11 червня 2009 р.
№ 10/124-2179 (3/241-2977)
головуючого
Дерепи В.І.
суддів Грека Б.М.
Стратієнко Л.В.
з участю представників:
позивача:
відповідача:
3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
Ярощук М.І.
не з'явився
не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
міського споживчого товариства "Діброва"
на постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2009 р.
у справі
№ 10/124-2179 (3/241-2977)
за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь"
до
3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
міського споживчого товариства "Діброва"
Кременецьке районне комунальне бюро технічної інвентаризації
про
визнання недійсним договору купівлі -продажу та усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном
У жовтні 2005 р. позивач звернувся з вказаним позовом в суд, посилаючись на те, що 23.12.2003 р. між ТОВ "Волинь" в особі директора Чуненкової Г.О. та МСТ "Діброва" в особі керівника Чуненкова Б.П. було укладено договір купівлі-продажу приміщення ресторану ТОВ "Волинь", яке розташоване в м.Кременець по вул. Дубенській,148, проте рішенням зборів учасників ТОВ "Волинь", що міститься в протоколі №1 від 11.01.1996 р., встановлено обмеження щодо укладання директором угод про відчуження майна товариства сумою в 500 млн. крб., що станом на 23.12.2003 р. становить 5000 грн., тобто Чуненкова Г.О. уклала даний договір з перевищенням повноважень, наданих їй Статутом ТОВ "Волинь", і в подальшому ця угода не була схвалена зборами учасників ТОВ " Волинь", а тому просив на підставі ст. 48 ЦК УРСР визнати вказану угоду недійсною та зобов'язати МСТ "Діброва" усунути перешкоди в користуванні і розпорядженні майном ТОВ "Волинь".
Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 19.11.2007 р. (суддя Півторак М.Є.) в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.02.2009 р. (головуючий -Бонк Т.Б., судді -Бойко С.М., Марко Р.І.) рішення господарського суду Тернопільської області від 19.11.2007 р. скасовано та постановлено нове, яким позов задоволено.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежилого приміщення від 23.12.2003 р.
Зобов'язано МСТ "Діброва" усунути перешкоди в користуванні майном - повернути ТОВ "Волинь" нежиле приміщення ресторану, яке знаходиться за адресою: вул.Дубенська,148, м. Кременець, Тернопільська обл., а ТОВ "Волинь" - повернути МСТ "Діброва" кошти в сумі 40 325 грн.
В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.02.2009 р., залишивши в силі господарського суду Тернопільської області від 19.11.2007 р.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постанову -без змін.
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, 23.12.2003 р. між ТОВ "Волинь" та МСТ "Діброва" було укладено договір купівлі-продажу нежилого приміщення, згідно якого МСТ "Діброва" купило у ТОВ "Волинь" за 40 325 грн. нежиле приміщення площею 227,4 м2, розташоване по вул. Дубенська, 148 в м.Кременці.
Від імені позивача договір підписано директором Чуненковою Г.О.
Відповідно до ч.1 ст. 29 ЦК УРСР юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов'язки через свої органи, що діють у межах прав, наданих їм за законом або статутом (положенням).
Згідно з ст.62 Закону України "Про господарські товариства" у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства. Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належить їм, до компетенції дирекції (директора). Директор є виконавчим органом товариства з обмеженою відповідальністю і діє від імені товариства, в межах, встановлених законом та установчими документами.
На час укладення оспорюваного договору купівлі-продажу установчими документами товариства з обмеженою відповідальністю згідно ст. 4 Закону України "Про господарські товариства" були установчий договір і статут.
Згідно протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Волинь" № 1 від 11.01.1996 р. Чуненкову Г.О. було обрано, як це передбачено ч.5 ст.58 Закону України "Про господарські товариства", головою товариства та було створено дирекцію в складі 3-х осіб, яку очолював Ярощук М.І. і до складу якої Чуненкова Г.О. не входила.
Установчими документами товариства, як і законом України "Про господарські товариства" повноваження голови товариства не визначені.
П.6.13 Статуту ТОВ "Волинь" передбачає, що саме генеральний директор (директор) товариства має право розпоряджатися майном товариства в межах, що визначені зборами учасників товариства за цим Статутом; без довіреності діяти від імені товариства укладати будь-які угоди та інші юридичні акти, видавати довіреності, відкривати в банках розрахунковий та інші рахунки; здійснювати інші дії для досягнення мети товариства в межах його компетенції.
Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оспорювана угода є недійсною на підставі ст. 48 ЦК УРСР як така, що не відповідає вимогам закону, оскільки була укладена Чуненковою Г.О. -головою товариства, без відповідних повноважень від ТОВ "Волинь", встановлених установчими документами чи законом (ст.63 ЦК УРСР), а факти, встановлені рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 08.06.2005 р., зокрема, про те, що Чуненкова Г.О. з січня 1996 р. виконувала обов'язки директора товариства, в силу ч.2 ст. 35 ГПК України, на яку послався місцевий господарський суд, не мають преюдиціального значення для даної справи у зв'язку з різним складом сторін у справах.
Такі висновки апеляційного господарського суду грунтуються на зібраних у справі доказах та нормах закону, що регулює спірні праавовідносини, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2009 р. не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 -11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
касаційну скаргу міського споживчого товариства "Діброва" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2009 р. у справі за № 10/124-2179 (3/241-2977) -без змін.
Головуючий В.І. Дерепа
Судді Б.М. Грек
Л.В. Стратієнко