01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
10.06.2009 № 1/141
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Капацин Н.В.
суддів: Калатай Н.Ф.
Пашкіної С.А.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - не з'явився
відповідача 1. Яхнівська Г.С. (довір. від 03.02.09р.)
2. не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства Горнозбагачувальна фабрика "Краснолуцька"
на рішення Господарського суду м.Києва від 03.04.2009
у справі № 1/141 (суддя Мельник В.І.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо"
до Державного територіально-галузевого об"єднання "Південно-Західна залізниця"
Закритого акціонерного товариства Горнозбагачувальна фабрика "Краснолуцька"
про стягнення 353,60 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.04.09р. у справі № 1/141 задоволено позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Вінницяоблпаливо”, стягнуто з Закритого акціонерного товариства горнозбагачувальної фабрики „Краснолуцька” на користь Відкритого акціонерного товариства „Вінницяоблпаливо” 353,60 грн. недостачі, 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що по залізничній накладній № 50829699 Закрите акціонерне товариство горнозбагачувальна фабрика „Краснолуцька” відвантажила позивачу 69т вугілля антрацит марки АМ. Відповідно до даної накладної вугілля завантажувалось засобами відправника, маса вантажу визначена відправником, що вказано в накладній, підтверджено підписом представника, без участі Державного територіально-галузевого об'єднання „Південно-Західна залізниця”. Згідно з комерційним актом АА № 003328/67 від 13.09.08р. при ваговій перевірці вантажу виявлена недостача на 1900 кг.
Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення з залізниці (відповідача-1) вартості вагової нестачі вантажу та наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення з вантажовідправника (відповідач-2) вагової нестачі вантажу, з огляду на те, що відповідно до статті 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Стаття 11 Статуту передбачає, що залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Закрите акціонерне товариство горнозбагачувальна фабрика „Краснолуцька” звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.09р. по даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі ЗАТ „Краснолуцька” вказує на те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального та матеріального права, судом відмовлено ЗАТ „Краснолуцька” в задоволенні клопотання щодо витребування від станції відправлення - Красний Луч Донецької залізниці для огляду в судовому засіданні оригінал книги чи журналу контрольних переважувань за вересень 2008 року.
ЗАТ „Краснолуцька” зазначає, що основним перевізним документом є накладна, яка супроводжує вантаж на всьому шляху проходження. Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізницям надано право перевіряти правильність відомостей, зазначених відправником у залізничній накладній, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній, у тому числі і після прибуття вантажу на станцію призначення. Відповідно до пункту 2.6 Правил оформлення перевізних документів, якщо після оформлення перевізних документів на прийнятий до перевезення вантаж на станції відправлення була виявлена невідповідність між фактичною кількістю вантажу і зазначеною в перевізних документах, то відправник повинен привести фактичну кількість вантажу до кількості зазначеної в перевізних документах (довантажити, вивантажити) або оформити нові перевізні документи, зазначивши в них виявлену фактичну кількість вантажу. Вагон № 65750671 пройшов контрольне переважування на станції Красний Луч Донецької залізниці, код станції 502602, при якому було підтверджено правильність даних, зазначених у накладній № 51358318 недостачі виявлено не було, вугілля було завантажено у вагон в кількості нетто 69 000 кг.
Скаржник вказує, що ЗАТ „Краснолуцька” при відвантаженні вугілля дотрималася всіх необхідних технічних умов. В накладній № 51358318 від 13.10.08р. зафіксовано, що вантаж розміщено і закріплено згідно з параграфами 3-5 Р..2, п. 3, 4, 8 гл. 1 прил. 14 кСМГС Технічних умов правильно, вказані дані залізницею перевірено і відсутні будь-які вказівки на недотримання відправником технічних умов при навантаженні та розміщенні вантажу. Відповідальність за незбереження (втрату) вантажу в процесі перевезення повинно бути покладено на ДТГО „Південно-західна залізниця” і саме воно повинно відшкодувати позивачу суму збитків.
Розгляд апеляційної скарги призначено на 10.06.09р.
В судове засідання 10.06.09р. апеляційної інстанції не з'явилися представники ВАТ „Вінницяоблпаливо” і ЗАТ горнозбагачувальної фабрики „Краснолуцька”, заяв, клопотань про неможливість прийняти участь в судовому засіданні не надали.
Матеріали справи містять докази належного повідомлення учасників судового процесу про дату та час розгляду справи, ухвала суду про призначення розгляду апеляційної скарги на 10.06.09р. направлена сторонам у справі 25.05.09р., про що свідчить відповідний штамп відділу діловодства Київського апеляційного господарського суду на звороті ухвали з відміткою про відправку документа згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.02р. № 75.
Дана відмітка, відповідно до пункту 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.08р. № 01-8/482 „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року”, є підтвердженням належного надіслання копій процесуальних документів сторонам судового процесу.
Враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не визнана обов'язковою, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу ЗАТ горнозбагачувальної фабрики „Краснолуцька” за наявними у справі документами у відсутності представників позивача та відповідача-2.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача-1, колегія суддів встановила наступне:
Відповідно до договору № 1.146 від 13.12.06р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством „Вінницяоблпаливо” (Покупець) і Товариством з обмеженою відповідальністю „Тера Нова” (Постачальник), Постачальник зобов'язується відвантажити, а Покупець прийняти та оплатити вугілля.
На підставі рахунків фактур № СФ-0000104 від 10.09.08р., № СФ-0000675 від 09.09.08р. ВАТ „Вінницяоблпаливо” платіжними дорученнями № 662 від 10.09.08р., № 681 від 12.09.08р., № 725 від 15.09.08р., на загальну суму 350 000 грн. перерахувало на рахунок ТОВ „Тера Нова” грошові кошти за поставку вугілля.
09.09.08р. за залізничною накладною № 50829699 у вагонах № 65750671 та № 67655886 зі станції Красний Луч відправлено вугілля марки АМ кількістю по 69 000 кг, загальною кількістю 138 000 кг, відправником якого є ЗАТ ГФ ”Краснолуцька”, одержувачем - ВАТ ”Вінницяоблпаливо”. Завантаження вантажу здійснювалось засобами відправника - ЗАТ ГФ ”Краснолуцька”, про що свідчить оригінал залізничної накладної № 50829699 (а. с. 14). Станція призначення - Могилів-Подільський.
З прибуття вагону на станцію призначення проведено вагову перевірку вантажу, про що складено комерційний акт АА № 003328/67 від 13.09.08р. В акті зазначається, що при ваговій перевірці, на вимогу вантажоотримувача, вагона № 65750671 зі станції відправки - Красний Луч вантажу - Антрацит АМ виявилось, що по документах вага вантажу значиться - 69000 кг., а фактично виявилося вага - Б 89600 кг., тара з бруса 22500 кг., нетто - 69100 кг, що менше проти документів на 1900 кг. В накладній мітиться позначка завантаження нижче бортів, вугілля марковано вапном. Вологість - 5%. Вантаж прибув в технічно і комерційно справному вагоні. Навантаження рівномірне по всій довжині та ширині вагона, нижче рівня бортів на 800 мм. Без слідів вантажу на бортах вагона. Маркування відсутнє. У вагонах двері і луки щільно зачинені. Слідів розкрадання та втрати вантажу в дорозі не було. Відсутня кількість у вагоні могла вміститися.
Відкрите акціонерне товариство „Вінницяоблпаливо” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державного територіально-галузевого об'єднання „Південно-Західна залізниця” чи Закритого акціонерного товариства горнозбагачувальної фабрики „Краснолуцька” 353,60 грн., що складає вартість нестачі вугілля. Позивач вважає, що недостача вугілля могла виникнути, як з вини перевізника ДТГО „Південно-Західна залізниця”, так і з вини ЗАТ горнозбагачувальної фабрики „Краснолуцька”.
Апеляційний господарський суд, проаналізувавши всі докази по справі, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення з ДТГО „Південно-Західна залізниця” вартості вагової нестачі вантажу та наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення з ЗАТ горнозбагачувальної фабрики „Краснолуцька” вагової нестачі вантажу, з огляду на наступне.
Відповідно до частин 1, 5 статті 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно із частиною 2 статті 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Стаття 920 даного Кодексу передбачає, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Статтею 924 Цивільного кодексу України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Вказана норма кореспондується з приписами частини 1 статті 314 Господарського кодексу України та пункту 110 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, (далі Статут), якими встановлено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини; залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
В комерційному акті АА № 003328/67 від 13.09.08р. зазначено, що вантаж прибув в технічно і комерційно справному вагоні. Навантаження рівномірне по всій довжині та ширині вагона, нижче рівня бортів на 800 мм. Без слідів вантажу на бортах вагона. Маркування відсутнє. У вагонах двері і луки щільно зачинені. Слідів розкрадання та втрати вантажу в дорозі не було. Відсутня кількість у вагоні могла вміститися.
Відповідно до пункту 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
Суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку щодо звільнення Залізниці від відповідальності в порядку пункту 111 Статуту залізниць України, оскільки вантаж прибув на станцію призначення в технічно справному вагоні, без ознак втрати вантажу і недостача вантажу могла вміститься у вагоні.
ЗАТ ЗГФ „Краснолуцька” в апеляційній скарзі вказує на те, що судом першої інстанції неправомірно відмовлено в задоволенні клопотання про витребування від станції відправлення Красний Луч Донецької залізниці виписки із книги контрольних переважувань вагонів. Апеляційна інстанції не погоджується з даним твердженням, оскільки відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 24 Статуту залізниць України відповідальність за правильне визначення маси вантажу несе вантажовідправник, який підписав залізничну накладну.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Київський апеляційний господарський суд не знайшов правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2009 у даній справі відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам і матеріалам справи.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства горнозбагачувальної фабрики „Краснолуцька” залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2009р. у справі № 1/141 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 1/141 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Капацин Н.В.
Судді Калатай Н.Ф.
Пашкіна С.А.
16.06.09 (відправлено)