15.06.2009 Справа№ 7/34
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лотоцької Л.О. -доповідача;
суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.
при секретарі судового засідання Стуковенковій О.В.
За участю представників сторін, які були присутні у судовому засіданні 02.06.2009 року:
від позивача: Літвіненко С.С. представник, довіреність № б/н від 14.02.09;
від відповідача: Туровський С.К. адвокат, довіреність № б/н від 21.05.09;
від третьої особи: представник у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фірми "Колібрі-СВ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Кіровоград на рішення господарського суду Кіровоградської області від 03.04.2009 року у справі №7/34
за позовом: Фірми "Колібрі-СВ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м.Кіровоград
до відповідача: Кіровоградського авіаційного спортивного клубу товариства сприяння обороні України, м. Кіровоград
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державної льотної академії України, м. Кіровоград
про стягнення 32 017 грн. 50 коп.
У жовтні 2005 року Фірма "Колібрі-СВ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м.Кіровоград звернулася до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Кіровоградського авіаційного спортивного клубу товариства сприяння обороні України, м. Кіровоград про стягнення з відповідача на користь позивача збитків в сумі 32 017,50 грн.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 03.04.2009 року (суддя Хилько Ю.І.) по справі № 7/34 в позові повністю відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Колібрі-СВ", м. Кіровоград подало апеляційну скаргу, в якій просить винести постанову, якою відмінити рішення господарського суду Кіровоградської області від 03.04.2009 року у справі № 7/34 та прийняти нове рішення.
Скаржник вважає, що рішення господарського суду Кіровоградської області від 03.04.2009 року у справі № 7/34 прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права, неповним виявленням обставин, які мають значення по справі та признані судом встановленими, прийнятими на припущеннях та переконаннях.
Позивач зазначає, що суд односторонньо признав позивача не виконуючим обов'язки за договором № 16.06.2004, не взявши до уваги пункт 1.6 договору про охорону літака згідно інструкції.
Скаржник зазначає, що згідно «Наставления по технической эксплуатации и ремонту авиационной техники в гражданской авиации СССР (книга первая), приказ министра гражданской авиации № 241 от 27 декабря 1983 года», пункт 22.3, відповідальність за пожарну безпеку покладається на керівника підприємства, а відповідальність за охорону ПС покладається на посадову особу, підпис якої є в бортовому журналі ( пункт 20.2), та пункту 2.4 договору за матеріальну відповідальність відповідача перед позивачем за збитки, заподіяні його майну, а це втрата літака, який згорів і відновленню не підлягає.
Позивач зазначає, що суд першої інстанції причиною пожежі зазначив занесення стороннього вогню на деякій відстані від літака, але не припустив що територія аеродрому, власником якого є відповідач, знаходилася в критичному стані у відношенні протипожежної безпеки і що причиною нанесення матеріальних збитків є факт загорання території аеродрому і вже потім літака, що підпадає під дію ст.ст. 1166, 1172 ЦК України.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить винести постанову, якою залишити рішення господарського суду Кіровоградської області від 03.04.2009 року у справі № 7/34 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідач вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки обставини, на яких ґрунтуються доводи позивача, не відповідають дійсності.
Відповідач зазначає, що в своїх позовних вимогах, позивач не довів те, що пожежа літака виникла з вини відповідача, а посилається лише на висновок спеціаліста відділення вибухово-технічних та пожежно-технічних досліджень НДЕКЦ при МВС України Прошаченко А.А. за № 7/56 від 18.04.2005 року, який вказав про те, що «безпосередньою причиною пожежі літака АН-2 (UR-62679) являється занесення стороннього джерела вогню ззовні літака, але однозначно визначитись, щодо цього безпосереднього місця початку горіння не представляється можливим».
Відповідач зазначає, що договір №16/06 від 16.06.2004 року між ним і позивачем був укладений тільки на охорону літаків, що передбачено п. 2.1.6. і лише до кінця 2004 року, оскільки на лист відповідача від 16 листопада 2004 року (вих. № 122) про погашення заборгованості та наміри щодо укладення договору на 2005 рік позивач не відреагував і договір на охорону і на 2005 рік вказаних літаків з відповідачем не укладав. За період від укладання договору і до кінця 2004 року позивач провів оплату лише в сумі 234 грн., а повинен був заплатити 650 грн., а в 2005 році оплата за користування аеродромом взагалі не проводилась. Таким чином літаки позивача лише формально знаходились на території аеродрому.
Відповідач вважає, що суд, об'єктивно оцінивши всі зібрані по справі докази, прийшов до правильного висновку про те, що вини відповідача в тому, що згорів літак, який належав позивачу, не вбачається.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.04.2009 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, її розгляд було призначено у судовому засіданні на 02.06.2009 року.
У судовому засіданні 02.06.2009 року оголошувалася перерва до 15.06.2009 року.
Третя особа наданим їй процесуальним правом не скористалася та не забезпечила у судове засідання явку свого повноважного представника, але, зважаючи на ту обставину, що в матеріалах справи знаходяться поштові повідомлення з відповідною відміткою, яка підтверджує, що про час та місце розгляду апеляційної скарги Фірми "Колібрі-СВ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю вона була повідомлена належним чином та беручи до уваги те, що неявка представника третьої особи не перешкоджає перегляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для розгляду справи, всі необхідні письмові докази по справі були надані до місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу по суті у відсутності представника третьої особи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Позивач є власником літака Ан-2 сільськогосподарський, реєстраційний № UR-62679, заводський номер 1Г 17909, дата випуску 31.03.1978 року, право власності на який набуто на підставі договору купівлі-продажу № 12/02/1 від 17.12.2002 року та акту приймання-передачі від 18.12.2002 року.
26 травня 2004 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Колібрі-СВ" -орендодавець та Державною льотною академією України -орендар був укладений договір № 163/04 оренди літака Ан-2, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування строком на два роки літак АН-2 державний номер 1Г 17909, реєстраційний знак UR-62679.
16 червня 2004 року між Кіровоградським авіаційним спортивним клубом товариства сприяння обороні України -виконавець та Товариством з обмеженою відповідальністю
"Колібрі-СВ" - замовник був укладений договір № 16.06.2004 на аеродромне обслуговування повітряних суден на умовах базування.
Предметом договору є надання виконавцем комплексу авіа послуг по базуванню, охороні, забезпеченню та здійсненню польотів повітряних суден замовника на аеродромі "Федорівка".
За умовами договору виконавець зобов'язався забезпечити розміщення літаків на стоянках аеродрому, забезпечити охорону літаків згідно інструкції, а замовник зобов'язався утримувати в належному стані приміщення та стоянки літаків, дотримуватися всіх заходів протипожежної безпеки на території аеродрому та за власний рахунок обладнати надану стоянку в протипожежному відношенні.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначений договір є договором про надання послуг.
Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
В силу ст.638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно зі ст. 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Колегія суддів вважає, що укладаючи вказаний договір сторони не досягли згоди щодо таких істотних умов договору як предмет договору, оскільки в спірному договорі сторони не визначили кількість літаків, які підлягали розміщенню на аеродромі відповідача, їх найменування, реєстраційні та заводські номери та строк дії договору.
За таких обставин, договір № 16.06.2004 від 16.06.2004 року є неукладеним та не породжує для сторін за договором будь-яких прав та обов'язків.
Тобто, у позивача відсутні підстави вимагати відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання ( ст. 623 Цивільного кодексу України).
В той час як позовні вимоги ґрунтуються саме на нормах ст. 623 Цивільного кодексу України.
З огляду на відсутність між сторонами договірних правовідносин, вимоги позивача повинні ґрунтуватися на нормах ст.ст. 1166, 1172 Цивільного кодексу України.
06.04.2005 року о 14 год. 50 хв. під час знаходження літака Ан-2 на стоянці аеродрому "Федорівка" виникла пожежа, в наслідок якої літак, який належав позивачу, повністю згорів.
З метою розслідування вказаної надзвичайної події, наказами № 246 від 07.04.2005 року та № 248 від 11.04.2005 року Державної служби з нагляду за забезпеченням безпеки авіації було створено відповідну комісію.
Відповідно до звіту за результатами розслідування надзвичайної події з ПС Ан-2 UR-62679 (експлуатант - Державна льотна академія України, власник - ТОВ "Колібрі"), що сталася 06.04.2005 року на аеродромі Федорівка Кіровоградського авіаційного спортивного клубу товариства сприяння обороні України від 28.04.05 року безпосередньою причиною пожежі літака Ан-2 (UR-62679) на аеродромі вважається занесення стороннього джерела вогню ззовні літака, але однозначно визначитись щодо безпосереднього місця початку горіння не представляється можливим. При цьому можливо припустити, що найбільш вірогідним вважається варіант початку розвитку загоряння на траві на деякій відстані від літака з його лівої сторони. Літак ремонту не підлягає.
На підставі ухвали господарського суду Кіровоградської області від 29.07.2008 року, Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз була проведена судова пожежно-технічна експертиза, за висновками якої причиною пожежі літака Ан-2, реєстраційний номер якого UR-62679, заводський номер 1Г 17909, дата випуску 31.03.1978 року, найвірогідніше, послужило самозагоряння промасленого чохла, яким був зачохлений двигун згаданого літака.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно з ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 Цивільного кодексу України необхідно встановити і довести такі факти:
- неправомірність поведінки особи; при цьому неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії;
- наявність шкоди;
- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою;
- вина заподіювача шкоди.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Господарський суд першої інстанції, належним чином оцінивши наявні у справі докази, дійшов правильного висновку про відсутність вини відповідача у спричиненні позивачу шкоди.
Матеріали справи не містять відомостей про те, що хтось з присутніх на льотному полі працівників відповідача та зокрема, поблизу літака, який згорів, використовував малокалорійні джерела запалювання (запалені сірники, паління цигарок, тощо).
Таким чином відповідачем, вина якого презумується статтею 1166 Цивільного кодексу України, з посиланням на матеріали розслідування та експертизи, доведена відсутність неправомірної поведінки відповідача.
З урахуванням наведеного, позовні вимоги задоволенню не підлягали.
З огляду на викладене, передбачені ст.104 Господарського процесуального кодексу України, підстави для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись статями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Фірми "Колібрі-СВ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Кіровоград залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 03.04.2009 року у справі № 7/34 -залишити без змін.
Головуючий суддя Л. О. Лотоцька
Суддя Р. М. Бахмат
Суддя О.С.Євстигнеєв