Єдиний унікальний № 500/2770/14-к
Провадження № 1-кп/500/279/14
Іменем України
21 травня 2014 року м. Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
розглянувши в місті Ізмаїлі Одеської області у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_5 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізмаїл Одеської області, громадянина України, українця, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 ч. 2 ст. 185 КК України,
встановив:
1. 09 березня 2014 року, приблизно о 05:00 годині, ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, умисно, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, проник до сараю, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , звідки таємно викрав газовий конвектор марки «Модуль» вартістю 980 грн., а також газовий лічильник марки «Elster» вартістю 310 грн., що належать ОСОБА_7 , чим заподіяв матеріальну шкоду останньому на загальну суму 1 290 грн., після чого з місця злочину з викраденим зник, розпорядившись ним на власний розсуд.
2. Крім того, 09 березня 2014 року, приблизно о 05:45 годині, ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, умисно, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, проник до гаражу, який розташований за адресою: АДРЕСА_4 , звідки таємно викрав з гаражу пластикову валізу, в якій знаходились рибальські снасті на загальну суму 800 грн., що належать ОСОБА_8 , після чого з викраденим зник з місця події, розпорядившись ним на власний розсуд.
3. Далі, 17 квітня 2014 року, приблизно о 14:30 годині, ОСОБА_5 , знаходячись біля магазину «Любимчик», розташованого по вул. Гагаріна, 12 в м. Ізмаїлі Одеської області, умисно, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу таємно викрав з коридору вищевказаного магазину дитячий велосипед «Ардіс» вартістю 1 100 грн., що належить ОСОБА_6 , чим заподіяв останній матеріальну шкоду на вищевказану суму, після чого з викраденим майном з місця події зник, розпорядившись ним на власний розсуд.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав себе винним в обсязі пред'явлених йому обвинувачень. В ході судового розгляду він детально розповів про обставини злочинів, не піддавши сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, зокрема перелік та вартість викраденого ним майна. Так, обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що 09.03.2014 р., приблизно о 05:00 год., він, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з товаришем пішли в район магазину «Таврія» м.Ізмаїл, де він проник в один з будинків, звідки із сараю викрав конвектор та лічильник. Після цього з викраденим він з товаришем пішли далі. По дорозі він проник у гараж одного з будинків по АДРЕСА_3 , звідки взяв пластикову валізу із риболовними снастями та покинув цей гараж. Але згодом був затриманий працівниками міліції з викраденим майном. Далі, через місяць, приблизно в квітні 2014 року, приблизно о 14:00 год., він знаходячись з знайомими біля магазину, розташованого по АДРЕСА_5 , побачив, що в коридорі магазину знаходиться велосипед, який вирішив викрасти для того, щоб подарувати своїй сестрі. Він пройшов у коридор магазину, взяв велосипед, виніс його та сховав його за будинок, маючи намір потім повернутися за ним. При цьому його ніхто не бачив та він не бачив, щоб його бачили. Велосипед знайшла його власниця у тому місці, де він його залишив.
Потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце проведення судового розгляду були повідомлені належним чином, що підтверджується їхніми розписками, відповідно до обвинувального акту матеріальна шкода їм відшкодована, з цивільними позовами не зверталися до суду. Суд, заслухавши думки учасників судового провадження про можливість за відсутності потерпілих з'ясувати всі обставини судового розгляду, відповідно до ст. 325 КПК України прийшов до висновку про проведення судового розгляду без участі потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї вини в обсязі пред'явленого йому обвинувачення, а також те, що він не піддавав сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції обвинуваченого, у суду також не виникає сумнівів в добровільності позиції інших учасників судового провадження. У зв'язку з цим згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого ОСОБА_5 , допитом потерпілої ОСОБА_6 , дослідженням документів щодо розміру витрат на залучення експерта, щодо перебування обвинуваченого у стані сп'яніння та що стосуються особи обвинуваченого. При цьому судом роз'яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_5 його вина у вчиненні злочинів в повному обсязі також підтверджується наступними доказами.
Так, потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що вона є приватним підприємцем та здійснює свою підприємницьку діяльність у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (або «Зоологія»), розташованого у АДРЕСА_5 . 17.04.2014 р., приблизно о 14:30 год., вона продавала в магазині та обслуговувала покупців, коли побачила, що на вулиці знаходяться багато молодих хлопців. Двоє хлопців зайшли в магазин та почали питати її про вартість рибок, після цього вона згадала, що в коридорі магазину залишився без нагляду дитячий велосипед, вийшла в коридор та виявила пропажу велосипеда, про що вона повідомила охоронне агентство та міліцію. Ввечері вона знайшла велосипед у кинутій будівлі.
Відповідно до даних протоколу медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння від 09.03.2014 р. ОСОБА_5 перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, суд вважає, що зазначені докази є належними, допустимими та достовірними, а в сукупності вони є достатніми та взаємопов'язаними для постановлення обвинувального вироку.
Тому, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_5 у вчиненні ним злочинів, та кваліфікує його дії:
- за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, вчинене повторно;
- за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив тяжкі злочини та злочин середньої тяжкості.
ОСОБА_5 за місцем проживання характеризується позитивно.
До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_5 , суд відносить активне сприяння розкриттю злочинів. Суд не може віднести до обставин, що пом'якшує покарання обвинуваченого щире каяття, про що зазначено в обвинувальному акті та про що зазначили прокурор та захисник, оскільки обвинувачений ОСОБА_5 , повністю визнавши свою вину у вчиненні злочинів, не розкаявся щиро у їх вчиненні.
До обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_5 , суд відносить вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, в стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням вказаних обставин, суд у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій вважає, що винуватому ОСОБА_5 для його виправлення та запобігання нових злочинів необхідним та достатнім буде призначення покарання у виді позбавлення волі в нижніх межах санкцій частин статей, за якими його дії кваліфіковані.
Вказані обставини провадження, а також те, що злочини вчинені ОСОБА_5 при реальній сукупності, дають підстави суду визначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання в силу ст. 70 КК України за сукупністю злочинів із застосуванням принципу часткового складання призначених покарань.
Крім того, враховуючи зазначені обставини, а саме те, що ОСОБА_5 вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю визнав вину у вчиненні злочинів, активно сприяв їх розкриттю, його молодий вік, те, що заподіяна злочинами шкода на теперішній час фактично відшкодована, а також позицію потерпілої ОСОБА_6 , яка просила суд не позбавляти волі обвинуваченого, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 можливе зі звільненням його на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, з покладанням обов'язку, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 76 КК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 затримувався у даному кримінальному провадженні 09.03.2014 р., що підтверджується відповідним протоколом, та перебував під вартою по 12.03.2014 р., коли ухвалою слідчого судді від 12.03.2014 р. відносно нього був застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а потім був затриманий 22.04.2014 р. та досі перебуває під вартою, у зв'язку з тим, що ухвалою слідчого судді від 22.04.2014 р. запобіжний захід відносно нього був змінений з домашнього арешту на тримання під вартою, строк дії якого був продовжений ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 08.05.2014 р. Клопотань про продовження, зміну чи скасування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили від учасників судового розгляду не надійшло.
Разом з цим, враховуючи, що суд дійшов висновку про можливість виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 зі звільненням його на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, суд вважає недоцільним продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою до набрання вироком законної сили, та вважає, що з метою забезпечення виконання вироку достатнім буде застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у вигляді особистого зобов'язання з покладанням обов'язків, передбачених п.п. 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України, звільнивши його з-під варти в залі суду, у зв'язку з чим, в строк покарання ОСОБА_5 слід зарахувати строк тримання його під вартою з 09 по 12 березня 2014 року та з 22 квітня по 21 травня 2014 року.
Суд також вважає за необхідне в силу ст. 124 КПК України стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення судових трасологічних експертиз № 223 від 09.04.2014 р. та № 222 від 07.04.2014 р. в загальному розмірі 1 228,50 грн.
Керуючись ст. ст. 369 - 371, 373 - 375 КПК України, суд -
ухвалив:
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки;
- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на один рік.
На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_5 за сукупністю злочинів визначити остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань та остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі строком на три роки шість місяців.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання з випробуванням строком на два роки.
В силу ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язок, що передбачений п. 4 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Іспитовий строк ОСОБА_5 обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 21 травня 2014 року.
До набрання вироком законної сили змінити запобіжний захід відносно ОСОБА_5 з тримання під вартою на особисте зобов'язання із зобов'язанням його прибувати за кожною вимогою до суду та покласти на нього обов'язки, передбачені п. п. 2, 3 ч. 5 ст.194 КПК України, а саме:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Звільнити ОСОБА_5 з-під варти в залі суду.
Зарахувати ОСОБА_5 в строк покарання у виді позбавлення волі строк тримання його під вартою з 09 по 12 березня 2014 року та з 22 квітня по 21 травня 2014 року.
Стягнути зі ОСОБА_5 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судових трасологічних експертиз в сумі 1 228,50 грн. (одна тисяча двісті двадцять вісім гривень 50 коп.).
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Апеляційним судом Одеської області.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1