02 червня 2009 р.
№ 8/291-07-9054
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Козир Т.П. -головуючого, Мележик Н.І., Мирошниченка С.В.,
розглянувши касаційну скаргу ДП "Клінічний санаторій ім. Пирогова" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 3 березня 2009 року у справі господарського суду Одеської області за позовом ПП "Український шлях" до ДП "Клінічний санаторій ім. Пирогова" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" про стягнення суми,
У грудні 2007 року ПП "Український шлях" звернулось до суду з позовом до ДП "Клінічний санаторій ім. Пирогова" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" про стягнення 56 705 грн. 18 коп. пені, 45 423 грн. 66 коп. штрафу, 42 714 грн. 20 коп. втрат від інфляції та 9434 грн. 72 коп. - 3% річних за невиконання договору підряду в частині оплати виконаних робіт.
Рішенням господарського суду Одеської області від 5 березня 2008 року позов задоволено частково.
З ДП "Клінічний санаторій ім. Пирогова" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на користь позивача стягнуто 28111 грн. 70коп. пені, 45423 грн. 66 коп. штрафу, 42714 грн. 20коп. втрат коштів від інфляції та 9434 грн. 72 коп. - 3 % річних.
У решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 3 березня 2009 року рішення господарського суду Одеської області від 5 березня 2008 року скасовано частково.
З ДП "Клінічний санаторій ім. Пирогова" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" стягнуто 37187 грн. 64коп. втрат коштів від інфляції та 9286 грн. 80 коп. -3 % річних.
У решті рішення суду залишено без змін.
У касаційній скарзі ДП "Клінічний санаторій ім. Пирогова" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 5 березня 2008 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 3 березня 2009 року і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.
Стверджує, що судами порушено норми матеріального та процесуального права.
Наголошує на тому, що суд не звернув увагу на наявність рішення господарського суду Одеської області у справі №16/95-08-2682 від 18 серпня 2008 року, яким було визнано недійсним договір №б/н від 22 грудня 2006 року між тими ж сторонами.
Представники сторін у судове засідання не з'явились.
Враховуючи, що про час і місце розгляду касаційної скарги сторони повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за їх відсутності.
Обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договори підряду на виконання робіт №№ 13, 15 від 26 квітня 2005 року, №№19, 20, 21, 22 від 27 вересня 2005 року та № 24 від 1 грудня 2005 року.
Відповідно до умов даних договорів позивач взяв на себе обов'язок з ремонту приміщень відповідача, а відповідач зобов'язався оплатити виконані роботи.
Пунктом 7.4 вказаних договорів також було передбачено, що у разі прострочення оплати виконаних робіт відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а також штраф у розмірі 15% від простроченої суми.
Встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договорами в повному обсязі, а відповідачем зазначені роботи були оплачені лише частково.
Відповідно до рішення господарського суду Одеської області від 20 грудня 2006 року у справі № 2/347-06-12021 з відповідача було стягнуто 302824 грн. 40 коп. основного боргу за договорами підряду.
У відповідності до положень ст. 625 ЦК України та п.7.4 Договорів у позивача виникло право на стягнення з відповідача штрафу, пені, 3 % річних та втрат коштів від інфляції за період прострочення, що й стало з підставою для звернення з позовом у справі.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Факт прострочення виконання зобов'язання за договорами підряду відповідачем не оспорюється та встановлений рішенням суду в іншій справі між тими ж самими сторонами.
Перевіривши оскаржувані судові рішення та доводи касаційної скарги, Вищий господарський суд України погоджується з висновками судів щодо відсутності підстав для застосування наслідків спливу строків позовної давності, передбачених ст. 267 ЦК України, оскільки судами підставно встановлено, що строк позовної давності за заявленими вимогами неодноразово переривався визнанням боргу відповідачем, у зв'язку з чим не сплинув на момент пред'явлення позову.
Також вбачається, що судом апеляційної інстанції правильно враховано помилковість рішення суду першої інстанції в частині розміру втрат від інфляції та 3% річних та вірно враховано уточнений розрахунок позивача і зменшено відповідні суми, які підлягають до стягнення.
Крім того, перевіривши доводи касаційної скарги, Вищий господарський суд України також знаходить безпідставними доводи заявника щодо неврахування судом апеляційної інстанції рішення господарського суду Одеської області у справі №16/95-08-2682 від 18 серпня 2008 року, яким було визнано недійсним договір №б/н від 22 грудня 2006 року між тими ж сторонами, оскільки вказане рішення ніяким чином не впливає на вирішення спору у справі №8/291-07-9054 по суті.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції повно та всебічно встановив всі обставини справи та прийняв законне і обґрунтоване рішення, яке скасуванню чи зміні не підлягає.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Господарського процесуального кодексу України, суд
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 3 березня 2009 року -без зміни.
Головуючий Т. Козир
Судді Н. Мележик
С. Мирошниченко