"09" червня 2009 р. Справа № 18/68
За позовом ВАТ "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" Філія "Північно-Західне регіональне управління "ВАТ "Банк "Фінанси та кредит"
до відповідача Приватне підприємство фірма "Лотус"
до відповідача Приватне підпрриємство "Технології скла"
про стягнення заборгованості в сумі 1 390 776 грн. 48 коп.
Суддя Гудак А.В.
Представники:
Від позивача : представник Демська С.Є. дов. в справі
Від відповідача : представник
Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з відповідача 1390776, грн.- суми основного боргу, пені та відсотків за користування кредитом. В судовому засіданні позовні вимоги, відповідно до права, наданого статтею 22 ГПК України, підтвердив.
Відповідачі відзиву на позов не подали, в судове засідання не з'явилися, про день та час судового розгляду повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями, наявними в матеріалах справи. Однак, відповідачем-1: Приватним підприємством - фірмою "Лотус" 09.06.09 подано клопотання про відкладення розгляду справи на більш тривалий термін, в зв"язку з перебуванням керівника у відрядженні.
Враховуючи те, що Відповідачам надавалося достатньо часу для подачі своїх заперечень на позов і Відповідачі наданими їм правом не скористалися, господарський суд вважає можливим розгляд справи без участі представників Відповідачів за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.
Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.
Суд виходив з такого.
18 червня 2009 року Бміж Банком "Фінанси та кредит" ТзОВ , правонаступником якого є ВАТ "Банк "Фінанси та кредит" в особі філії "Північно-Західне регіональне представництво" та Приватним підприємством - фірмою "Лотус" було укладено договір про мультивалютну кредитну лінію № 0171-01-07, угоди № 1 від 19.07.07, № 2 від 28.12.07, № 3 від 01.07.08, № 4 від 05.11.08. за яким останньому було відкрито відновлювальну мультивалютну кредитну лінію з лімітом кредитування на загальну суму 1300000грн.00 коп. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 21% річних строком до 17.06.09.
Згідно із меморіальними ордерами № №: 1 від 18.06.07, 20.07.07,20.07.07,23.07.07,27.07.07 та виписки по особовому рахунку за період з 18.06.07 по 27.07.07 відповідач-1 отримав зазначені кошти.
Відповідно до п.2.5 кредитного договору позичальник зобов"язувався повернути кредитні ресурси частинами згідно графіку зниження ліміту ( угода № від 19.07.07). У відповідності до п.3.4 кредитного договору нарахування процентів за користування кредитними ресурсами здійснюється два рази в місяць, а саме з 1-го по 25-е число кожного місяця і з 26 по останнє число місяця нарахування. Не пізніше останнього робочого дня місяця нарахування процентів позичальник ( відповідач-1) сплачує проценти за користування кредитними коштами в період з 26 го числа наступного місяця по 25-е число місяця нарахування. Ці зобов"язання позичальником ( відповідачем-1) не виконані. Позичальник порушив свої зобов"язання за кредитним договором - не сплачує заборгованість за кредитом у передабчені п.2.5 кредитного договору строки та п.3.1,п.3.4 щодо сплати процентів за коритування кредитом. Банк направляв позичальнику ( відповідачу-1) претензію про погашення заборгованості, на яку відповідач-1 : ПП фірма "Лотус" не відрагував. ( претензія № 1111 від 01.04.09). Кредитним договором , а саме п.6.1 передбачено, що банк має право вимагати повернення виданих кредитних ресурсів і сплати процентів за весь період користування кредитом до наступлення строку, зазначеного в п.2.5 даного договору, а відповідач-1 зобов"язаний повернути кредитні ресурси і сплатити всі проценти протягом 1 ( одного) дня з моменту повернення отриманих кредитних ресурсів і сплатити всі проценти протягом 1 (одного) дня з моменту отримання вимоги банку , зокрема: позичальник в період дії даного договору порушив умови цього договору в т.ч : не сплатив проценти за користування кредитними ресурсами; мало місце факт прострочки процентів за користування кредитними ресурсами; позичальник на вимогу банку не сплатив в передбачені діючим договором випадках неустойку (штраф, пеню). Крім того, за прострочку повернення кредитних ресурсів і /чи сплати процентів позичальник ( відповідач-1) сплачує банку пеню із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочки. Зазначена пеня сплачується у випадках порушення позичальником строків сплати, передбачених п.п.2.2, 2.5,3.4,3.6,3.7,4.5,6.1,8.3 даного договору .
Позивачем у відповідності до п.7.1 кредитного договору нараховано: відсотки по кредиту в сумі 68645,08 грн. за період з 26.12.08 по 21.04.09; відсотки на прострочену частину кредиту в сумі 28278,37 грн. за період з 02.02.09 по 21.04.09; пеню по відсотках в сумі 2022,23 грн. за період з 01.02.09 по 21.04.09; пеню по сумі кредиту - 21830,80 грн.за період з 01.02.09 по 21.04.09. Надані розрахунки судом перевірено та визнано правильними.
За умовами ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що “Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться."
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.2. ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом строк.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Господарським кодексом України, а саме, п.1. ст.216 передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно із пунктом 5.1 договору кредиту сторони ( позивач та відповідач-1 -ПП фірма "Лотус") в забезпечення виконання зобов"язань по даному договору можуть використовувати інші види забезпечень, не зазначених в даному договорі.
У відповідності до даного пункту кредитного договору укладено договір поруки № 0171-01-07/1 від 19.07.07 між кредитором -Банком та поручителем - Приватним підприємством "Технології скла". Відповідно до п. 1.1 договору поручитель ( відповідач-2) зобов"язується відповідати в повому обсязі за своєчасне і повне виконання зобов"язань по договору про мультивалютну кредитну лінію № 0171-01-07 від 18.07.07 із змінами і доповненнями, який був заключений між Банком та відповідачем-1, у відповідності до якого ПП фірмі "Лотус" була надана мультивалютна кредитна лінія в розмірі 1.300.000.грн. 00 коп.. Підставою договору поруки являється дійсна вимога кредитора (позивача) до боржника ( відповідача-1),визначена кредитним договором. Пунктом 2.1 договору поруки передбачено, що невиконння боржником - ПП фірмою "Лотус" зобов"язань по кредитному договору, відповідач-1 та відповідач-1 ( боржник та поручитель) несуть перед позивачем (кредитором) відповідальність як солідарні боржники. Поручитель ( відповідач-2) відповідає перед позивасчем в тому ж об"ємі, що і відповідач-1, вт.ч. по основному боргу, сплаті щомісячних відсотків і підвищених процентів, сплаті комісійної винагороди, сплті неустойки по основному боргу і процентів, а також по відшкодуванню збитків (п.2.2 договору поруки).
Окрім того, у відповідності до п.2.3 даного договору у випадку непогашення відповідачем -1 заборгованості по кредитному договору протягом 1 -го банківського дня з моменту настання строку сплати процентів, основного боргу чи комісійної винагороди, передбачених кредитним договором, у кредитора ( позивача) настає повне право вимоги сплати боргу в повному обсязі від поручителя ( відповідача-2).
Позивачем поручителю - ПП "Технології скла" ( відповідачу-2) було направлено претензію про погашення заборгованості, що підверджується повідомленням про отримання від 04.04.09 № 138589 на яку відповідач-2 не відрагував. ( претензія № 1111 від 01.04.09).
Відповідно до ст..199 Господарського кодексу України, виконання господарських зобов»язань забезпечується заходами прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов»язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. При цьому, до відносин щодо забезпечення виконання зобов»язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України. Засоби забезпечення виконання зобов"язань - це спеціальні заходи, що у достатній мірі гарантують виконання основного зобов"язання і стимулюють боржника до належного поводження. Обраний сторонами засіб забезпечення виконання зобов"язання повинний бути письмово зафіксований або в самому зоов"язанні, на забезпечення якого він спрямований, або в додатковій (або спеціальній) угоді.
Порука, за змістом ст.546 ЦК України, є одним із видів забезпечення виконання зобов»язання. В силу ст.548 ЦК України, виконання зобов»язання (основного зобов»язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Вищевказана норма вказує на похідність поруки від основного зобов»язання.
Згідно зі ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов»язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов»язання боржником. З аналізу ст..553 ЦК України вбачається, що порука -це договір, за яким до зобов»язання основного боржника приєднується зобов»язання іншої особи, що за нього ручається.
Порука віднесена до зобов»язально-правових засобів забезпечення виконання зобов»язань, що спонукають боржника до належного виконання зобов»язань до нього чи третіх осіб, що вступили заздалегідь у договір зобов»язувальної вимоги. Порука є додатковим зобов»язанням, що виникає на підставі договору. Вона покликана забезпечити належне виконання боржником основного зобов»язання, Як така порука може забезпечувати лише дійсну вимогу. Згідно із статтею 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов"язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Дана заборгованість не погашена ні позичальником ні поручителем.
На основі вищевикладеного вимоги позивача грунутються на договорі та цивільного та господарського законодавства, є правомірними, а відтак підлягають задовленню.
З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги про стягнення солідарно з відповідачів суми забоогованість по кредиту в розмірі - 1.300.000,00 грн.,відсотків по кредиту в сумі 66923,45 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту та несвоєчасну сплату відсотків в сумі 23853,03 грн. підтверджуються матеріалами справи у відповідних частинах, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі з покладенням на відповідачів витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу в повному розмірі.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно зі статтею 91 Господарського процесуального кодексу України, сторона у справі, не згідна із рішенням суду має право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга або подання подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.49, 811, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити в повному обсязі.
2. Стягнути солідарно з Приватне підприємство фірма "Лотус" (вул. С. Бандери 28,Рівне,33000, код ЄДРПОУ 24169583, розрахунковий рахунок № 26003011890980, банк: Філія КБ "Фінанси та кредит", МФО банку 333603) та Приватне підприємство "Технології скла" ( Рівненська область, м.Рівне, вул.Вінницька,60, код ЄДРПОУ 33982521, р/р 26002011471980 в Філії "Північно-Західне регіональне управління" ВАТ "Фінанси та Кредит" МФО 333603) на користь ВАТ "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" Філія "Північно-Західне регіональне управління "ВАТ "Банк "Фінанси та кредит" (вул. Відінська 41,Рівне,33016, код ЄДРПОУ 25894576) грошові кошти в сумі 1.390.776 грн.48 коп. ( що включає заборгованість по кредиту - 1.300.000 грн.00 коп., заборгованість по відсотках - 66923 грн.45 коп., пеню за несвоєчасне повернення кредиту та несвоєчасну сплату відсотків - 23853 грн.03 коп.).
3.Стягнути з рахунку Приватне підприємство - фірма "Лотус" ( вул.С.Бандери,28, м.Рівне, 33000, код ЄДРПОУ 24169583, р/р 26003011890980,банк: Філія "Північно-Західного регіонального управління " "ВАТ "Банк"Фінанси та Кредит" , МФО 333603) та Приватне підприємство "Технології скла" ( ( Рівненська область, м.Рівне, вул.Вінницька,60, код ЄДРПОУ 33982521, р/р 26002011471980 в Філії "Північно-Західне регіональне управління" ВАТ "Фінанси та Кредит" МФО 333603) на користь ВАТ "Банк"Фінанси та Кредит" Філія "Північно-Західного регіонального управління" "ВАТ "Банк"Фінанси та Кредит" (вул.Відінська,41, Рівне,33016,код ЄДРПОУ 25894576) по 6953 грн.88 коп. витрат по сплаті державного мита та по 59 грн.00 коп.витрат по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з кожного.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя
повний текст рішення підписано "15" червня 2009 року