"16" травня 2014 р.Справа № 916/1066/14
Господарський суд Одеської області у складі :
судді Никифорчука М.І.
при секретареві Ніколаєві П.В.
за участю представників сторін :
від позивача: Ладан Є.А. за довіреністю від 04.01.2014р.;
від відповідача: Дущак Д.С. за довіреністю № 1181 від 02.10.2012р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
За позовом: Комунального підприємства „Білгород -Дністровськтеплоенерго";
До відповідача: Білгород -Дністровський економіко-правовий коледж;
про стягнення 274 926грн. 81 коп., --
Комунальне підприємство „Білгород -Дністровськтеплоенерго" (далі - Позивач) звернулось до Білгород -Дністровського економіко правового коледжу (далі - Відповідач) із позовом про стягнення суми основного боргу в розмірі 266 973,27 грн. та пені в сумі 7953,54 грн. посилаючись на наступне.
15.10.2010 р. між сторонами укладений договір про постачання теплової енергії у гарячій воді № 338/152, по якому позивач зобов'язався поставляти відповідачеві гарячу воду для опалювання у період опалювального сезону.
Відповідач зобов'язався отримувати теплову енергію згідно тарифів і режимів вжитку і виробляти щомісячно розрахунки за спожиту енергію.
25.08.2010 р. сторони уклали договір реструктуризації заборгованості з поставки тепла, яка утворилась станом на 1 липня 2009 року на загальна суму 138129,49 грн., по якому відповідач погашає заборгованість з 1 вересня 2010 р. по 1 вересня 2011 р. рівними частинами по 11 510,79 грн. щомісячно та поточні платежі згідно договору.
25.10.2011 р. сторони уклали новий договір реструктуризації заборгованості на суму 113 361,13 грн.
23.10.2012 р. відповідач звернувся з листом у якому просить достроково припинити дію договору від 14.10.2010 р. № 338 з метою запобігання збільшення боргу і вважати його розірваним з 29.10.2012 р.
09.11.2012 р. сторони склали акт № 4077 про припинення постачання тепла до відповідача та сторони уклали новий договір реструктуризації заборгованості за поставку тепла № 109 від 25.01.2012 р. на суму 266 973,27 грн. у якому передбачили, що відповідач щомісячно буде погашати заборгованість починаючи з жовтня 2012 р. по 1 листопада 2013р. рівними частками по 22 247,77 грн.
Станом на 10.03.2014 р. відповідач умови договору в частині оплати за спожиту теплову енергію не виконує та неправомірно користується коштами в сумі 266 97327 грн.
Пунктом 6 договору визначено, що у разу несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію відповідач сплачує пеню в розмірі 0,01% за кожен день прострочення.
Виходячи з наведеного відповідачеві нараховано пені в сумі 7953,54 грн. за період часу з грудня 2012 р. по 10.03.2014 р. тобто 465 днів.( розрахунок у матеріалах справи).
На підставі викладеного. керуючись ст. ст. 509, 526, 527, 611, 612, 625 ЦК України, позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідач вказані суми.
Відповідач вимоги визнає частково, про що зазначив у відзиві на позов. ( а.с. 18-20 ) Зокрема зазначає, що ним визначається часткова сума основного боргу в розмірі 236973,27 грн., так як відповідач частку суми боргу в розмірі 30000 грн. сплатив платіжним дорученням № 3713 від 28.03.2014 р.
Щодо стягнення пені відповідача заперечує проти нарахування йому пені за 465 дні, так як п.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій (пені) здійснюється протягом 6 місяців - 183 днів. Відтак розмір пені складає 4718,75 грн. (розрахунок приведений у відзиві на позов, а.с. 19)
Під час розгляду справи 12.05.2014 р. відповідачем надані уточнення до відзиву на позовну заяву, відповідно до яких відповідач зазначає, що 07.05.2014 р. платіжним дорученям № 3835 позивачеві було перераховано ще 30000 грн. оплати за спожиту теплову енергію і тому просить задовольнити вимоги частково в розмірі суми основного боргу 206 973,27 грн. та пені в сумі 4718,75 грн.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, вислухавши представників сторін, проаналізувавши приписи законодавства, що регулюють правовідносини по даному спору, господарський суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема: письмовими і речовими доказами.
Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Як випливає з матеріалів справи приведені сторонами докази цілком підтверджують викладені обставини справи.
Наявність вказаної заборгованості підтверджується наданим розрахунком нарахувань та сплат за послуги центрального опалення відповідача.
Розмір заборгованості в сумі 206 973,27 грн. підтверджується вказаними розрахунками, платіжними дорученнями про часткову сплату боргу та не оспорюється відповідачем і тому суд вважає ці вимоги позивача є доведеними частково з урахуванням вже сплачених сум.
Відтак, оскільки у позивача не було змінених чи уточнених вимог, його вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 266 973,27 грн. підлягають задоволенню частково в сумі 206 973,27 грн. за вищенаведених мотивів, а провадження у справі в частині стягнення вже сплаченої частки боргу в розмірі 60 000 грн. (30 000 грн. і 30 000 грн.) підлягає припиненню.
Відповідно до п. 4.10 Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", - Питання про припинення провадження у справі в частині позовних вимог, а так само про залишення позовних вимог у певній частині без розгляду господарський суд вирішує у резолютивній частині рішення, яке приймається по суті справи. Відповідні процесуальні дії суд може вчиняти й шляхом винесення відповідної ухвали, як окремого процесуального документа, продовжуючи розгляд справи в іншій частині.
Щодо нарахованої пені суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, пеня нараховується за 6 місяців або 180 днів (з розрахунку місяць - 30 днів).
Тому правильним є нарахування штрафних санкцій (пені) протягом 6 місяців або 180 днів, а не 465 днів, як зазначено у розрахунку позивача, і тому суд приймає до уваги розрахунок наведений у відзиві на позов.
Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України при задоволенні позову судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44,49, 80 п. 1-1, 82-85 ГПК України, суд, -
Позов Комунального підприємства „Білгород - Дністровськтеплоенерго" - задовольнити частково.
Стягнути з Білгород -Дністровського економіко-правового коледжу (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Сонячна, 4, код ЄДРПОУ 01788088) на користь Комунального підприємства „Білгород -Дністровськтеплоенерго" (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Перемоги, 2, код ЄДРПОУ 32132501): суму основного боргу в розмірі 206 973 (двісті шість тисяч дев'ятсот сімдесят три) грн. 27 коп., суму пені у розмірі 4718 (чотири тисячі сімсот вісімнадцять) грн. 75 коп. та судовий збір в сумі 5 433 (п'ять тисяч чотириста тридцять три) грн. 84коп.
Припинити провадження у справі 916/1066/14 в частині стягнення з Білгород- Дністровського економіко-правового коледжу заборгованості на суму 60000 (шістдесят тисяч) грн.
Повний текст рішення складено та підписано 21.05.2014р.
Суддя Никифорчук М.І.