ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 39/197
05.06.09
За позовом Іноземного підприємства «Кока -Кола Беверіджиз Україна Лімітед»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Партнерс Україна»
про стягнення 45795,94 грн.
Суддя Гумега О.В.
Представники:
Від позивача:. Лиходольська В.Б. (довіреність № 263-L від 08.09.2008 року)
Від відповідача: не з'явилися.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кока -Кола Беверіджиз Україна Лімітед»(позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Партнерс Україна»(відповідача) про стягнення 45795,94 грн. заборгованості за Договором № 9206862 поставки продукції з торговими марками «Кока -Кола»від 18.10.2007 р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків, встановлених Договором № 9206862 поставки продукції з торговими марками «Кока -Кола»від 18.10.2007 р., не оплатив вартість поставленого товару, заборгувавши позивачу 45795,94 грн.
З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 45795,94 грн. - боргу, а також понесені ним по справі судові витрати -457,96 грн. -державного мита, 118, 00 грн. -витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2009 р. порушено провадження у справі № 39/197 та призначено справу до розгляду на 25.05.2009 р.
Представник відповідача в судове засідання, призначене на 25.05.2009 р., не з'явився, вимоги ухвали суду від 21.04.2009 р. не виконав, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку за адресою, вказаною у позовній заяві: 02218, м. Київ, вул. Кибальчича, буд. 2-А, яка відповідає адресі відповідача згідно витягу з ЄДРПОУ № 21-В судовому засіданні 25.05.2009 р. представник позивача подав документи та письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду від 21.04.2009 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2009 р., відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 05.06.2009 р.
Відповідач у судове засідання, призначене на 05.06.2009 р., повторно не зЧявився, відзив на позов на виконання вимог ухвал суду від 21.04.2009 р. та від 25.05.2009 р. не подав і не надіслав.
Учасники спору вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (абз. З п. 3.6 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
З огляду на вищенаведене, відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду судом справи № 39/197. Причини неявки відповідача в судові засідання 25.05.2009 р. та 05.06.2009 р. суду не відомі.
Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судових засіданнях 25.05.2009 р. та 05.06.2009 р. від останнього до суду не надходило.
Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез»явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.
За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Представник позивача в судовому засіданні 05.06.2009 р. підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.
В судовому засіданні 05.06.2009 р., за згодою представника позивача оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва
18.10 2007 року між Іноземним підприємством «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед», визначеним як Постачальник (позивач), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рітейл Партнере Україна», визначеним як Покупець (відповідач) був укладений Договір № 9206862 поставки продукції з торговими марками «Кока -Кола»(далі - Договір), згідно умов якого (п. 1.1) сторони погодили, що Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець прийняти та оплатити продукцію з торговими марками «Кока-Кола»та іншими торговими марками постачальника (далі - Товар) на умовах та в строки, передбачені Договором.
Відповідно до п. 3.1 Договору поставка Товару здійсню'ється на умовах DDР, згідно з правилами Інкотермс в редакції 2000 року.
Прийомка товару по кількості та якості відбувається в місці передачі Товару від Постачальника Покупцю (п. 3.5 Договору).
Згідно пункту 3.9 Договору право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання сторонами товарно-транспортної накладної, яка засвідчує факт передачі Товару.
Загальна вартість Товару за цим Договором складає сумарну вартість поставлених партій Товару згідно з Замовленнями та накладними на передачу Товару (п. 4.2 Договору).
Пунктами 5.1, 5.2 Договору встановлено, що всі платежі за Договором здійснюються виключно у національній валюті України, оплата за отриману партію Товару та тару здійснюється протягом 14 календарних днів з моменту отримання Товару шляхом в банківського переказу або готівкою в межах, передбачених законодавством України.
Відповідно до п. 6.2.2 Договору Покупець (відповідач) зобов'язується своєчасно проводити розрахунки за придбаний Товар згідно умов Договору.
Судом встановлено, що позивач на виконання умов Договору здійснив поставку замовленого відповідачем Товару в асортименті та кількості, визначених товарно-транспортними накладними № КRІ08403198 від 18.12.2008 р., № КRІ08351397, КRІ08351405, КRІ08351421, КRІ08351876, КRІ08351884, КRІ08351892, КRІ08351900, КRІ08351918, КRІ08351926 від 28.11.2008 р., № КRІ08378903, КRІ08378911, КRІ08378929, КRІ08378937, КRІ08378945 від 09.12.2008 р., № RII07901948, КVІ53004469, КVІ53004477, КVІ53004485, КVІ53004493, RII07901914, RII07901922, RII07901930 від 11.12.2008 р. на суму 46 445,28 грн. (копії накладних знаходяться в матеріалах справи).
Факт прийняття Товару відповідачем у відповідності до пункту 3.9 Договору та абзацу 3 пункту 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 року № 99 (надалі -Інструкція) підтверджується підписами уповноважених осіб відповідача, завірених відбитком печатки (штампу) Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Партнерс Україна»на спірних товарно -транспортних накладних.
Так, згідно абз. 3 п. 13 Інструкції, при централізовано -кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей.
З огляду на вищенаведені приписи Інструкції, позивачем до матеріалів справи залучені копії доручень від 24.10.2007 р. № 9206862, № 1054510, довіреностей № 1 від 19.12.2007 р., № 11 від 24.12.207 р. за підписом керівника, головного бухгалтера ТОВ «Рітейл Партнерс Україна»та інших осіб, уповноважених підписувати довіреності, якими відповідач повідомив позивача про зразки підписів, печаток (штампів), якими його матеріально відповідальна особа буде завіряти отримання Товару.
Судом також встановлено, що Товар, переданий відповідачу за товарно-транспортною накладною № КRІ08351405 від 28.11.2008 р., був частково оплачений відповідачем у сумі 649,34 грн.
Проте заборгованість по іншим товарно -транспортним накладним у сумі 45795,94 грн. відповідач станом на час подання позивачем позову до суду не оплатив, чим порушив покладені на нього п.п. 1.1, 5.2, 6.2.2 Договору зобов'язання щодо своєчасної оплати поставленого Товару.
Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Наведене свідчить, що фактично між сторонами по справі укладений договір поставки (Договір № 9206862 поставки продукції з торговими марками «Кока -Кола»від 18.10.2007 р.), а тому саме він та відповідні положення статей параграфів 1, 3 глави 54 ЦК України та параграфа 1 глави 30 Господарського кодексу України (ГК України) визначають права та обов'язки сторін зі здійснення передбаченої договором поставки товару та її оплати.
Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в судове засідання не зЧявився, в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у сумі 45795,94 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 457,96 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 11, 14, 202, 509, 525, 526, 530, 599, 626, 655, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 265 ГК України, п. 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 року № 99, ст.ст. 22, 33, 34, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Партнерс Україна»(02218, м. Київ, вул. Кибальчича, буд. 2-А; ідентифікаційний код 35207265; рахунок № 26003401120421 у Київській РД «Райффайзен Банк Аваь», м. Київ, МФО 322904), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Іноземного підприємства «Кока-Кола Беверіджис Україна Лімітед»(07442, Київська область, Броварський р-н, с.м.т. Велика Димерка, 51 км Санкт-Петербурзького шосе, ідентифікаційний код 21651322; рахунок № 26009200027019 в АКБ «Сіті банк (Україна)», МФО 300584) 45795,94 грн. (сорок пЧять тисяч сімсот дев'яносто пЧять гривень 94 коп.) боргу, 457,96 грн. (чотириста п'ятдесят сім гривень 96 коп.) держмита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
2. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Гумега О. В.
Дата підписання
повного тексту рішення: 10.06.2009 р.