02 червня 2009 р.
№ 05-5-42/18083
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Козир Т.П. -головуючого, Мележик Н.І., Мирошниченка С.В.,
за участю представника відповідача -Кармазіна О.А. дов. № юр-735/д від 29 грудня 2008 року,
розглянувши касаційну скаргу НАК "Нафтогаз України" на ухвалу господарського суду м. Києва від 17 березня 2009 року у справі за позовом НАК "Нафтогаз України" до ВАТ "Укрнафта" про визнання правочину недійсним,
У березні 2009 року НАК "Нафтогаз України" звернулась до суду з позовом до ВАТ "Укрнафта" про визнання правочину у вигляді заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог недійсним.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 17 березня 2009 року позовну заяву повернуто без розгляду на підставі п. 4 ст. 63 ГПК України.
Ухвала мотивована тим, що до позовної заяви не додано доказів сплати державного мита у встановленому розмірі.
У касаційній скарзі НАК "Нафтогаз України" просить ухвалу господарського суду м. Києва від 17 березня 2009 року скасувати, а позовну заяву з доданими до неї документами направити на розгляд до господарського суду м. Києва.
Стверджує, що судом порушено положення ст. ст. 46, 63 ГПК України.
Наголошує на тому, що даний спір є немайновим, а тому мито за подання позову було сплачено у встановленому розмірі.
Представники позивача у судове засідання не з'явились.
Враховуючи, що про час і місце розгляду касаційної скарги сторони повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за їх відсутності.
Вислухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень п.3 ч.1 ст.57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Невиконання зазначеної вимоги тягне за собою повернення поданої позовної заяви з доданими до неї документами на підставі п.4 ч.1 ст.63 ГПК України.
З позовної заяви вбачається, що позивач просить визнати недійсним односторонній правочин (заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог) від 28 січня 2009 року № юр-129.
Повертаючи позовну заяву без розгляду, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що державне мито сплачене позивачем не в повному розмірі, оскільки, на думку суду, заявлені позивачем вимоги носять майновий характер.
Проте, зазначений висновок суду є помилковим, оскільки у поданій позовній заяві НАК "Нафтогаз України" просив лише визнати недійсною спірний правочин і така вимога не має вартісної оцінки.
Пунктом "б" ч. 2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" встановлено, що із позовних заяв немайнового характеру, які подаються до господарського суду, справляється державне мито у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З матеріалів позовної заяви, а саме платіжного доручення № 1268 від 2 березня 2009 року, вбачається, що за подання позовної заяви до господарського суду м. Києва позивачем сплачено державне мито у розмірі 85 гривень, що дорівнює 5 неоподаткованим мінімумам доходів громадян на момент подання позову.
За таких обставин суд першої інстанції безпідставно повернув позовну заяву НАК "Нафтогаз України", у зв'язку з чим ухвала господарського суду м. Києва підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 -11113 ГПК України, Господарського процесуального кодексу України, суд
Касаційну скаргу задовольнити.
Скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 17 березня 2009 року.
Позовну заяву передати на розгляд до господарського суду м. Києва.
Головуючий Т. Козир
Судді Н. Мележик
С. Мирошниченко