79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
04.06.09 Справа№ 30/93
за позовом: ТзОВ „ Техніка для бізнесу”, м.Львів
до відповідача: ТзОВ „Трускавецьінвест”, м. Трускавець
про стягнення 122 259,69 грн.
Суддя Н.Мороз
Представники:
від позивача: Кіцак М.С.
від відповідача: Войтович О.В.
Суть спору:
Позов заявлено товариством з обмеженою відповідальністю Техніка для бізнесу”, м.Львів до товариства з обмеженою відповідальністю „Трускавецьінвест”, м. Трусквець про стягнення 122259,69 грн.
Ухвалою господарського суду від 13.04.2009 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 12.05.2009 року.
12.05.2009р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду. 26.05.2009р. в судовому засіданні оголошувалась перерва до 04.06.2009р.
Представник позивача в судове засідання з"явився, подав клопотання від 04.06.20009р. в якому відмовився від нарахованих штравних санкцій, основний борг в розмірі 83792,74 грн. просить стягнути повністю.
Представник відповідача в судове засідання з"явився, позовні вимоги визнав повністю.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив:
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов”язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку. Однією з підстав виникнення зобов”язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.
05.12.2007р. між позивачем (підрядник) та відповідачем (замовник) було укладено договір підряду № 0512-1/2007.
Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов”язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов”язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно предмету договору (п. 1.1) позивач, який виступає підрядником зобов”язується за завданням відповідача, який виступає замовником, та на умовах договору, виконати роботи з комплексного виконання слабоструменевих мереж з інформаційних технологій, а замовник зобов”язується на умовах договору прийняти та оплатити виконані роботи.
В силу п. 3.4 договору, остаточну оплату замовник проводить після підписання акту прийому-передачі робіт згідно відповідного додатку ротягом 3-х днів, моменту завершення робіт.
На виконання умов вищезазначеного договору позивач (підрядник) свої зобов”язання виконав в повному обсязі, що підтверджено актами прийому-передачі послуг ( в матеріалах справи), однак, відповідачем оплата повністю не здійснена, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 83792,74 грн.
Стаття 598 ЦК України, вказує на те, що зобов”язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст.526 ЦК України, в контексті з вимогами ст.193 ГК України, зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.
Враховуючи те, що позивач від нарахованої відповідно до п.7.2 договору пені в сумі 19449,09 грн. та нарахованих, згідно п. 2 ст. 625 ЦК України 3% річних на суму 2431,13 грн. та інфляційних нарахувань в сумі 16586,73 грн. відмовився, суд дійшов висновку провадження у цій частині припинити.
Дана відмова не суперечить закону і не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси та приймається судом.
Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги документально обґрунтовані, визнані відповідачем та підлягають задоволенню частково.
Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст.179,193,216 ГК України, ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-
. ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Трускавецьінвест”, м. Трускавець, вул. Суховоля,50 (р/р 2600801017496 в ІФФ ВАТ „Кредобанк”, МФО 336161, код ЄДРПОУ 30439207) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Техніка для бізнесу”, м.Львів, вул. Пясецького,12 (р/р 26004033830800 в АКІБ „Укрсиббанк” м.Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 22396671) -83792,74 грн. основного боргу, 837,92 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення пені, інфляційних нарахувань, 3% річних -провадження у справі припинити.
4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.
Суддя Мороз Н.В.