16 червня 2009 р.
№ 05-5-2/402-35/233
Вищий господарський суд України у складі: суддя Бенедисюк І.М. -головуючий, судді Львов Б.Ю. і Мирошниченко С.В.,
розглянувши касаційну скаргу комунального підприємства "Міський інформаційний центр", м. Харків,
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2009
зі справи № 05-5-2/402-35/233
за позовом комунального підприємства "Міський інформаційний центр" (далі -Підприємство)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Малліс Рекламна Група" (далі -Товариство), м. Київ,
про стягнення 21 040,27 грн.,
Підприємство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням подальших змін та уточнень позовних вимог) про зобов'язання Товариства повернути позивачеві за актом приймання-передачі місце для розміщення спеціальних конструкцій за адресою: місто Харків, Червоношкільна набережна, 26 та про стягнення з відповідача 7 776 грн. основного боргу, 964 грн. пені, 1 900,27 грн. витрат з демонтажу спеціальної конструкції і 17 700 грн. штрафу за прострочення повернення згаданого місця, а всього 28 340,27 грн.
Рішенням названого суду від 14.11.2008 (суддя Літвінова М.Є.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2009 (колегія суддів у складі: Сотніков С.В. -головуючий, судді Дикунська С.Я., Дзюбко П.О.), позов задоволено частково: з Товариства стягнуто 7 776 грн. боргу та 964 грн. пені; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Прийняті судові рішення в частині стягнення основного боргу та пені мотивовано невиконанням відповідачем договірних зобов'язань з оплати користування зазначеним місцем для розміщення спеціальної конструкції. У свою чергу, в стягненні витрат з демонтажу спеціальної конструкції позивачеві відмовлено з посиланням на невиконання Підприємством обов'язку з повідомлення (попереднього) Товариства про демонтаж. В стягненні штрафу за несвоєчасне повернення місця та в зобов'язанні відповідача повернути зазначене місце за актом приймання-передачі попередніми судовими інстанціями Підприємству відмовлено з огляду на звільнення згаданого місця 17.04.2007 внаслідок проведеного позивачем демонтажу спеціальної конструкції відповідача та відсутність доказів подальшого використання Товариством цього місця.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Підприємство просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з неправильним застосуванням норм матеріального права та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Представники сторін у судове засідання не з'явилися.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що:
- 01.06.2006 сторонами укладено договір № 8228 про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій (далі -Договір), за умовами якого позивач на період з 01.06.2006 по 30.06.2007 надав відповідачеві в експлуатацію місце, що знаходиться у комунальній власності, для розміщення спеціальної (для розміщення реклами) конструкції за адресою: місто Харків, Червоношкільна набережна, 26;
- відповідно до підпункту 3.4.6 пункту 3.4 Договору Товариство зобов'язано здійснювати платежі за користування місцями в порядку, передбаченому розділом 4 Договору;
- пунктом 4.1 Договору встановлено, що розмір плати за користування місцем, яке надано відповідачеві в користування за цим Договором становить 1 555,20 грн. (з ПДВ);
- згідно з пунктом 4.5 Договору плата за користування місцем вноситься авансом до 25 числа, що передує місяцю, за який здійснюється оплата;
- пунктом 4.8 Договору передбачено, що в разі зміни порядку визначення розміру плати за користування місцями (додаток № 3 до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.10.2004 № 977), сторони зобов'язані з моменту внесення таких змін здійснити перерахунок суми, передбаченої пунктом 4.1 Договору;
- згідно з додатком № 1 до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 06.12.2006 № 1060 змінено порядок визначення розміру плати за користування місцями, які перебувають у комунальній власності та надаються розповсюджувачам зовнішньої реклами для розташування спеціальних конструкцій, затверджений рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.10.2004 № 977, а тому розмір щомісячної плати за Договором має становити 1 944 грн. (з ПДВ);
- відповідно до підпункту "а" підпункту 3.1.1 пункту 3.1 Договору Підприємство має право здійснювати роботи з демонтажу спеціальних конструкцій у випадках несплати, несвоєчасної або неповної сплати платежів, передбачених розділом 4 Договору;
- підпунктом 3.2.7 пункту 3.2 Договору встановлено, що Підприємство зобов'язується письмово повідомити Товариство (не менше як за 5 робочих днів) про проведення демонтажу його спеціальної конструкції у випадках, передбачених підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 розділу 3 Договору;
- згідно з пунктом 7.2 Договору Товариство вважається повідомленим про проведення демонтажу конструкції, якщо Підприємство направило повідомлення за допомогою поштового зв'язку (листом з повідомленням про проведення вручення поштового відправлення), навіть за відсутності користувача за адресою наведеною в розділі 10 Договору;
- відповідно до пункту 5.1 Договору протягом 3-х днів після припинення дії Договору на будь-яких підставах, передбачених пунктами 8.1, 8.3 Договору, Товариство зобов'язано звільнити надані в користування місця і передати їх Підприємству. Повернення місць, наданих в користування, здійснюється Товариством на підставі актів приймання-передачі;
- згідно з пунктом 6.1 Договору за несплату, несвоєчасну або неповну сплату платежів, передбачених розділом 4 Договору, Товариство сплачує Підприємству пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого (або не повністю сплаченого) платежу за кожний день прострочення;
- згідно з підпунктом 8.1.2 пункту 8.1 Договору він припиняє свою дію якщо Товариство не платить, несвоєчасно або в неповному обсязі вносить платежі за користування місцями;
- пунктом 8.2 Договору встановлено, що у разі припинення дії Договору на підставах, передбачених підпунктами 8.1.2-8.1.4 пункту 8.1 розділу 8 Договору, він вважається таким, що припинив свою дію через 10 днів з дати відправлення (за допомогою поштового зв'язку) письмового повідомлення Товариству про припинення дії Договору (або його частини);
- повідомлення Підприємства від 26.03.2007 № 3391 стосовно необхідності погашення заборгованості з попередженням про можливий демонтаж спеціальної конструкції в разі несплати боргу місить відмітку про його отримання особою із прізвищем "Гладкова", але не містить ні особистого підпису цієї особи, ані вказівки на її посадове становище чи зв'язок з Товариством, внаслідок чого зазначене повідомлення не відповідає приписам пункту 7.2 Договору (т. 1, а.с. 34);
- 17.04.2007 Підприємством самостійно демонтовано спеціальну конструкцію відповідача за адресою: місто Харків, Червоношкільна набережна, 26; вартість робіт з демонтажу становить 1 900,27 грн., що підтверджується актом від 17.04.2007 та рахунком-фактурою від 18.04.2007 (т. 1, а.с. 36, 37);
- позивачем не подано доказів використання відповідачем згаданого місця після демонтажу спеціальної конструкції;
- 17.05.2007 позивач повідомив відповідача листом № 3818 про припинення дії Договору, наявну заборгованість та необхідність повернення за актом приймання-передачі місця, переданого в користування за Договором (т. 1, а.с. 35);
- 05.11.2007 позивач звертався до відповідача з претензією № 7619 з приводу погашення боргу та повернення місця за актом приймання-передачі, на яку відповіді не отримав (т. 1, а.с. 40-44);
- Підприємством за несвоєчасне виконання Товариством обов'язку з оплати користування місцем з лютого по травень 2007 року нараховано 964 грн. пені;
- Підприємством відповідно до пунктів 6.2 та 6.6 Договору нараховано Товариству 17 700 грн. штрафу за прострочення повернення наданого в користування місця;
- Товариство визнало позовні вимоги частково, а саме: в частині стягнення 7 776 грн. боргу та 964 грн. пені.
Причиною даного спору є питання щодо наявності правових підстав для стягнення в примусовому порядку основного боргу, пені, витрат на демонтаж спеціальної конструкції, штрафу за прострочення повернення місця та для зобов'язання відповідача повернути згадане місце за актом приймання-передачі.
Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Отже, для правильного вирішення даного спору попереднім судовим інстанціям належало:
- вичерпно встановити та дослідити права та обов'язки сторін за Договором (зокрема: право позивача на демонтаж конструкції, передбачене підпунктом 3.1.1 пункту 3.1; обов'язок відповідача відшкодувати витрати Підприємства з демонтажу відповідно до пункту 4.7 Договору; обов'язок відповідача повернути місце за актом приймання-передачі згідно з підпунктом 3.4.10 пункту 3.4, пунктами 5.1, 5.5, 6.2);
- з'ясувати узгоджені сторонами та/або передбачені законодавством наслідки невиконання або неналежного виконання позивачем обов'язку з повідомлення відповідача про демонтаж спеціальної конструкції (підпункт 3.2.7 пункту 3.2, пункт 7.2 Договору), зокрема: чи має відповідач можливість заперечувати проти демонтажу або перешкоджати його здійсненню позивачем та яким чином; яким саме чином неповідомлення або неналежне повідомлення впливає на узгоджене сторонами (підпункт 3.1.1 пункту 3.1 Договору) право позивача здійснити зазначений демонтаж; які в даному випадку наявні підстави (фактичні та матеріально-правові) для звільнення відповідача від виконання обов'язку з оплати демонтажу, передбаченого пунктом 4.7 Договору;
- встановити дату та підстави припинення дії Договору (з огляду на фактичні обставини справи та з урахуванням змісту положень підпунктів 8.1.2, 8.1.3 пункту 8.1, першого та останнього абзаців пункту 8.2 Договору);
- встановити, чи мало місце на виконання приписів пункту 4.8 Договору здійснення сторонами перерахунку суми, передбаченої пунктом 4.1 Договору (яким чином здійснено перерахунок; чи вносилися відповідні зміни до Договору; чи узгоджено сторонами новий розмір оплати в сумі 1 944 грн. тощо).
Проте попередні судові інстанції зазначеного не здійснили та відповідні фактичні обставини не дослідили і не оцінили.
Більш того, висновки попередніх судових інстанцій щодо необхідності стягнення з відповідача боргу (за період лютий - травень 2007 року) та відповідної суми пені суперечать висновкам цих же судів стосовно невикористання відповідачем з 17.04.2007 місця для розміщення спеціальної конструкції та відсутності після цієї дати підстав для примусу відповідача до повернення зазначеного місця позивачеві за актом приймання-передачі.
Отже, попередні судові інстанції припустилися неправильного застосування приписів частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до частини першої статті 11110 ГПК України є підставою для скасування судових рішень зі справи.
Касаційна ж інстанція відповідно до частини другої статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.
Керуючись статтями 1117, 1119 -11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
1. Касаційну скаргу комунального підприємства "Міський інформаційний центр" задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 14.11.2008 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2009 зі справи № 05-5-2/402-35/233 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Суддя І.Бенедисюк
Суддя Б.Львов
Суддя С.Мирошниченко