Іменем України
02.06.09 Справа №20/61/09
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Яценко О.М. судді Яценко О.М. , Кагітіна Л.П. , Коробка Н.Д.
при секретарі: Савченко Ю.В.
за участю:
від позивача - Якушев С.О. (довіреність №3556 від 18.07.2008р.);
від відповідача - -не з'явився;
від третьої особи - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» в особі філії «Запорізьке регіональне управління Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області від 31.03.2009р. у справі № 20/61/09
за позовом: Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» в особі філії «Запорізьке регіональне управління Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», м. Запоріжжя
до відповідача: Запорізької міської ради, м. Запоріжжя
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Запорізькій області, м. Запоріжжя
про звернення стягнення на предмет застави та передачу права власності
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1066 від 01.06.2009 року справа № 20/61/09 передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий - Яценко О.М. - доповідач; суддів: Кагітіна Л.П., Коробка Н.Д..
Колегія суддів прийняла справу до провадження.
За згодою представника позивача у судовому засіданні 02.06.2009 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 31.03.2009 року по справі № 20/61/09 (суддя Гандюкова Л.П.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.
При прийнятті рішення господарським судом зазначено, що Запорізька міська рада, м. Запоріжжя не зверталась до суду із позовними вимогами про визнання спадщини відумерлою, а відтак позивач не може звертатись до нього із відповідними позовними вимогами, як до спадкоємця померлого кредитора. В решті позовних вимог відмолено з огляду на обрання позивачем непередбаченого законодавством способу захисту порушеного права.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, ЗАТ КБ «ПриватБанк» в особі філії «Запорізьке регіональне управління ЗАТ КБ «ПриватБанк», м. Запоріжжя звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати, позовні вимоги задовольнити. В апеляційній скарзі та доповненнях до неї заявник апеляційної скарги посилається на наступні обставини: Запорізька міська рада повинна виступати відповідачем по цій справі, бо саме вона наділена правом представляти інтереси територіальної громади. Вважає, що територіальна громада є власником цього майна, бо можливі спадкоємці вже втратили своє право на звернення до нотаріальної контори за свідоцтвом про право власності, а Запорізька міська рада в будь-який момент може звернутися до суду про визнання спадщини відумерлої. Крім того, відповідач визнає позов «Приватбанку» у повному обсязі. ПриватБанк зазначає, що відповідно до п. п. 8, 35, 41 «Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 р. № 1388 реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку транспортних засобів здійснюються на підставі або заяви власника, або рішення суду. Через те, що власник помер, то зняття з обліку та наступна постановка на облік органом ДАЇ повинна здійснюватися на підставі рішення суду. Просить апеляційну скаргу ЗАТ КБ «ПриватБанк» в особі Запорізького РУ «Приватбанку» на рішення господарського суду Запорізької області від 31.03.2009 р. по справі № 20/61/09 - задовольнити. Скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 31.03.2009 р. по справі № 20/61/09.
Повноважний представник у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, пояснив, що обставини склались таким чином, що після смерті позичальника Соснова С.В. позивач позбавлений можливості отримати грошові кошти надані останньому в кредит, з огляду на його смерть та не може продати автомобіль на який отримано кредит, оскільки відсутній механізм продажу авто за таких обставин.
Запорізька міська рада, м. Запоріжжя відзив на апеляційну скаргу не надала, повноважного представника до судового засідання не направила. Про причини неявки не повідомила. Про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлена належним чином.
Управління ДАІ ГУМВС повноважного представника до судового засідання не направило. У заяві направленій на адресу запорізького апеляційного господарського суду пояснило, що УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області за штатним розподілом має лише одну посаду юрисконсульта, який представляє інтереси вказаного управління, а також посадових осіб підрозділів і на цей день, а саме на 02.06.2009 року призначене судове засідання по іншій справі у Дніпропетровському Апеляційному адміністративному суді. Просить суд перенести судове засідання призначене на 02.06.2009 року на іншу дату. Колегія судів відмовляє у задоволенні вищезазначеного клопотання, оскільки матеріали справи дозволяють розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника третьої особи.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд
29.01.2007р. між ЗАТ КБ “ПриватБанк” (банк) та Сосновим С.В. (позичальник) укладено кредитний договір №14.10500, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит у розмірі 36500 грн., а позичальник зобов'язався повернути отриманий кредит і сплатити проценти у повному обсязі в порядку та строки, обумовлені цим договором. В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між сторонами укладено договір застави.
Згідно з свідоцтвом про смерть серії 1-ЖС №077464, виданого 12.05.2007р., Соснов С.В. помер 11.05.2007р.. Звернення стягнення звернення на предмет застави та передача права власності було предметом розгляду справи у суді першої інстанції за позовом банку до Запорізької міської ради.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню на підставі наступного:
Як вбачається з матеріалів справи позивачем заявлено до відповідача дві позовних вимоги:
- в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, укладеним з Сосновим С.В., звернути стягнення на предмет застави: легковий автомобіль, що належав на праві власності Соснову С.В., шляхом передачі вказаного автомобіля у власність ЗАТ КБ “ПриватБанк”;
- передати ЗАТ КБ “ПриватБанк” право власності на автомобіль зі зняттям та наступною постановкою на облік органами ДАІ України, а також здійсненням позивачем всіх повноважень власника автомобіля.
При цьому, як вище зазначалось, в якості відповідача, позивачем зазначено орган місцевого самоврядування-Запорізьку міську Раду.
Стосовно першої позовної вимоги колегія суддів зазначає наступне:
Статтею 1 ГПК України встановлено право підприємств звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Позов -це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Предмет позову це матеріально -правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально -правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову. Таким чином, позивач зобов'язаний визначитися як з предметом так із обставинами, на підставі яких він вважає, що його порушене право буде відновлено у такий спосіб.
Статтями 15,16 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, у спосіб, встановлений договором або законом.
Із змісту цих норм слідує, що захисту підлягає порушене право, або таке, що не визнається чи оспорюється відповідачем.
В якості підстави позову ЗАТ КБ “ПриватБанк” посилається на укладений між ним та фізичною особою -Сосновим С.В. кредитний договір №14.10500 від 29.01.2007р., договір застави автотранспорту № 14.10500/1.
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 20 Закону України “Про заставу” передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Колегія суддів наголошує, що і кредитний договір, і договір застави, укладено між ЗАТ КБ “ПриватБанк” та фізичною особою - Сосновим С.В., Запорізька міська рада, зазначена позивачем в якості відповідача, взагалі не є стороною у кредитних взаємозобов'язаннях та не має жодного відношення до взаємовідносин сторін.
Позивач пояснив, що звернення із позовними вимогами саме до міської Ради м.Запоріжжя мотивовано тим, що позичальник Соснов С.В. помер, а згідно повідомлення П'ятої Запорізької державної нотаріальної контори №232 від 16.01.2008р. після смерті Соснова С.В до нотаріальної контори спадкоємці не зверталися. З огляду на що, банк-кредитор не може отримати гроші за кредитним договором або звернути стягнення на майно.
Звертаючись із позовними вимогами позивач стверджує, що Запорізька міська рада є саме тим відповідним органом місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, який має право звернутися до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою та задовольнити вимоги кредитора (ПриватБанку) або тим органом місцевого самоврядування, який в разі відсутності такого бажання може виступати, на думку позивача, відповідачем по даній справі у разі звернення стягнення з боку заставодержателя на таку спадщину за заявою кредитора.
21.05.2008р. ЗАТ комерційний банк “ПриватБанк” в особі філії “Запорізьке регіональне управління “ “ПриватБанк” звернулося з заявою до Запорізької міської ради, відповідно до якої повідомило про укладення кредитних договорів з Сосновим С.В , у тому числі №14.10500, про смерть позичальника 22.11.2007р., та просило повідомити банк чи бажає Запорізька міська рада звернутися до суду після спливу одного року з часу відкриття спадщини з заявою про визнання спадщини Соснова С.В. відумерлою, і якщо так, то просило визнати грошові вимоги ПриватБанку до спадкодавця в розмірі 264 796,96 грн. (за трьома кредитними договорами).
Сторонами не надано письмової відмови Запорізької міської ради на звернення позивача. Міська рада самостійно не ініціює процес прийняття спадщини прийняття спадщини, але не заперечує проти задоволення позовних вимог, про що свідчить заява повноважного представника відповідача (а.с. 62).
Суд першої інстанції цілком правомірно, із посиланням на ст. 78 ГПК України не прийняв заяву відповідача про незаперечення позовних вимог, оскільки такі дії суперечать законодавству, з огляду на таке:
Відповідно до ст.ст. 328, 329 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Юридична особа публічного права, у даному випадку Запорізька міська рада, набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.
Згідно з матеріалами справи договір застави, відповідно до якого позивач просить звернути стягнення на майно, укладений з фізичною особою Сосновим С.В. і згідно з інформаційної довідки УДАІ ГУМВС України в Запорізької області станом на 17.03.2009р. автомобіль ЗАЗ-DAEWOO, Т13110, колір чорний, 2006р. в., двигун 30700070659475, кузов Y6DT1311070313154, держномерний знак АР7826АР на підставі свідоцтва про реєстрацію від 17.01.2007р. АРС -004893 належить Соснову С.В.
У тому випадку коли після смерті фізичної особи залишилось майно щодо якого ніхто не вступає до спадщини, орган місцевого самоврядування наділений повноваженнями, має виключно право, і жодним чином не обов'язок, в судовому порядку визнати таке майно відумерлою спадщиною і набути на нього право власності в порядку статей 1231,1238,1277 ЦК України.
Як правомірно зазначено судом першої інстанції, ініціатором процесу визнання спадщини відумерлою може бути лише орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, який є вигодонабувачем. Тобто, у кожному конкретному випадку орган місцевого самоврядування повинен сам вирішувати питання про необхідність звернення до суду з урахуванням інтересів держави, територіальної громади. Але це є правом органу, а не його обов'язком, оскільки у ст.ст. 12, 15, 16, 20 ГК України закріплено положення, що заінтересована особа вправі звернутися до суду і ніхто не може її змусити на це. Право на спадщину територіальної громади, а, відповідно, у подальшому - видача свідоцтва про право на спадщину нотаріусом, виникнення права власності на спадкове майно, реєстрації у відповідних державних органах, у тому числі Державної автомобільної інспекції, може бути лише на підставі рішення суду про визнання спадщини відумерлою.
Як пояснив присутній у судовому засіданні представник позивача рішення суду про визнання спадщини відумерлою не приймалось. Відповідач, міська рада із відповідними позовними вимогами не зверталась, а відтак Запорізька міська рада не є власником майна, не може бути відповідачем за позовом про звернення стягнення на заставлене майно за договором застави, стороною якого не є.
Крім того, колегія суддів наголошує, що стаття 1231 ЦК України на яку посилається позивача регулює порядок стягнення збитків в процедурі прийняття спадщини, в той час як предметом даної справи не є стягнення збитків.
На підставі викладеного, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на заставлене майно, оскільки позов заявлено до неналежного відповідача.
Стосовно другої позовної вимоги, а саме зобов'язання передати право власності на легковий автомобіль ЗАЗ-DAEWOO, Т 13110, колір чорний, 2006р. в., легковий седан, реєстраційний номер АР7826АР, номер шасі (кузова): Y6DT1311070313154, об'єм двигуна 1299 куб. см. (В) до ЗАТ комерційного банку “ПриватБанк” зі зняттям з обліку та наступною постановкою на облік органами ДАІ України, а також здійсненням ПриватБанком всіх повноважень власника цього автомобіля, колегія суддів зазначає наступне:
Згідно статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, в тому числі шляхом звернення до суду. Способи захисту порушеного або оспорюваного права перелічену у статті 16 ЦК України. В тому числі, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Аналогічні положення встановлені ст.20 ГК України.
Згідно з ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Тобто, законодавством передбачено такий спосіб захисту як визнання права власності, а не передача права власності. Тим більше, відповідач не може передати права власності, оскільки сам не набув його у встановленому законодавством порядку.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а також наступним:
Посилання заявника апеляційної скарги на «Правила державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок», затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998р. №1388, у даному випадку є необґрунтованим, оскільки згідно з п.8 цих Правил реєстрація транспортних засобів здійснюється на підставі документів, що посвідчують, зокрема, правомірність придбання транспортного засобу. Такими документами може бути копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичної чи фізичної особи, яка визнається власником транспортного засобу. Тобто, у вказаних Правилах також вказано на рішення суду про визнання права власності, а не передачу цього права.
Згідно з ст. 346 ЦК України право власності припиняється, зокрема, у разі смерті власника. Однак, із цієї норми не слідує, що захист прав кредитора можливий шляхом пред'явлення позову про передачу права власності цьому кредитору. Передача права власності передбачена ст. 26 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”. Згідно зазначеної статті передача рухомого майна у власність обтяжувача є позасудовим способом звернення стягнення.
Вивчивши матеріали справи та доводи сторін, колегія суддів зазначає наступне: надання цільових кредитів фізичним особам, є одним із основних напрямків роботи банку, його підприємницькою діяльністю. У відповідності до статті 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
В процесі підприємницької діяльності, тим більше у банківській сфері, велика кількість правовідносин пов'язана з укладенням та виконанням договорів. А відтак, саме в інтересах банку є складення текстів договір з максимальним урахуванням всіх можливих обставин, тим більше, що смерть фізичної особи є трагічним, але не тим фактором, який неможливо передбачити. При укладенні договорів, банк з урахуванням власних інтересів, може включати умови що стосуються в тому числі, моменти переходу права власності, порядок реалізації автомобіля у разі смерті (загибелі) позичальника, і не лише у випадках придбання автомобілів. У даному випадку, не прописавши всі можливі випадки у договорах, та зіткнувшись із ситуацією, коли відсутня особа, що має розраховуватись за виданий кредит та відсутній механізм продажу заставленого майна, позивач перекладає відповідальність за недбале ведення власної господарської діяльності на суд та місцеву раду, основною функцією якої є захист інтересів територіальної громади.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення господарського суду. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Судові витрати покласти на заявника.
Керуючись ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» в особі філії «Запорізьке регіональне управління Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 31.03.2009р. у справі № 20/61/09 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 31.03.2009р. у справі № 20/61/09 залишити без змін.
Головуючий суддя Яценко О.М.
судді Яценко О.М.
Кагітіна Л.П. Коробка Н.Д.