11 червня 2009 р.
№ 31/66-08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дерепи В.І. -головуючого,
Грека Б.М.,
Стратієнко Л.В.,
за участю повноважних представників:
позивача -
Литвина В.В.,
відповідача -
прокурора
Івченко О.А.,
розглянувши у відкритому засіданні касаційне подання
Прокуратури Дніпропетровської області
на рішення
від 4 вересня 2008 року господарського суду Дніпропетровської області
у справі за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаїр-ХХІ"
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Дафі-строй-плюс"
третя особа без самостійних вимог на предмет спору
Товариство з обмеженою відповідальністю "Груп Естейт"
про
визнання права власності,
У серпні 2008 року позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача про визнання права власності на торговельно-розважальний комплекс з культурними закладами та паркінгом загальною площею 55846,3 кв.м по вул. Героїв Праці м.Харків, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в обумовлені договором генерального підряду № ГП-1/10/07-1 строки не закінчив будівництво об'єкту, внаслідок чого у нього не може наступити момент набуття права власності на об'єкт.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 4 вересня 2008 року позов задоволено.
У касаційному поданні заступника прокурора Дніпропетровської області ставиться питання про скасування рішення місцевого господарського суду як прийнятого з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Відзиви на касаційне подання від сторін до суду не надходили.
Перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального і процесуального права, суд вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи рішенням XVII сесії Харківської міської ради XXIV скликання № 222/03 від 19.11.2003 року товариству з обмеженою відповідальністю "Альтаїр XXI" в оренду строком до 01.12.2028 року було передано земельну ділянку для будівництва та подальшої експлуатації торговельного комплексу з культурно-розважальними закладами та паркінгом.
Згідно наведеного рішення між товариством з обмеженою відповідальністю "Альтаїр XXI" та Харківською міською радою 02.04.2004 року було укладено договір оренди землі, згідно якого позивачу було передано в оренду земельну ділянку площею 3,9570 га по вул. Героїв Праці у м. Харкові.
01.10.2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір генерального підряду № ГП-01/10/07-1, відповідно до умов якого відповідач взяв на себе зобов'язання виконати проектні та будівельно-монтажні роботи на об'єкті, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул.Героїв Праці, 9 (надалі - Об'єкт), у відповідності із розрахунком договірних цін та Графіком виконання робіт та здати виконані роботи позивачу у встановлений договором строк. Строк виконання усього об'єму робіт за договором - 30 травня 2008 року.
Позивачем належно виконувались всі умови, передбачені договором, що відповідачем не заперечується.
Відповідно до п.6.2. Додаткової угоди № 3 від 20.03.08 року до договору приймання - передача об'єкту в цілому здійснюється на підставі підписаних замовником актів по формі КБ-2В та довідок про вартість виконаних генпідрядником робіт по формі КБ-3, та акту Державної приймальної комісії про введення в експлуатацію об'єкту завершеного будівництва, що повинен бути підписаний не пізніше 30 червня 2008 року.
Між тим, позивачем при прийнятті робіт відповідно до умов Договору були виявлені незначні недоліки, що не перешкоджали передачі Об'єкту в цілому та введення його в експлуатацію у строки, передбачені Договором, що підтверджується актом виявлення дефектів № 1 від 05.06.2008 та актом виявлення дефектів № 2 від 04.08.2008 року.
Таким чином, у строки, визначені в договорі, роботи виконані не були, крім того, відповідач звернувся до позивача із листом про перенесення строку введення об'єкту в експлуатацію на два місяці у зв'язку із необхідністю усунення недоліків у відповідності до актів виявлення дефектів №1 від 05.06.2008 року та № 2 від 04.08.2008 року.
Однак, відповідачем у визначений актами термін недоліки усунені не були, ніяких дій щодо належного виконання своїх обов'язків за договором - передачі об'єкту, введеного в експлуатацію у передбачені договором та погоджений сторонами термін здійснено не було.
Приймаючи рішення про задоволення позову, місцевий господарський суд виходив з того, що оскільки відповідач свої обов'язки щодо своєчасної здачі об'єкту та введення в експлуатацію не виконав, чим порушив законні права позивача стосовно набуття права власності відповідно до ч.2 ст.321 ЦК України, тому відповідно до ст.328 ЦК України він набуває право власності на торговельно-розважальний комплекс з культурними закладами та панкінгом.
Проте, з вказаними висновками погодитись не можна враховуючи наступне.
Відповідно до вимог ч.2 ст.16 ГПК України, яка встановлює виключну підсудність справ, справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.
Приймаючи ухвалу про порушення провадження у справі від 26.08.2008р. та призначивши справу до розгляду на 4.09.2009р. місцевий господарський суд на вказані вимоги увагу не звернув, тому 4.09.2009р. розглянув справу та прийняв рішення з порушенням правил підсудності, що визнати законним і обгрунтованим не можна.
Окрім того відповідно до змісту ст.12 ГПК України господарські суди розглядають справи, які виникають зі спору щодо правовідносин, які підвідомчі господарським судам.
Частиною 2 ст.16 ЦК України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права. При цьому визнання права - спосіб захисту, який застосовується у випадку спору між суб'єктами цивільного права щодо наявності чи відсутності правовідносин між сторонами правовідносин і відповідно наявності чи відсутності цивільного права та цивільного обов'язку.
Проте, всупереч зазначених вимог закону місцевий господарський суд прийняв рішення у справі за відсутності як спору щодо спірних відносин так і за відсутності будь-якого спору взагалі, що є грубим порушенням п.3 ч.1 ст.84 ГПК України, щодо змісту рішення.
Поряд з цим розглядаючи даний спір та приймаючи рішення у справі господарський суд не звернув уваги, що відповідно до вимог ч.2 ст.331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (ство рення майна).
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Тому, посилання господарського суду в обгрунтування своїх висновків в рішенні суду на ст.ст. 321 та 328 ЦК України без врахування вимог ст. 331 ЦК України також визнати правильним не можна.
За вказаних обставин, суд вважає, що рішення місцевого господарського суду як прийняте з порушенням зазначених норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 12, 16, 43 ГПК України, не може залишатись без змін і підлягає скасуванню.
При новому розгляді справи, господарському суду необхідно врахувати наведене, більш повно та всебічно з'ясувати обставини справи, суть позовних вимог і заперечень, зібраним доказам дати правову оцінку та відповідно до вимог закону вирішити спір.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України,
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 4 вересня 2008 року скасувати, частково задовольнивши касаційне подання.
Справу повернути до господарського суду Дніпропетровської області.
Головуючий, суддя В.Дерепа
Судді Б.Грек
Л.Стратієнко