ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 8/192
04.06.09
За позовом Закритого акціонерного товариства "ЦАНТ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВС" Угроєдський цукровий
завод
про стягнення 68 988,96 грн.
Суддя В.С. Катрич
Представники:
Від позивача юрисконсульт - Кожемякін В.А. (дов. № 12 від 01.06.09)
Від відповідача не з'явились
Обставини справи:
Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 11 750,00 грн., що становить заборгованість за договором на комплекс робіт №25-07/У від 24.09.2007р. та 56 752,50 грн. пені, 486,46 грн. трьох відсотків річних.
Ухвалою Господарського суду м.Києва від 21.04.2009р. порушено провадження у справі № 8/192, розгляд справи призначений на 04.06.2009р.
У судове засідання, призначене на 04.06.2009р. з'явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд задовольнити позов повністю.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд -
24.09.2007р. між ЗАТ «ЦАНТ»- «виконавець» та ТОВ «ЮВС»в особі ТОВ «ЮВС»Угроєдський цукровий завод - «замовник»був укладений договір на комплекс робіт № 25-07/У від 24.09.2007р., відповідно до п.1.1 якого «замовник»доручив, а «виконавець»прийняв на себе комплекс робіт по наладці програмно-технічного комплексу АСУТП «Дифузія», АСУТП «Дефекосатурація+Водопідготовка»на ТОВ «ЮВС»Угроєдський цукровий завод.
Умовами договору сторони погодили, що за виконану науково-технічну продукцію згідно даного договору «замовник»сплачує «виконавцю»15 750,00 грн. (в т.ч. ПДВ).
При завершенні робіт «виконавець»передає «замовнику»акт здачі-приймання робіт (п.3.1 договору).
Сторонами по договору був складений, підписаний та скріплений печатками сторін акт № 1 на комплекс робіт за 2007р., яким сторони погодили, що «виконавцем»виконаний комплекс робіт у відповідності з указаними пунктами; ціна виконаних робіт по акту складає 15 750,00 грн. (в т.ч. ПДВ); всього до оплати 11 750,00 грн. (у т.ч. ПДВ). Вказаний акт свідчить про повне виконання робіт «виконавцем»та прийняття їх «замовником» без претензій та зауважень, що є підставою для проведення розрахунків.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що оплата здійснюється у два етапи: 1-й етап: аванс у розмірі 60 відсотків від об'єму договору; 2-й етап: по факту виконання робіт протягом 10 календарних днів з дня підписання акту виконаних робіт.
Відповідач власні зобов'язання не виконав належним чином, за виконані роботи у повному обсязі не розрахувався.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться.
Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що зазвичай ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).
Станом на день розгляду справи відповідач за виконані роботи у повному обсязі не розрахувався, доказів проведених розрахунків суду не надав, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 11 750,00 грн.
З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 11 750,00 грн. основного боргу за договором на комплекс робіт №25-07/У від 24.09.2007р. правомірна та підлягає задоволенню.
Крім основного боргу, позивач також просив суд стягнути з відповідача 56 752,50 грн. пені, 486,46 грн. трьох відсотків річних.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.
При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.
Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача по оплаті виконаних робіт виникло на підставі укладеного між позивачем і відповідачем договору на комплекс робіт №25-07/У від 24.09.2007р., відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив вартість виконаних робіт у повному обсязі, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем трьох відсотків річних за період з 11.12.2007р. по 06.04.2009р., зазначених позивачем в розрахунку та перевіривши розрахунок наданий позивачем, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних підлягає задоволенню у сумі 466,46 грн. В іншій частині слід відмовити.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Однак, відповідно до ст. 258 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в одних рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Частиною 2 статті 9 ЦК України передбачено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ст. 175 ГК України).
Нормами ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).
Перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (ст. 261 ЦК України).
Як свідчать матеріали справи та наголошував позивач, він дізнався про порушення свого права 11.12.2008р. та саме з цієї дати почався строк позовної давності встановленої до вимоги про стягнення пені, проте позовна заява була подана позивачем до Господарського суду м. Києва 13.04.2009р, після спливу строку позовної давності, встановленої для вимог про стягнення пені.
Сплив позовної давності є підставою для відмови у позові (ст. 267 ЦК України).
З огляду на викладене, у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 56 752,50 грн. слід відмовити.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача 11 750,00 грн. основного боргу та 466,46 грн. трьох відсотків річних, відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково. В іншій частині позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 9, 258, 261, 267, 525, 526, 546, 547, 549, 611 ЦК України, ст. ст. 175, 193, 231, 232 ГК України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВС" Угроєдський цукровий завод (03062, м.Київ, пер. Червонозаводський, 2/13; код ЄДРПОУ 21614404) на користь Закритого акціонерного товариства "ЦАНТ" (40035, м.Суми, вул. Д.Коротченка, 14; поштова адреса: 40018, м.Суми, вул. Санаторна, 1, а/с № 3; код ЄДРПОУ 13998939) 11 750 (одинадцять тисяч сімсот п'ятдесят) грн. основного боргу, 466 (чотириста шістдесят шість) грн. 46 коп. трьох відсотків річних, 122 (сто двадцять дві) грн. 16 коп. державного мита, 20 (двадцять) грн. 90 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Суддя
В.С. Катрич
Дата підписання: 11.06.2009р.