ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/7381/14 19.05.14
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»
до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»
про відшкодування шкоди в порядку регресу 14 027.97 грн.
Суддя Гумега О.В.
Представники
від позивача: Микитенко Д.М. за довіреністю № 199 від 19.12.2013 р.
від відповідача: не з'явився.
22.04.2014 р. Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт» (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» (відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу 14 027,97 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Український страховий стандарт» на підставі договору добровільного страхування транспортного засобу № 14.0302.0011 від 11.07.2012 р. внаслідок настання страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування у зв'язку з пошкодженням автомобіля «GEELY FE-1», реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок його пошкодження в ДТП, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «ВАЗ 21063», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АВ/4027601), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування матеріальної шкоди покладається на відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/7381/14 та призначено до розгляду на 19.05.2014 р. о 12:00 год.
30.04.2014 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення довідки від 29.04.2014 р. про відсутність аналогічного спору; копії Статуту позивача; копії Довідки з обслуговуючого банку позивача; копій витягів з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно позивача та відповідача до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду від 23.04.2014 р.
13.05.2013 р. через відділ діловодства суду у відповідь на запит суду надійшов лист Моторного (транспортного) страхового бюро № 7/2-28/12688 від 08.05.2014 р. з інформацією про страхове покриття за полісом № АВ/4027601.
В судове засідання, призначене на 19.05.2014 р. представник позивача з'явився.
Представник відповідача в судове засідання, призначене на 19.05.2014 р., не з'явився, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, наявним в матеріалах справи зворотнім поштовим повідомленням № 0103024993438.
Відповідач письмових заяв та повідомлень щодо поважності причин відсутності в судовому засіданні, призначеному на 19.05.2014 р., суду не подав та не надіслав. Також, відповідач не подав та не надіслав суду відзив та документи на виконання вимог ухвали суду від 23.04.2014 р.
Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р. № 18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 19.05.2014 р. без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.
Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 19.05.2014 р., надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 19.05.2014 р. у відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва
11.07.2012 р. між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Український страховий стандарт» та ОСОБА_2 (страхувальник) було укладено договір № 14.0302.0011 добровільного страхування транспортного засобу (надалі -договір страхування).
Згідно з договором страхування у позивача був застрахований автомобіль «GEELY FE-1», реєстраційний номер НОМЕР_1. Строк дії договору страхування визначений з 00:00 год. 12.07.2012 р. до 24:00 год. 11.07.2013 р.
09.03.2013 р. в місті Луцьку на вулиці Молоді сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля «GEELY FE-1», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «ВАЗ 21063», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4. Наведене підтверджується довідкою № 9168579 про дорожньо-транспортну пригоду ВДАІ ГУМВС України в місті Луцьку.
ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_4 п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19.04.2013 р. у справі № 161/6517/13-п, відповідно до якої ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Загальний розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу - автомобіля «GEELY FE-1», реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту № 59/13 про оцінку автомобіля «GEELY FE-1», реєстраційний номер НОМЕР_1, що складені 20.03.2013 р. оцінювачем ОСОБА_5 становить 20 524,88 грн. (надалі - звіт № 59/13 про оцінку автомобіля від 20.03.2013 р.).
За страховим випадком (ДТП) згідно складеного страхового акту № 572-307/13 від 18.05.2013 р. та розрахунку суми страхового відшкодування до страхового акту від 07.05.2013 р. по договору страхування було визначено суму страхового відшкодування в розмірі 14 027,97 грн., виплата якого позивачем підтверджується платіжним дорученням № 12065 від 18.05.2013 р.
Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.
В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно (автомобіль). В п. 1.1, 1.4, 1.7 ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній станом на 09.03.2013 р.) наведені визначення наступних термінів:
- страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу;
- особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду;
- забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України (визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Стаття 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» надає визначення поняття «шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого». Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов'язана:
з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;
з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;
з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;
з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;
з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;
з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.
У відповідності до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин по страховому випадку, що настав 09.03.2013 р.) у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
В спірному випадку позивачем заявлена до стягнення з відповідача сума страхового відшкодування, виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП. При цьому право регресу до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків, завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика.
Відповідачем на вимогу ухвали Господарського суду міста Києва від 23.042014 р. не представлено договору (полісу № АВ/4027601) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Матеріали справи містять інформацію МТСБУ про страхове покриття за зазначеним полісом, надану на запит суду.
Відповідно до полісу № АВ/4027601 встановлено, що транспортний засіб, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача транспортному засобу, взято на страхування Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» (відповідачем), страхувальником за даним полісом визначено ОСОБА_4, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну визначений в сумі 50 000,00 грн., франшиза - в сумі 510,00 грн., строк дії даного полісу з 25.06.2012 р. до 24.06.2013 р.
По матеріалам справи судом встановлено, що ОСОБА_4 керував автомобілем «ВАЗ 21063», реєстраційний номер НОМЕР_2, на законних підставах.
Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля, застрахованого у позивача, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в межах, передбачених полісом № АВ/4027601, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України 11/104 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), висновки якої про застосування правової норми у спірних правовідносинах при прийнятті рішення у справі, є обов'язкові до врахування судом згідно положень ч. 2 ст. 82 ГПК України.
Положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (ст. 12) передбачена можливість встановлення франшизи при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, розмір якої при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
За встановлених обставин, до виплати в порядку регресу із страховика, яким застраховано відповідальність особи, яку визнано винною у ДТП, належить сума в розмірі 13 517,97 грн.
Так, до виплати в порядку регресу із страховика, яким застраховано відповідальність особи, яку визнано винною у ДТП, була належна сума в розмірі 13 517,97 грн. (14 027,97 грн. - сума матеріального збитку підтверджена звітом № 59/13 про оцінку автомобіля від 20.03.2013 р., страховим актом № 572-307/13 від 18.05.2013 р. по договору страхування, розрахунком суми страхового відшкодування до страхового акту та платіжним дорученням № 12065 від 18.05.2013 р.. - 510,00 грн. - франшиза за полісом № АВ/4027601) = 13 517,97 грн.).
Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, що була дійсною на момент виникнення спірних правовідносин) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування та документів, зазначених у ст. 35 цього Закону.
Статтею 38 Закону (у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування) передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.
Матеріалами справи, зокрема, копією вимоги № 3646 від 18.11.2013 р. про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, в порядку регресу, підтверджено, що позивач звертався з такою вимогою до відповідача, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (копії вимоги та повідомлення про вручення поштового відправлення наявні в матеріалах справи).
Станом на час вирішення спору по суті матеріали справи не містять доказів на підтвердження здійснення відповідачем виплати страхового відшкодування в сумі 13 517,97 грн.
Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За наведених обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача 13 517,97 грн. страхового відшкодування підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню частково в сумі 13 517,97 грн. В частині стягнення франшизи у сумі 500,00 грн. позивачу належить відмовити, на підставі ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Згідно з ч. 2 ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
У частині 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначені ставки судового збору, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 року № 719-VIІ станом на 01.01.2014 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1218,00 грн.
Ціна позову становить 14 027,97 грн., отже, сума судового збору за подання даного позову має складати 1827,00 грн. (1,5 розміру мінімальної заробітної плати).
Згідно ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В своїх роз'ясненнях «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21 лютого 2013 року N 7 Пленум Вищого господарського суду України, з метою забезпечення правильного і однакового застосування законодавства, постановив надати господарським судам роз'яснення згідно яких, правило статті 49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом) ставкою.
За таких обставин, враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір в сумі 1 760,57 грн. покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д; ідентифікаційний код 00034186), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» (04073, м. Київ, пров. Балтійський, 20; ідентифікаційний код 22229921) 13 517,97 грн. (тринадцять тисяч п'ятсот сімнадцять гривень 97 коп.) страхового відшкодування в порядку регресу, 1 760,57 грн. (одну тисячу сімсот шістдесят гривень 57 коп.) судового збору.
3. Видати наказ.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 23.05.2014 р.
Суддя Гумега О.В.