Рішення від 15.06.2009 по справі 27/111-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

02.06.09р.

Справа № 27/111-09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Меганафта», м. Херсон

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнбоу ЛТД», м. Дніпропетровськ

третя особа Державна податкова інспекція у м. Херсоні, м. Херсон

про застосування наслідків визнання господарського зобов'язання нікчемним

Суддя: Татарчук В.О.

Секретар с/з: Дякун А.І.

Представники сторін:

від позивача -Смаль С.М. дов. від 31.12.08р.

від відповідача -Кірєєв Г.Ю. дов. від 05.01.09р.

від третьої особи -не з'явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Меганафта»звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнбоу ЛТД»про стягнення грошових коштів у розмірі 23466378,34грн. за договором № П-10/2005 від 19.02.2005р., визнаного нікчемним.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

- 19.02.2005р. між сторонами був укладений договір поставки нафтопродуктів № П-10/2005, згідно з яким, позивач придбав нафтопродукти на загальну суму 256992903,23грн. та перерахував відповідачу 240672301,08грн. зі сплатою всіх необхідних податків та зборів;

- при перевірці позивача ДПІ у м. Херсоні були використані матеріали перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська контрагента відповідача - ПП «Демол-Сервіс» та врахований висновок про те, що угоди, укладені вказаним підприємством носять фіктивний характер і не спрямовані на настання реальних правових наслідків;

- ДПІ у м. Херсоні вважає, що в результаті порушення ПП «Демол-Сервіс»своїх податкових зобов'язань, приписів господарського і цивільного законодавства договір №04/2008-3 від 01.04.2008р., укладений з ТОВ «Рейнбоу ЛТД»і як наслідок договір № П-10/2005 від 19.02.2005р., укладений з ТОВ «Меганафта»мають протиправний характер і згідно з ч.2 ст.228 ЦК України є нікчемними;

- вказаний висновок податкового органу дає підстави для застосування наслідків визнання правочину нікчемним;

- при укладенні та виконанні договору № П-10/2005 від 19.02.2005р. у ТОВ «Меганафта»була відсутня мета завідомо суперечна інтересам держави та суспільства і при попередніх перевірках ДПІ у м. Херсоні не посилалась на недійсність вказаного договору;

- питання про нікчемність правочину виникло у зв'язку з отриманням ТОВ «Меганафта»у квітні-липні 2008р. нафтопродуктів від ТОВ «Рейнбоу ЛТД», які в свою чергу були поставлені відповідачу ПП «Демол-Сервіс»і отже, поверненню підлягають 23466378,34грн.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що:

- в позові не наведено відомостей щодо ухилення від сплати податків посадовими особами ПП «Демол-Сервіс»і ТОВ «Рейнбоу ЛТД»та наявності протиправного умислу;

- за результатами невиїзної документальної перевірки ТОВ «Рейнбоу ЛТД»не було донараховано жодних податкових зобов'язань або штрафних санкцій по взаємовідносинам з ПП «Демол-Сервіс»;

- в заяві відсутні посилання на невідповідність чинному законодавству договору № П-10/2005 від 19.02.2005р.;

- договір був укладений сторонами згідно з вимогами чинного законодавства, містить всі істотні умови і виконувався обома сторонами;

- перехід права власності та передача (поставка) нафтопродуктів відбувалися згідно з законодавством та договором, а первинні документи були оформлені у відповідності з законом;

- розрахунки за договором проведені зі сплатою всіх податкових зобов'язань.

Ухвалою господарського суду від 15.04.2009р. залучено до участі у справі як третю особу державну податкову інспекцію у м. Херсоні.

Третя особа залишила поза увагою питання задоволення чи відмови в задоволенні вимог позивача та в письмових пояснення вказує на наступне:

- при проведенні перевірки встановлено порушення ТОВ «Меганафта»пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»у вигляді неправомірного віднесення до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 4740792грн. за результатами виконання нікчемного правочину - договору поставки нафтопродуктів № П-10/2005 від 19.02.2005р. з ТОВ «Рейнбоу ЛТД»;

- в ході перевірки контрагента відповідача - ПП «Демол-Сервіс»встановлена відсутність поставки товарів, що свідчить про укладення вказаним підприємством договору на поставку нафтопродуктів від 01.04.2008р. №04/2008-3 без мети настання реальних наслідків;

- ПП «Демол-Сервіс»не займалось господарською діяльністю з огляду на відсутність умов, основних фондів, персоналу і транспортних засобів;

- угоди, укладені вказаним товариством є нікчемними і такими, що не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю;

- ТОВ «Рейнбоу ЛТД»діяло без належної обачності і товариству мало бути відомо про фактичний стан ПП «Демол-Сервіс»;

- в результаті порушення ПП «Демол-Сервіс»цивільного і податкового законодавства угоди укладені з ТОВ «Рейнбоу ЛТД»і як результат, угоди укладені відповідачем на подальшу реалізацію товару мають протиправний характер;

- підприємством порушено ч.1 ст.203, ст.ст.215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог щодо спрямованості на реальне настання правових наслідків і такий правочин є нікчемним.

Третя особа не забезпечила явку представника в судове засідання. Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи, так як остання була належним чином повідомлена про час та місце судового засідання.

В судовому засіданні 02.06.2009 р. за згодою представників сторін було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

встановив:

19.02.2005р. між ТОВ «Рейнбоу ЛТД»(Постачальник) і ТОВ «Меганафта»(Покупець) був укладений договір поставки нафтопродуктів № П-10/2005.

Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов'язався передати нафтопродукти в кількості, номенклатурі, по цінам і у строки, встановлені згідно додаткових угод, що є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язався прийняти і сплатити за товар, визначену додатковою угодою грошову суму.

Додатковою угодою від 26.12.2005р. сторони встановили строк дії вказаного договору до 31.12.2008р.

Додатковою угодою від 01.07.2006р. сторони виклали розділ 4 договору в новій редакції:

«4.1. Ціна договору складає 430000000грн., в тому числі ПДВ 71666666,67грн.

4.2. Ціна договору може бути відкоригована на суму вартості усіх партій товару, поставлених згідно специфікацій до цього договору».

ТОВ «Рейнбоу ЛТД»здійснено поставку нафтопродуктів ТОВ «Меганафта»на загальну суму 256992903,23грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи реєстрами видаткових накладних за період з 01.03.2005р. по 03.10.2008р.

В свою чергу, позивачем сплачено відповідачу 240672301,09грн. (реєстр платіжних доручень за період з 01.03.2005р. по 26.11.2008р.

Суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову з таких підстав.

Як зазначалось вище, позивач, обґрунтовуючи вимоги, посилається на висновок акту перевірки ДПІ у м. Херсоні №109/23-8/32022093 від 14.01.2009 р. та вказує на те, що договір поставки нафтопродуктів № П-10/2005 від 19.02.2005р. є нікчемним, оскільки не був спрямований на настання реальних правових наслідків.

Однак, наведене твердження є безпідставним.

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір поставки нафтопродуктів № П-10/2005 від 19.02.2005р. укладений сторонами у відповідності з вимогами наведеної норми.

Частиною 1 статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч.5 ст.203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, для вирішення спору по суті необхідно встановити чи був договір поставки нафтопродуктів № П-10/2005 від 19.02.2005р. спрямований на реальне настання відповідних правових наслідків.

Як зазначалось вище, за вказаним договором ТОВ «Рейнбоу ЛТД»здійснено поставку нафтопродуктів ТОВ «Меганафта»на загальну суму 256992903,23грн., а позивач в свою чергу сплатив відповідачу 240672301,09грн. Наведене не заперечується як сторонами, так і третьою особою.

Таким чином, в результаті укладення та виконання договору поставки нафтопродуктів № П-10/2005 від 19.02.2005р. сторони досягли певних правових наслідків.

В порушення ч.1 ст.33 ГПК України позивачем та третьою особою не доведений факт відсутності правових наслідків за вказаним договором.

Суд не приймає посилання ТОВ «Меганафта»і ДПІ у м. Херсоні на нікчемність договору поставки № П-10/2005 від 19.02.2005р.

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В даному випадку, наведений договір поставки не є нікчемним правочином в розумінні вказаної норми, а може вважатися оспорюваним правочином згідно з ч.3 ст.215 ЦК України. Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які докази недійсності договору поставки № П-10/2005 від 19.02.2005р.

З урахуванням положень чинного законодавства, висновки ДПІ у м. Херсоні, викладені в акті перевірки №109/23-8/32022093 від 14.01.2009р., не можуть бути підставою для твердження про нікчемність договору поставки нафтопродуктів № П-10/2005 від 19.02.2005р.

При вирішенні спору суд враховує і суперечливу позицію податкової інспекції, яка вказує на нікчемність договору поставки нафтопродуктів № П-10/2005 від 19.02.2005р. з огляду на відсутність спрямованості на реальне настання правових наслідків і одночасно вказує на поставку товару та отримання коштів за таким договором.

З приводу посилань позивача та третьої особи на те, що договір поставки є протиправним, оскільки порушує публічний порядок і відповідно до ч.2 ст.228 ЦК України є нікчемним, суд зазначає наступне.

Згідно ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

В даному випадку ДПІ у м. Херсоні фактично веде мову про наявність в діях ТОВ «Рейнбоу ЛТД»при укладенні правочину мети завідомо суперечної інтересам держави і суспільства та про необхідність застосування ч.1 ст.208 ГК України.

Відповідно до ч.1 ст.207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно з ч.1 ст.208 ГК України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Таким чином, обов'язковою умовою застосування наведеної норми є встановлення мети завідомо суперечної інтересам держави і суспільства при вчиненні господарського зобов'язання.

Згідно з п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 28.04.1978р. «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними»при розгляді справ про визнання угоди недійсною на підставі ст.49 Цивільного кодексу України (1540-06) судам слід мати на увазі, що дія цієї норми поширюється на угоди, які укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тобто порушують основні принципи існуючого суспільного ладу. До них, зокрема, належать угоди, спрямовані на використання всупереч закону колективної, державної або чиєїсь приватної власності з корисливою метою, приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, використання майна, що знаходиться у їх власності або користуванні, на шкоду правам, свободам і гідності громадян інтересам суспільства, на незаконне відчуження землі або незаконне нею користування, розпорядження чи придбання всупереч встановленим правилам предметів, вилучених з обігу або обмежених у обігу. Задовольняючи позов у такій справі, суд повинен у рішенні вказати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди і хто з її учасників мав умисел на досягнення цієї мети.

Згідно з п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів»від 08.10.2004 №15 ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів може бути вчинене як шляхом неподання документів, із їх обчисленням та сплатою до бюджетів чи державних цільових фондів (податкових декларацій, розрахунків, бухгалтерських звітів і балансів тощо), так і шляхом приховування об'єктів оподаткування, а також шляхом заниження об'єктів оподаткування та іншими способами. При цьому неподання податкової декларації, як правило, є одночасно і приховуванням об'єктів оподаткування.

Суд вважає не доведеною наявність в діях ТОВ «Рейнбоу ЛТД»при укладенні договору поставки № П-10/2005 від 19.02.2005р. мети завідомо суперечної інтересам держави і суспільства у вигляді здійснення господарської діяльності з порушенням чинного законодавства (в тому числі податкового).

Позивачем та третьою особою взагалі не надано будь-якого обґрунтування стосовно того, яким саме чином обставини пов'язані з укладанням та виконанням договору на поставку нафтопродуктів від 01.04.2008р. №04/2008-3 між ТОВ «Рейнбоу ЛТД»і ПП «Демол-Сервіс»впливають на дійсність договору поставки № П-10/2005, укладеного 19.02.2005р. між сторонами по даній справі.

Питання встановлення законності договорів укладених ТОВ «Рейнбоу ЛТД»і ПП «Демол-Сервіс», а також правомірності діяльності останнього підприємства виходить за межі предмету доказування по даній справі.

Наведені обставини свідчать про необґрунтованість вимог ТОВ «Меганафта», що є підставою для відмови в позові.

Керуючись ст.ст.49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя В.О. Татарчук

Дата підписання рішення, оформленого у відповідності до ст.84 ГПК України -09.06.2009р.

Попередній документ
3878316
Наступний документ
3878318
Інформація про рішення:
№ рішення: 3878317
№ справи: 27/111-09
Дата рішення: 15.06.2009
Дата публікації: 22.06.2009
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (14.05.2009)
Дата надходження: 22.04.2009
Предмет позову: стягнення 212839,48 грн.
Учасники справи:
суддя-доповідач:
МАМАЛУЙ О О
відповідач (боржник):
ТОВ "Енергосервіс" м. Харків
позивач (заявник):
Товариство з обмеженою відповідальністю "Експерт-сервіс"