01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
02.06.09 р. № 10/001-09
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Фаловської І.М. (доповідач по справі),
суддів:
Разіної Т. І
Чорногуза М. Г.
при секретарі судового засідання -Лебедєвої С.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Жувака О.В. -представник за дов. № 1/11/09 від 01.11.2008 р.;
від відповідача: не з'явились;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фешн Фуд Європа ЛЛС - Україна» на рішення господарського суду Київської області від 03.03.2009 року,
у справі № 10/001-09 (суддя Тищенко О.В.),
за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Асортимент», м. Київ,
до
про
товариства з обмеженою відповідальністю «Фешн Фуд Європа ЛЛС - Україна», м. Вишневе, Київська область,
стягнення 26 183, 49 грн.,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Асортимент»(далі по тексту -ТОВ «Торгова компанія «Асортимент», позивач) звернулось з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Фешн Фуд Європа ЛЛС - Україна»(далі по тексту -ТОВ «Фешн Фуд Європа ЛЛС - Україна», відповідач) про стягнення 26 183, 49 грн., з яких 21698,79 грн. -основного боргу, 3330,84 грн. -пені, 737,51 грн. -інфляційних збитків, 416,35 грн. -3% річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 54/08 від 21.03.2008 року, а саме на те, що останній повністю не виконав свої зобов'язання щодо оплати за поставлений товар.
До прийняття рішення у справі позивач подав до місцевого господарського суду заяву про уточнення суми стягнення від 23.02.2009 року (а.с. 48-53), в якій просить стягнути із відповідача 16 698,79 грн. - основного боргу, 3 971,26 грн. - пені, 1933,86грн. - інфляційних втрат та 496,40 грн. 3% річних.
Рішенням господарського суду Київської області від 03.03.2009 позовні вимоги (з урахуванням заяви про уточнення суми стягнення) ТОВ «Торгова компанія «Асортимент»-2000»задоволено повністю, стягнуто з ТОВ «Фешн Фуд Європа ЛЛС - Україна»на користь ТОВ «Торгова компанія «Асортимент»16 698,79 грн. основного боргу, 3971,26 грн. пені, 1 933,86 грн. інфляційних втрат та 496,40 грн. 3 % річних.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, ТОВ «Фешн Фуд Європа ЛЛС - Україна»звернулось з апеляційною скаргою до Київського міжобласного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення по справі.
В обґрунтування вимог, викладених в апеляційній скарзі, скаржник посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення місцевий господарський суд зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, неправильно застосувавши норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим останнє підлягає скасуванню з підстав, викладених у тексті скарги.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.04.2009 р. вказана апеляційна скарга прийнята до провадження та розгляд справи призначено на 02.06.2009 року за участю уповноважених представників сторін.
На вимогу ухвали апеляційної інстанції від 21.04.2009 р., позивач скористався наданим йому ст. 96 ГПК України процесуальним правом та подав відзив на апеляційну скаргу, у якому проти її доводів заперечує, вважає їх безпідставними, непідтвердженими та такими, що суперечать обставинам справи.
В судовому засіданні 02.06.2009 р. представник позивача проти апеляційної скарги усно заперечив, вважає доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, необґрунтованими і безпідставними, а тому просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.
Представник відповідача повністю підтримав вимоги апеляційної скарги, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК Україні, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вірно встановлено господарським судом Київської області та підтверджується матеріалами справи, 21.03.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова Компанія «Асортимент» (за договором - постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фешн Фуд Європа ЛЛС - Україна»(за договором - покупець) було укладено договір постачання №54/08 (надалі - Договір), відповідно до п.1.1 якого, постачальник зобов'язався передати у власність покупця, а покупець прийняти і сплатити товар відповідно до умов договору і прийнятих сторонами змін і доповнень до договору. Постачання товару проводиться відповідно до замовлення покупця (п.4.1 Договору).
Як вбачається з п. 3.1 Договору розрахунок здійснюється на умовах відстрочки платежу. Термін розрахунку - через 21 календарний день з моменту поставки товару.
Згідно п. 3.3 Договору, оплата партії поставленого товару проводиться в гривні шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі представлених при постачанні накладних, підписаних уповноваженими представниками постачальника і покупця. Датою приймання партії товару вважається дата підписання відповідної накладної уповноваженим представником покупця. Підставою для оплати поставленого за договором товару є передача покупцеві оформлених у встановленому чинним законодавством порядку товарної накладної і податкової накладної (п.3.4 Договору).
Як зазначає позивач, він зобов'язання за Договором виконав належним чином, відповідно до замовлення покупця поставив ТОВ «Фешн Фуд Європа ЛЛС - Україна»товару на загальну суму 121 123,50 грн., що не заперечується відповідачем та підтверджується відповідними видатковими накладними (а.с. 66-110).
Відповідач в порушення умов договору за поставлений позивачем товар розрахувався частково в розмірі 104 424,71 грн., у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 16 698,79 грн., що також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, який міститься в матеріалах справи.
Згідно приписів ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази сплати відповідачем коштів у розмірі 16 698,79 грн. на користь позивача за поставлений товар. Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, щодо задоволення вимоги позивача в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 16 698,79 грн.
Далі, згідно п. 8.2 Договору у разі порушення термінів оплати або постачання товарів, передбачених договором, винна сторона оплачує на користь іншої сторони пеню в розмірі 0,5 % від вартості непоставленого товару або простроченої суми оплат за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Як вбачається із п. 3 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно наданого до суду розрахунку позивача розмір пені складає 3971,26 грн.
Отже, колегія суддів зазначає, що позивачем правомірно нараховано розмір пені та погоджується з висновком місцевого господарського суду, щодо задоволення вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 3971,26 грн. з відповідача, в зв'язку із несвоєчасним виконанням останнім зобов'язань за Договором.
Що стосується задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних витрат, то колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З оскаржуваного рішення вбачається, що з відповідача стягнуто на користь позивача 496,40 грн. - 3% річних та 1933,86 грн. - інфляційних витрат.
Однак, відповідач не погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо стягнення цих сум та в своїй апеляційній скарзі зазначає, що по-перше, позивачем не було надано до місцевого господарського суду доказів того, що він надавав відповідачу належним чином оформлені податкові накладні на поставлений товар, як це передбачено п. 3.4 Договору, а факт надання податкових накладних на поставлений товар є істотною обставиною, без дослідження якої неможливо встановити настання зобов'язання щодо оплати поставленого товару, і по-друге, те, що акт звірки взаєморозрахунків між сторонами, який міститься в матеріалах справи, не є первинним документом та не може належним чином свідчити про факт існування заборгованості відповідача.
З огляду на вищевикладене колегія суддів відхиляє такі твердження відповідача та зазначає наступне. Відсутність податкової накладної у відповідача не є підставою для звільнення від відповідальності за несплату вартості товару в строк визначений Договором. Крім цього, податкова накладна не є первинним бухгалтерським документом в розумінні ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», що підтверджує отримання товару. Також, твердження відповідача щодо наявності податкових накладних відхиляються ще й з тих підстав, що позивачем надано до суду копії податкових накладних, в яких відображено відомості про здійснення ним поставки товару відповідачу згідно Договору.
Отже, оскільки, сторонами в Договорі передбачено передача позивачем податкових накладних при поставці товару і приймаючи до уваги факт прийняття товару відповідачем без зауважень та застережень, апеляційний господарський суд вважає, що відповідачем товар отримано, зокрема, разом з податковими накладними.
Також колегія суддів відхиляє твердження відповідача щодо акту звірки взаєморозрахунків з наступних підстав. Такий акт дійсно не є первинними бухгалтерським документом, що підтверджує факт отримання товару, однак він є бухгалтерським документом, що підтверджує стан розрахунків між сторонами за поставлений товар за Договором, зокрема, якщо такий акт підписаний сторонами, то він містить узгоджену між ними суму боргу покупця (відповідача), яка ним не сплачена.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Разом з тим, відповідачем а ні в суді першої інстанції, а ні в апеляційному господарському суді не надано доказів виконання належним чином зобов'язання за Договором, а саме, доказів сплати за поставлений товар.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що на підставі ст. 625 ЦК України, дійсно підлягають стягненню 3% річних від простроченої суми в розмірі 496,40 грн. та інфляційні витрати в розмірі 1933,86 грн.
Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Фешн Фуд Європа ЛЛС -Україна»не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Київської області від 03.03.2009 року у справі № 10/001-09 підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фешн Фуд Європа ЛЛС - Україна»на рішення господарського суду Київської області від 03.03.2009 року у справі № 10/001-09 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Київської області від 03.03.2009 року у справі № 10/001-09 залишити без змін.
4. Матеріали справи повернути до господарського суду Київської області.
Головуючий суддя: Фаловська І.М.
Судді:
Разіна Т. І
Чорногуз М. Г.
Дата відправки