Постанова від 16.06.2009 по справі 13/030-09

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31

Іменем України

ПОСТАНОВА

16.06.09 р. № 13/030-09

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя

Чорногуз М.Г. (доповідач по справі),

Судді

Жук Г.А.

Мазур Л.М.

при секретарі судового засідання: Єрмак Л. В.

за участю представників сторін:

від позивача -Кибукевич В.В. довіреність №14 від 27.02.2009 року

від відповідача - не з'явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Тетерів”,

на рішення господарського суду Київської області від 30 березня 2009 року,

у справі № 13/030-09 (суддя Наріжний С.Ю.),

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Рокитнівський скляний завод”, смт. Рокитне, Київська область,

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Тетерів”, смт. Іванків, Київська область,

про стягнення 170 300 грн. 53 коп.,

ВСТАНОВИВ:

ВАТ “Рокитнянський скляний завод” звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до ТОВ “Тетерів” про стягнення заборгованості в сумі 170 300 грн. 53 коп. (а.с. 2-3).

Рішенням господарського суду Київської області від 30 березня 2009 року позов було задоволено частково, присуджено до стягнення з відповідача 141 999 грн. 78 коп. заборгованості, 183 грн. 99 коп. пені, 3 606 грн. 41 коп. -3 відсотки річних, 16 329 грн. 97 коп. -інфляційних збитків, а також судові витрати: 1 621 грн. 20 коп. державного мита та 112 грн. 33 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 8 180 грн. 38 коп. пені було відмовлено (а.с. 46-48).

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 8 квітня 2009 року, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 30 березня 2009 року повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 28 квітня 2009 року апеляційна скарга була прийнята до провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні за участю представників учасників апеляційного провадження.

У судовому засіданні 19 травня 2009 року, у зв'язку із клопотанням ТзОВ «Тетерів»відповідно до ст. 77 ГПК України, було відкладено розгляд апеляційної скарги до 2 червня 2009 року.

Ухвали суду про відкладення розгляду апеляційної скарги, була направлена сторонам у справі в установленому порядку, документів які б свідчили про її неотримання сторонами у справі до Київського міжобласного апеляційного господарського суду не надходило, отже усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 97 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду апеляційної скарги. Будь-яких письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.

У судові засідання 2 та 16 червня 2009 року відповідач (апелянт) без поважних причин, явку свого представника не забезпечив.

Враховуючи, що ухвалою про призначення справи до розгляду та ухвалами про відкладення розгляду справи, учасників судового процесу було попереджено, що неявка без поважних причин у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, а від апелянта повідомлень щодо неможливості участі у судовому засіданні 2 та 16 червня 2009 року, до колегії суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду не надходило, справа розглядалась за наявними матеріалами справи, за участю представника позивача.

Колегія суддів виходить з того, що розгляд справи неодноразово відкладався, представники сторін в судових засіданнях мали можливість надати необхідні докази та сформулювати свою позицію відносно спору, відповідачеві у справі була надана можливість подати суду заперечення на апеляційну скаргу та додаткові докази, поданих матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги та вирішення спору по суті. Неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги та вирішенню спору по суті за наявним у справі матеріалами.

Представник ВАТ “Рокитнівський скляний завод” заперечує проти апеляційної скарги та просить залишити судове рішення без змін а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

За згодою представника сторони, відповідно до ч. 2 ст. 85 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 19 травня 2009 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

25 січня 2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №008/04 (далі - договір). На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач згідно видаткових накладних та довіреностей на отримання товару, що містяться в матеріалах справи отримав за період з 19.06.2007 р. по 09.10.2007 р. непродовольчу продукцію -склопляшку типу «Бондарьов»ємкістю 0,2 л та 0,75 л згідно погоджених сторонами креслень ( а.с. 6-9).

Відповідно до п. 4.1 договору відповідач здійснює 100% попередню оплату товару. Про своїми діями сторони змінили умови договору; так зокрема поставка продукції була проведена без попередньої оплати

В період з червня по жовтень 2007 року позивач по ТТН та видаткових накладних № SZ 0003435, № SZ 0004075, № SZ 0004925, № SZ0005752, поставив відповідачу продукції на загальну суму 149 584,72 грн. ( а.с. 10-17)

Відповідачем 21 лютого 2008 року направлено на адресу позивача повідомлення № 49 про те, що заборгованість за поставлену скло пляшку буде погашено до кінця березня 2008 року ( а.с. 18).

Проте відповідач оплату отриманого товару повністю не здійснив, фактично перераховано тільки 15 000 грн., у зв'язку з чим станом на 30 квітня 2008 року у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 172 999 грн. 78 коп., що також підтверджується актом звірки з контрагентом від 30.04.2008 р. ( а.с. 19)

30 вересня 2008 року позивач направив на адресу відповідача претензію №2920 на суму 151 989 грн. 52 коп., яку відповідач залишив без відповіді та задоволення (а.с. 20-23).

4 лютого 2009 року ВАТ “Рокитнівський скляний завод” звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою про стягнення з ТзОВ “Тетерів” заборгованості, з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та пені в розмірі облікової ставки НБУ, всього на загальну суму 170 300 грн. 53 коп. (а.с. 2-3).

На день розгляду справи основний борг, який підлягає стягненню з відповідача становив 141 999,78 грн.

Згідно із ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи, розмір 3% річних за весь час прострочення складає 3606,41 грн., інфляційних збитків 16329,97 грн. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому зазначені вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно п 9.7 договору у разі порушення відповідачем строків оплати товару, він сплачує пеню у розмірі 0,3% від суми боргу за кожен прострочення.

Позивачем відповідно до п. 9.7 Договору нарахована пеня за період з 01.04.2008 р. по 29.09.2008 р. в розмірі 8364,37 грн.

Місцевий господарський суд правомірно задовольнив зазначену вимогу частково з огляду на викладене.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Пунктом 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Тобто, вказана стаття визначає термін за який нараховуються штрафні санкції.

З урахуванням вищенаведеного позивач має право нараховувати пеню по Договору згідно останньої товарно-транспортної накладної серії 01 ААТ №470476 від 09.10.2007 р. з 09.10.2007 р. по 09.04.2008 р. У зв'язку із зазначеним кінцевою датою до якої позивач може нараховувати штрафні санкції у вигляді пені на підставі п. 9.7 договору з урахуванням положень п. 6 ст. 232 ГК України є 09.04.2008 р.

Таким чином вимога позивача про стягнення з відповідача пені за період з 01.04.2008 р. по 29.09.2008 р. підлягає задоволенню частково по товарно-транспортній накладній серія 01 ААТ №470476 від 09.10.2007 р. на суму 37396,18 грн. в межах заявлених позовних вимог з 01.04.2008 р. по 09.04.2008 р. в сумі 183,99 грн.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статтею 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав жодних доказів, щодо погашення заборгованості, заперечень щодо розрахунків заборгованості та не спростував позовних вимог.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України "Про судове рішення" від 29.12.1976 р. №11 із змінами, внесеними постановами Пленуму від 24.04.1981 р. № 4, від 25.12.1992 р. № 13, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України.

Сукупність вищезазначеного дає підстави дійти до висновку про те, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду Київської області повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.

Рішення господарського суду Київської області від 30 березня 2009 року по справі № 13/030-09 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Тетерів” задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ч.1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Тетерів” на рішення господарського суду Київської області від 30 березня 2009 року у справі № 13/030-09 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Київської області від 30 березня 2009 року у справі № 13/030-09 залишити без змін.

3. Справу № 13/030-09 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя

М.Г. Чорногуз

Судді

Г.А. Жук

Л.М. Мазур

Дата відправки 18.06.09

Попередній документ
3879084
Наступний документ
3879086
Інформація про рішення:
№ рішення: 3879085
№ справи: 13/030-09
Дата рішення: 16.06.2009
Дата публікації: 23.06.2009
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Київський міжобласний апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію