого приміщення, відповідач взяв на себе зобов'язання вчасно та в повному обсязі виконувати свої зобов'язання щодо сплати орендних платежів, незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на порушення відповідачем умов договору в частині своєчасної сплати орендних платежів за користування приміщенням, за комунально - побутові послуги, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість з орендних платежів в сумі 10 153 грн. 40 коп., за період з серпня 2013 року по грудень 2013 року, за період з березня 2013 року по грудень 2013 року з компенсації витрат за комунально - побутові послуги на суму 558 грн. 46 коп.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Матеріалами справи (акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна від 01.01.2013) підтверджується факт передачі нерухомого майна в оренду, користування ним відповідачем у спірний період та існування за відповідачем станом на момент звернення позивача до суду заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 10 153,40 грн., у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язання зі сплати орендних платежів.
Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України зазначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення розміру основної заборгованості в розмірі 10 153,40 грн. за договором № 02/01 від 01.01.2013 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Однак, суд, розглянувши вимогу позивача щодо стягнення з відповідача комунально - побутових послуг на суму 558.46 грн., вважає її такою що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як зазначалося вище, відповідно до договору оренди, орендар сплачує комунально - побутові послуги самостійно згідно з договорами, показниками лічильників та діючими тарифами (п. 4.2. договору). Але позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу заборгованості по комунальним платежам.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно статті 33 ГПК України доведено факт не виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди № 02/01 від 01.01.2013 року, надано суду первинні документи на підтвердження суми боргу. Відповідачем, в свою чергу, доказів виконання зобов'язань за договором щодо повного та своєчасного внесення ним орендної плати, суду надано не було. За таких обставин позовна вимога щодо стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 10 153,40 грн. обґрунтована та підлягає задоволенню у повному обсязі. Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 558,46 грн. за комунально - побутові послуги є недоведеними, необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (інд. АДРЕСА_2, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного українсько-китайського товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько - китайські технології» (інд. 03062, м. Київ, вул. Естонська, 74, код ЄДРПОУ 22900218) 10 153 (десять тисяч сто п'ятдесят три) грн. 40 коп. заборгованості з орендної плати та 1 731 (одна тисяча сімсот тридцять одна) грн. 75 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.
3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.В. Мандриченко
Дата складання рішення 16.05.2014 р.