ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 45/183
01.06.09
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "БритМарк"
До відповідача: Закритого акціонерного товариства Фінансова група "Страхові традиції"
Про: стягнення 20.831,76 грн.
Суддя Балац С.В.
Представники сторін:
Позивача: Єфімов С.В., дов. від 27.01.2009 № б/н
Відповідача: Мандра С.А., дов. від 25.03.2009 № 25/01
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач надавав відповідачеві за договором доручення послуги за плату, відповідач прострочив черговий платіж за надані послуги, і відповідач звернувся до відповідача з претензією, в якій просив сплатити плату за надані послуги та штраф за її прострочення. Проте, за твердженням позивача, відповідач сплатив лише суму основного боргу, а штраф не сплатив.
Відповідач проти задоволення позову заперечив та зазначив, що позивач зобов'язаний був надати звіт про виконання доручення, і позивач надав такий звіт (у формі акту приймання-передачі виконаних робіт) 12.12.2008 за період з 01.11.2008 по 30.11.2008, в якому зазначили, що претензій один до одного не мають. Відповідач стверджує, що сплатив вартість наданих позивачем послуг 26.12.2008. відповідач вважає, що вчасно виконав умови договору доручення.
Ухвалою від 28.04.2009 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 01.06.2009.
В судовому засіданні 01.06.2009, за згодою сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -
09.07.2007 між позивачем та відповідачем укладено договір доручення № 066-07/ю (далі - Договір). За умовами Договору позивач (повірений) зобов'язувався за винагороду, від імені та за рахунок відповідача (довірителя) сприяти в укладенні довірителем (полісів, сертифікатів) страхування шляхом надання фактичних послуг, а саме: оформляти ти приймати від Страхувальників письмові заяви на укладення договорів (полісів, сертифікатів) страхування для подальшого укладення на підставі них довірителем договорів (полісів, сертифікатів) страхування, в порядку та на умовах, визначених даним договором (п. 1.1. Договору).
Відповідно до п. 5.3. Договору акт виконаних робіт по укладеним при посередництві Страхового агента договорам страхування складається та підписується Страховиком, і до 18.00 кожного 5-ого числа місяця, наступного за світним передається Страховому агенту.
Згідно п. 5.5. Договору на позивача покладено обов'язок протягом двох робочих днів з моменту отримання акту виконаних робіт зі свого боку підписати зазначений акт виконаних робіт і повернути його відповідачеві для оплати або надати свої заперечення щодо нього.
Винагорода за цим Договором виплачується страховиком страховому агенту до 12 числа кожного місяця, наступного за звітним (п. 6.3. Договору).
У випадку порушення терміну виплати винагороди страховик (відповідач) сплачує страховому агенту штраф у розмірі 50% від суми своєчасно не виплаченої винагороди при затримці оплати на термін більше 10 календарних днів (п. 8.2. Договору).
27.12.2007 між сторонами укладено додаткову угоду до Договору, якою сторони продовжили дію Договору до 31.01.2009.
12.12.2008 між сторонами складено акт прийому-передачі виконаних робіт, згідно якого загальна вартість наданих позивачем послуг становить 41663,53 грн. В цьому ж акті зазначено, що фінансових претензій сторони один до одного не мають.
Позивач звернувся до відповідача з претензією від 26.12.2008 в якій вимагав сплати винагороди за актом від 12.12.2008 та сплати штрафу в сумі 20831,76 грн.
26.12.2008 відповідач сплатив позивачеві 41663,53 грн. згідно акту від 12.12.2008, що підтверджується платіжним дорученням від 26.12.2008 № 29607.
Відповідач листом від 16.01.2009 № 128 повідомив позивача про те, що сума відповідач сплатив позивачеві вартість наданих послуг за період з 01.11.2008 по 30.11.2008.
Спір виник з причини того, що позивач вважає, що відповідачем порушено строки сплати винагороди, а тому просить стягнути з відповідача суму нарахованого штрафу.
Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконання у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
Повірений (позивач) має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 1002 Цивільного кодексу України).
З матеріалів справи вбачається, що позивач надав відповідачеві акт прийому-передачі виконаних робіт 12.12.2008. В зазначеному акті вказано, що сторони "фінансових претензій один до одного не мають".
Отже, відповідач у встановлені договором строки не виготовив та не надав позивачеві для підписання акт прийому-передачі виконаних робіт, а вартість наданих йому позивачем послуг оплатив лише 26.12.2008. Відповідно відповідач вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 605 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.
З названого акту прийому-передачі виконаних робіт від 12.12.2008, вбачається що позивач не має фінансових претензій до відповідача, тобто претензій щодо строку, суми оплати за цим актом та сплати штрафних санкцій. Законом не вимагається певної форми фіксації такого прощення, окрім вимог звичайної розумності.
Отже, дотримуючись вимог розумності, та зазначивши в акті від 12.12.2008 про відсутність фінансових претензій сторін одна до одної, позивач простив відповідачеві борг щодо сплати останнім штрафних санкцій за порушення умов Договору по оплаті акту від 12.12.2008. Оскільки таке прощення не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора, то таке прощення приймається судом.
Враховуючи викладене, позовні вимоги матеріалами справи не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 49, ст.ст. 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Балац С.В.
Дата підписання рішення: 17.06.2009 року