01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
14.05.2009 № 37/531
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Островича С.Е.
суддів: Гарник Л.Л.
Скрипка І.М.
при секретарі: Семеняк Т.В.
За участю представників:
від позивача -Рудь О.Г. - довіреність № ЦВСВ - 1/424 від 30.01.2008 року
від відповідача -Самотохіна Н.О. - довіреність № 5Д-08 від 29.12.2008 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "Укргаз-Енерго"
на рішення Господарського суду м.Києва від 03.02.2009
у справі № 37/531 (суддя Кондратова І.Д.)
за позовом Державне підприємство "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" ДП "Укрспецвагон"
до ЗАТ "Укргаз-Енерго"
про стягнення 275088,76 грн.
Державне підприємство „Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства „Укргаз-Енерго” про стягнення 275 088, 76 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем згідно договору постачання природного газу № 121/77/М-08-673П ЦВС (ВГЕ-07.628)ю від 28.11.2007 року на виконання умов договору були сплачені відповідачу грошові кошти у сумі 275 088, 76 грн., проте відповідач свої зобов'язання щодо поставки природного газу не виконав.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 03.02.2009 року у справі № 37/531 позов задоволено повністю. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства “Укргаз-Енерго” на користь Державного підприємства “Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів” 275 088,76 грн. - попередньої оплати, 2 750,89 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 03.02.2009 року у справі № 37/531, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 598, 599 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 22,32,43 ГПК України.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2009 року апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 14.05.2009 року.
12.05.2009 року від позивача поштою до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2009 року у справі № 37/531 скасувати, прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2009 року у справі № 37/531 - залишити без змін.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарським судом м. Києва встановлено, що 28 листопада 2007 року між Закритим акціонерним товариством „Укргаз - Енерго” (надалі - Постачальник) та Державним підприємством „Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів” (надалі - Покупець) було укладено договір № 121/77/М-08-673П ЦВС (ВГЕ-07.628)ю про постачання природного газу (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язався передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язався прийняти від Постачальника та оплатити природний газ в обсязі, вказаному в статті 2 даного договору.
Пунктом 2.1 Договору сторони погодили, що обсяг газу, що планується поставити за даним договором протягом 2008 року у кожному календарному місяці складає 5700 тис куб. м. Обсяги газу, які плануються поставити за даним договором у 2009, 2010 та 2011 роках з плановими обсягами по кожному місяцю поставки можуть змінюватися сторонами шляхом підписання, як правило, до 15 грудня календарного року, що передує відповідному року поставки, відповідних додаткових угод до договору (п.2.1.2 Договору).
Незалежно від вище сказаного правила сторони в разі необхідності письмово узгоджують зміни Планового обсягу поставки не менше ніж за 10 днів до початку кожного місяця поставки. Сторони мають право письмово узгоджувати зміни планового обсягу поставки протягом поточного місяця поставки (п. 2.1.3 Договору).
Пунктами 3.2, 3.3 Договору визначено, що Покупець зобов'язується укласти технічну угоду щодо порядку обліку газу з Відкритим акціонерним товариством „Харківгаз” (надалі - „Газорозподільне підприємство”) в пунктах приймання - передачі газу. Після виконання Покупцем вимог п. 3.2, 6.2 Договору, підписання - додаткової угоди до даного договору, що встановлює ціну газу на відповідний місяць поставки, та надання до 20 числа місяця, який передував місяцю поставки газу, належним чином оформленої заявки Постачальник надає філії „Об'єднане диспетчерське управління” ДК „Укртрансгаз” (надалі - ОДУ) заявку на включення Планового обсягу газу на відповідний місяць поставки. При відсутності заявки від Покупця на відповідний місяць поставки Постачальник надає до ОДУ встановленні в договорі обсяги. Плановий обсяг поставки вважається попередньо підтвердженим Постачальником з моменту включення заявки до планового розподілу газу ОДУ на відповідний місяць поставки. Протягом місяця поставки Плановий обсяг поставки вважається підтвердженим постачальником в межах фактичної здійсненої Покупцем попередньої оплати газу.
Відповідно до п.п. 6.2, 6.2.1 Договору, Покупець здійснює попередню оплату за газ, що передається за даним Договором щодекадно до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки, а також до 5 і 15 числа місяця поставки на підставі рахунків-фактур, виставлених Постачальником Покупцеві, в такому порядку: Постачальник виставляє покупцеві рахунки-фактури на оплату газу виходячи з обсягу поставки газу в кожній декаді місяця поставки та ціни газу, вказаної в додатковій угоді до даного Договору, яка визначає ціну газу на відповідний місяць поставки.
Покупець здійснює попередню оплату газу в повному розмірі та у строк, вказані у відповідному рахунку-фактурі Постачальника на поточний рахунок Постачальника, який зазначено у такому рахунку-фактурі (п. 6.2.4 Договору ).
Якщо сума здійсненої Покупцем попередньої оплати перевищує вартість вказаного в акті обсягу газу, надлишок перерахованих грошових коштів зараховується як попередня оплата газу на поточний місяць поставки (п. 6.3.2 Договору).
Пунктом 10.12 Договору сторони домовились, що даний Договір є укладеним, а зобов'язання Постачальника щодо постачання Планового обсягу поставки на місяць поставки і зобов'язання Покупця щодо оплати Планового обсягу поставки є дійсним лише за умови укладення додаткової угоди до даного Договору, що встановлює ціну газу на такий місяць поставки.
Як вбачається з акту прийому-передачі партії природного газу № РНг -002092 від 31.03.2008 року (копія в матеріалах справи), який підписаний сторонами, надлишок попередньої оплати за газ переданий позивачу відповідачем в березні 2008 року складає 275087,68 грн. Крім того, платіжним дорученням № 7317 від 22.08.2008 року було сплачено 1,08 грн. Тобто, позивачем всього було перераховано попередньої оплати в розмірі 275088,76 грн.
Відповідно до п. 6.3.1 Договору, вказана переплата зарахована як попередня оплата за газ на квітень 2008 року.
Судом першої інстанції також встановлено, що відповідач в порушення умов договору в квітні 2008 року газ не поставив.
29.06.2008 року позивач звернувся до відповідача з претензією № ЦВІВ-1/4524, в якій вимагав надати підтверджений в ОДУ ДК „Укртрансгаз”, ресурс природного газу в квітні 2008 року або повернути попередню оплату в сумі 275088,76 грн.
З наданих ДП „Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів” доказів вбачається, що позивач виконав в повному обсязі зобов'язання, покладені на нього договором.
В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що Закрите акціонерне товариство „Укргаз - Енерго” виконало свої зобов'язання щодо поставки позивачу природного газу в квітні 2008 року. Як на підставу своїх заперечень відповідач посилається на акт приймання-передачі природного газу № 04/121 від 30.04.2008 року, який підписаний представниками сторін.
Судом першої інстанції надано оцінку акту приймання-передачі природного газу № 04/121 від 30.04.2008 року та вірно не прийнято як належний доказ виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо поставки природного газу в квітні 2008 року згідно договору виходячи з наступного.
Відповідно до п. 4.3, 4.4 Договору сторони погодили, що обсяг споживання газу Покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів приладів обліку витрат газу, встановлених на комерційному вузлі/вузлах обліку газу Покупця, з урахуванням п. 3.5.1 даного Договору. Обсяг газу, визначений згідно даного Договору, є підставою для визначення обсягу газу, переданого за даним Договором в пунктах приймання-передачі. Приймання-передача газу, поставленого Постачальником Покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу. Акт приймання-передачі газ складається за встановленою формою. Не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки, Покупець зобов'язується надати Постачальнику для підпису два примірника акту приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою Покупця та погоджені Газорозподільним підприємством.
Наданий відповідачем акт приймання-передачі природного газу № 04/121 від 30.04.2008 року підписаний лише позивачем та відповідачем та непогоджений Газорозподільним підприємством, тобто не відповідає встановленій формі та не є належним доказом підтвердження виконання відповідачем своїх обов'язків щодо поставки природного газу в квітні 2008 року.
Зважаючи на встановлені вище факти, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що акт приймання - передачі природного газу № 04/121 від 30.04.2008 року не є належним доказом виконання відповідачем своїх зобов'язань.
В свою чергу, судом першої інстанції враховано, що відповідно п. 3.3 Договору сторони встановили, що після виконання покупцем вимог п. 3.2, 6.2 Договору, підписання додаткової угоди до даного договору, що встановлює ціну газу на відповідний місяць поставки, та надання до 20 числа місяця, який передував місяцю поставки газу, належним чином оформленої заявки постачальник надає філії „Об'єднане диспетчерське управління” ДК „Укртрансгаз” (надалі - ОДУ) заявку на включення Планового обсягу газу на відповідний місяць поставки. При відсутності заявки від покупця на відповідний місяць поставки постачальник надає до ОДУ встановленні в договорі обсяги. Плановий обсяг поставки вважається попередньо підтвердженим постачальником з моменту включення заявки до планового розподілу газу ОДУ на відповідний місяць поставки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2008 року було зобов'язано відповідача надати докази включення заявки до Планового розподілу газу ОДУ на квітень 2008 року. Відповідач зазначені докази суду не надав.
Відповідно до пункту 12 Порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1729 від 29.12.2001 року, на „Об'єднане диспетчерське управління” ДК „Укртрансгаз” покладено обов'язок щодо виконання диспетчерських функцій з контролю та регулювання надходження і реалізації природного газу в балансі надходження та розподілу природного газу по Україні. Також пунктом 12 Порядку забезпечення споживачів природним газом встановлено, що газотранспортні та газодобувні підприємства НАК „Нафтогаз України”, а також суб'єкти господарської діяльності, що мають ліцензію на розподіл природного і нафтового газу, відповідно до порядку оформлення актів приймання-передачі газу підписують до 5 числа місяця, що настає за звітним, акти приймання-передачі газу, що пройшов через газорозподільні станції; складають разом із споживачами та постачальником газу акти про обсяги газу, використаного за місяць, і на підставі цих актів складають до 10 числа місяця, що настає за звітним, реєстри обсягів реалізації газу.
Згідно листа ДК „Укртрансгаз” № 11051/64 -004 від 07.10.2008 року вбачається, що в плановому розподілі ресурсів газу на квітень 2008 року на ВАТ „Харківгаз” було підтверджено для позивача природний газ 200,000 тис.куб.м по договору з ТОВ „Промгаз України”. Даний обсяг передано позивачу газу підтверджується також реєстром фактично протранспортованих обсягів природного газу газовими мережами ВАТ „Харківгаз”. При цьому суд відзначає, що від постачальника ЗАТ „Укргаз-Енерго” для позивача ліміти природного газу в квітні 2008 року через ОДУ ДК „Укртрансгаз” проведено не було. Таким чином, судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання щодо поставки природного газу позивачу в квітні 2008 року.
Відповідно до приписів статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зі змісту статті 11 Цивільного кодексу України вбачається, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідачем не надані належні докази виконання зобов'язання щодо поставки природного газу позивачу згідно договору в квітні 2008 року.
Судом встановлено, що за правовою природою укладений між сторонами договір, є договором поставки.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Оскільки відповідач свої зобов'язання по договору не виконав, газ оплачений позивачем йому не поставив, що є істотним порушенням умов Договору, а також враховуючи вимоги вищезазначених правових норм, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідності до статті 693 Цивільного кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума попередньої оплати в розмірі 275088,76 грн.
Доводи відповідача про повне скасування рішення Господарського суду м. Києва від 03.02.2009 року у зв'язку з порушенням норм матеріального і процесуального права, а саме: ст.ст. 598,599 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22,32,43 Господарського процесуального кодексу України не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги, оскільки відповідачем не зазначено в чому полягає порушення вищезазначених норм, відповідно вони є невмотивованими.
З рішення Господарського суду м. Києва від 03.02.2009 року вбачається, що суд надав оцінку всім матеріалам, наявним у справі, з дотриманням процесуальних норм, про що зазначив у рішенні.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2009 року по справі № 37/531 прийнято з повним та всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим, а тому апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства „Укргаз-Енерго” з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Укргаз-Енерго” залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2009 року у справі № 37/531 залишити без змін.
Матеріали справи № 37/531 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.
Головуючий суддя Острович С.Е.
Судді Гарник Л.Л.
Скрипка І.М.
19.05.09 (відправлено)