01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
28.05.09 р. № 05/313
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Ткаченка Б.О. (доповідач по справі),
суддів:
Лобань О.І.
Федорчук Р. В
секретар судового засідання Осовець Р.Д.
за участю представників:
від позивача: не з'явились
від відповідача: не з'явились
від третьої особи: не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Стандарт»на рішення господарського суду Черкаської області від 16.03.2009р.
у справі №05/313 (суддя Швидкий В.А.)
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича
компанія «Стандарт»
про стягнення заборгованості по орендній платі, штрафних санкцій та
зобов'язання звільнити приміщення
за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору
Територіального управління державної судової адміністрації в
Черкаській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича
компанія «Стандарт»
про стягнення заборгованості по орендній платі, в т.ч. штрафних санкцій
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаській області звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Стандарт»про стягнення заборгованості по орендній платі, штрафних санкцій та зобов'язання звільнити приміщення.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 10.02.2009р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Територіальне управління державної судової адміністрації в Черкаській області.
24.02.2009р. Територіальне управління державної судової адміністрації в Черкаській області звернулося до господарського суду Черкаської області з клопотанням №277/02 від 24.02.2009р. про залучення його в якості третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору та надало позовну заяву, в якій просило стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі, в т.ч. і штрафні санкції.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 24.02.2009р. позовну заяву Територіального управління державної судової адміністрації в Черкаській області прийнято до розгляду.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 16.03.2009р. по справі №05/313 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 17015,30 грн. заборгованості по орендній платі та 725,12 грн. пені; стягнуто з відповідача на користь третьої особи 17015,30 грн. заборгованості по орендній платі, 1202,91 грн. пені, 182,18 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Також стягнуто з відповідача в доход Державного бюджету 177,40 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 16.03.2009р. в частині стягнення з відповідача пені в сумі 1202,91 грн., а в іншій частині рішення суду залишити без змін.
На думку відповідача, рішення місцевого господарського суду в частині стягнення пені у сумі 1202,91 грн. винесене з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10.04.2009р. скарга відповідача прийнята до розгляду та порушене апеляційне провадження по справі.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача надала відзив на апеляційну скаргу, в якій просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін з підстав, викладених у відзиві.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив частково задовольнити апеляційну скаргу та частково скасувати рішення місцевого господарського суду з підстав, викладених у відзиві.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, але в попередніх судових засіданнях надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив розглядати справу без його участі. Крім того, позивач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується корінцем поштового повідомлення №05789465, з якого вбачається, що ухвалу апеляційного господарського суду від 30.04.2009р. про відкладення розгляду справи на 28.05.2009р. позивач отримав 08.05.2009р.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується корінцем поштового повідомлення №05789457, з якого вбачається, що ухвалу апеляційного господарського суду від 30.04.2009р. про відкладення розгляду справи на 28.05.2009р. відповідач отримав 19.05.2009р.
Представник третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору в судове засідання не з'явився, але в попередніх судових засіданнях надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив розглядати справу без його участі. Крім того, позивач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується корінцем поштового повідомлення №05789473, з якого вбачається, що ухвалу апеляційного господарського суду від 30.04.2009р. про відкладення розгляду справи на 28.05.2009р. третя особа отримала 08.05.2009р.
Вивчивши матеріали справи, судова колегія апеляційного суду виходить із наступного.
11.08.2008р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Черкаській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Стандарт»(орендар) укладено договір №655 оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, згідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно -нежитлові приміщення першого поверху площею 255,75 мІ, які знаходяться по вул. Шевченка, 6 в м. Каневі та перебувають на балансі Територіального управління державної судової адміністрації в Черкаській області (а.с. 6-8).
В п. 3.1 договору зазначено, що орендна плата визначена за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць травень 2008р. - 7880 грн. Орендна плата за перший місяць оренди -серпень 2008р. визначається орендарем самостійно шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за червень, липень 2008р.
11.08.2008р. складено акт приймання-передачі будівлі, згідно якого Територіальне управління державної судової адміністрації в Черкаській області передало Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Стандарт»частину першого поверху адміністративної будівлі площею 255,75 мІ, що розташована по вул. Шевченка, 6 в м. Каневі (а.с. 10).
11.12.2008р. позивач звернувся до відповідача з листом-повідомленням, в якому зазначив, що останнім не виконуються істотні умови договору і станом на 11.12.2008р. заборгованість відповідача складала 14844,26 грн. і на цю суму нарахована пеня в розмірі 400,17 грн. та наголошував на необхідності погасити відповідну заборгованість протягом 3 днів з дати отримання повідомлення (а.с. 11).
Як зазначає позивач, відповідач порушував свої зобов'язання щодо сплати орендної плати внаслідок чого за період з вересня 2008р. по грудень 2008р. у нього виникла заборгованість 17015,30 грн.
22.10.2008р. Територіальне управління державної судової адміністрації в Черкаській області направило відповідачу претензію №1803/02, в якій просило сплатити заборгованість за договором №655 від 11.08.2008р. (а.с. 47).
09.02.2009р. Територіальне управління державної судової адміністрації в Черкаській області повторно направило відповідачу претензію №209/02, в якій просило сплатити заборгованість за договором №655 від 11.08.2008р. (а.с. 48).
Як зазначає третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору відповідач порушував свої зобов'язання щодо сплати орендної плати внаслідок чого у нього виникла заборгованість 17015,21 грн.
Дослідивши представлені докази, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Черкаської області від 16.03.2009р. має бути скасоване з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Матеріалами справи підтверджується, що 11.08.2008р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Черкаській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Стандарт»(орендар) укладено договір №655 оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, згідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно -нежитлові приміщення першого поверху площею 255,75 мІ, знаходяться по вул. Шевченка, 6 в м. Каневі та перебувають на балансі Територіального управління державної судової адміністрації в Черкаській області (а.с. 6-8).
В п. 2.1 договору визначено, що орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта прийняття-передачі майна. Тобто, сторонами договору врегульовано умови передачі орендованого майна шляхом складання акта прийняття-передачі майна.
В п. 2.4 договору зазначено, що обов'язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на орендодавця та балансоутримувача.
11.08.2008р. складено акт приймання-передачі будівлі, згідно якого Територіальне управління державної судової адміністрації в Черкаській області (балансоутримувач) передало Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Стандарт»(орендар) частину першого поверху адміністративної будівлі площею 255,75 мІ, що розташована по вул. Шевченка, 6 в м. Каневі (а.с. 10). Відповідний акт 11.08.2008р. погоджений Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Черкаській області (орендодавцем).
В п. п. 3.1, 3.3 договору зазначено, що орендна плата визначена за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць травень 2008р. -7880 грн. Орендна плата за перший місяць оренди -серпень 2008р. визначається орендарем самостійно шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за червень, липень 2008р. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Згідно п. 3.6 договору орендна плата перераховується орендарем самостійно щомісяця не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, у співвідношенні: 50% до державного бюджету на відповідний рахунок Держказначейства за місцезнаходженням об'єкта оренди та 50% на розрахунковий рахунок балансоутримувача.
Позивач надав розрахунок позовних вимог, в якому просив стягнути з відповідача 17015,30 грн. заборгованості по орендній платі, 725,12 грн. пені, 1701,53 грн. штрафу та 6581,51 грн. неустойки (а.с. 12).
Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору надала розрахунок позовних вимог, в якому просила стягнути з відповідача 17015,21 грн. заборгованості по орендній платі, 1202,91 грн. пені та 1701,52 грн. штрафу (а.с. 43).
Відповідно до п. 5.4 договору орендар зобов'язаний своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні під час апеляційного провадження відповідачем доказів сплати орендної плати не надано.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Оскільки відповідач в порушення умов договору №655 від 11.08.2008р. орендну плату не сплачував, апеляційний господарський суд приходить до висновку про правомірність позовних вимог і позивача, і третьої особи в частині стягнення заборгованості по орендній платі.
В п. 3.8 договору зазначено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше 3 місяців, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.
Положеннями статей 627, 628, 629 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Частиною 2 ст. 217 Господарського кодексу України передбачають, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
В силу положень ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 67, ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Враховуючи вищезазначене та оскільки сторонами договору погоджено всі його умови, в т.ч. п. 3.8, а відповідач не сплачував орендну плату більше 3 місяців, апеляційний господарський суд приходить до висновку про правомірність позовних вимог позивача і третьої особи про стягнення штрафу у розмірі 10% від суми заборгованості.
Відповідно до ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
В п. 10.6 договору зазначено, що чинність договору припиняється внаслідок:
- закінчення строку, на який його було укладено;
- загибелі орендованого майна;
- достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду;
- за письмовим повідомленням орендодавця у разі несплати за оренду протягом трьох місяців підряд (з дати отримання такого повідомлення);
- банкрутства орендаря;
- ліквідації орендаря -юридичної особи.
11.12.2008р. позивач звернувся до відповідача з листом-повідомленням, в якому зазначив, що останнім не виконуються істотні умови договору і станом на 11.12.2008р. заборгованість відповідача складала 14844,26 грн. і на цю суму нарахована пеня в розмірі 400,17 грн. та наголошував на необхідності погасити відповідну заборгованість (а.с. 11). Відповідний лист відповідач отримав 16.12.2008р., що підтверджується корінцем поштового повідомлення (а.с. 11 зворот).
Таким чином, чинність відповідного договору припинено з 16.12.2008р.
Територіальним управлінням державної судової адміністрації в Черкаській області також направлялись відповідачу претензії №1803/02 від 22.10.2008р. та №209/02 від 09.02.2009р. з проханням сплатити заборгованість за договором №655 від 11.08.2008р. (а.с. 47,48).
В п. 3.7 договору визначено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або в не повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Як вбачається з розрахунку позовних вимог, позивач просив стягнути з відповідача 725,12 грн. пені, а саме: з 11.09.2008р. по 10.10.2008р. -52,75 грн.; з 11.10.2008р. по 10.11.2008р. -135,86 грн.; з 11.11.2008р. по 10.12.2008р. -211,55 грн.; з 11.12.2008р. по 10.01.2009р. -302,58 грн.; з 11.01.2009р. по 12.01.2009р. -22,38 грн.
Оскільки чинність відповідного договору припинено 16.12.2008р., апеляційний господарський суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення пені лише за період з 11.09.2008р. по 16.12.2008р. Апеляційний господарський суд зазначає, що позивачем вірно застосовано формулу для обчислення розміру пені, але не враховано, що 2008 рік був високосним, що призвело до невірного розрахунку розміру пені. Таким чином, висновок місцевого господарського суду про вірність розрахунку пені є помилковим, а позовні вимоги позивача про стягнення пені підлягають задоволенню на суму 457,47 грн., а саме: з 11.09.2008р. по 10.10.2008р. -52,61 грн.; з 11.10.2008р. по 10.11.2008р. -135,49 грн.; з 11.11.2008р. по 10.12.2008р. -210,97 грн.; з 11.12.2008р. по 16.12.2008р. -58,40 грн.
Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору просила стягнути з відповідача 1202,91 грн. пені, а саме: з 11.08.2008р. по 31.08.2008р. -292,85 грн.; за вересень 2008р. -358,55 грн.; за жовтень 2008р. -282,13 грн.; за листопад 2008р. -205,32 грн.; з 01.12.2008р. по 16.12.2008р. -64,06 грн.
Оскільки перший платіж за договором повинен був бути 11.09.2008р., апеляційний господарський суд приходить до висновку про помилковість визначення третьою особою періоду для стягнення пені з 11.08.2008р. по 31.08.2008р. Крім того, третьою особою невірно обчислено розмір пені, що підлягає до стягненню з відповідача, що призвело до невірного розрахунку розміру пені. Здійснивши повторний перерахунок, апеляційний господарський суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню на суму 457,47 грн., а саме: з 11.09.2008р. по 10.10.2008р. -52,61 грн.; з 11.10.2008р. по 10.11.2008р. -135,49 грн.; з 11.11.2008р. по 10.12.2008р. -210,97 грн.; з 11.12.2008р. по 16.12.2008р. -58,40 грн.
В п. 5.13 відповідного договору визначено, що у разі несвоєчасного повернення орендованого майна орендар сплачує неустойку у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення.
Згідно ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
В п. 10.9 договору зазначено, що у разі припинення або розірвання договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу. Орендар повертає майно балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому договором при передачі майна орендарю, тобто шляхом складання акту приймання-передавання (п. 2.4 договору).
В п. 10.11 договору зазначено, що якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 16.12.2008р. відповідач склав та підписав акт приймання-передачі орендованого майна та направив його на адресу третьої особи рекомендованим листом (а.с. 54). Даний факт підтверджується описом від 16.12.2008р. та поштовою квитанцією №7326056 від 16.12.2008р. (а.с. 55).
Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку про наявність наміру у відповідача виконати своїх обов'язки по поверненню майна і погоджується з висновком місцевого господарського суду про безпідставність позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 6581,51 грн. неустойки.
Разом з тим, відповідний факт не усуває обов'язку відповідача звільнити займане приміщення та повернути його балансоутримувачу відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України на підставі акту приймання-передавання.
Посилання відповідача на те, що він не сплачував орендну плату внаслідок браку коштів на ремонт та не користувався орендованим приміщенням не є обґрунтованим, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач частково визнавав позови позивача та третьої особи.
В апеляційній скарзі відповідач оскаржував рішення місцевого господарського суду лише в частині стягнення з нього пені в сумі 1202,91 грн.
Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Апеляційний господарський суд не бере до уваги часткове визнання відповідачем позовів, оскільки в даному випадку відповідач порушує власні права та права учасників провадження на об'єктивне, обґрунтоване, детальне вивчення та дослідження всіх обставин справи та прийняття законного рішення.
Апеляційний господарський суд звертає увагу місцевого господарського суду на не зазначення в резолютивній частині рішення висновку про задоволення/не задоволення і в якій частині кожного з позовів, а зазначення лише загальної фрази «позов задовольнити частково», з якої неможливо встановити чий позов задоволено частково, що є порушенням ст. 84 ГПК України та п. 7 Постанови пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення»№11 від 29.12.1976р.
Оскільки в п. 3.6 договору чітко визначено одержувача орендної плати, апеляційний господарський суд зазначає про помилковість стягнення місцевим господарським судом заборгованості з орендної плати та пені на користь позивача, оскільки відповідні суми повинні стягуватися в доход Державного бюджету на відповідний рахунок Державного казначейства.
Крім того, апеляційний господарський суд зазначає, що третя особа в своїй позовній заяві просила стягнути з відповідача, зокрема, 17015,21 грн. заборгованості, а місцевий господарський суд стягнув 17015,30 грн., фактично вийшовши за межі позовних вимог за відсутності відповідного клопотання.
22.05.2009р. відповідачем подано клопотання від 18.05.2009р. про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що юрист товариства перебуває на лікарняному.
Відповідно до ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.
Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Відповідачем доказів неможливості прибуття в судове засідання від 28.05.2009р. іншого представника товариства та/чи директора товариства не надано. Не надано відповідачем і доказів, в обґрунтування поданого клопотання.
Крім того, під час розгляду справи в апеляційному господарському суді відповідачем заявлялось клопотання від 27.04.2009р. про відкладення розгляду справи, яке судом задовольнялось. Разом з тим, відповідачем докази в обґрунтування відповідного клопотання також не надавались.
Враховуючи вищенаведене та з метою запобігання затягуванню розгляд справи, апеляційний господарський суд приходить до висновку про не задоволення клопотання відповідача від 18.05.2009р.
Судові витрати підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог в порядку ст. 49 ГПК України.
За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що рішення господарського суду Черкаської області від 16.03.2009р. по справі №05/313 прийняте з невідповідністю висновків суду обставинам справи та порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому має бути скасоване.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 ГПК України апеляційний господарський суд
постановив:
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Стандарт»у задоволенні клопотання від 18.05.2009р. про відкладення розгляду справи.
2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Стандарт»на рішення господарського суду Черкаської області від 16.03.2009р. по справі №05/313 задовольнити частково.
3. Рішення господарського суду Черкаської області від 16.03.2009р. по справі №05/313 скасувати.
4. Прийняти нове рішення, яким позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області задовольнити частково.
5. Позов Територіального управління державної судової адміністрації в Черкаській області задовольнити частково.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Стандарт»в доход Державного бюджету 17015,30 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності №655 від 11.08.2008р., 1701,53 грн. штрафу та 457,47 грн. пені.
7. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Стандарт»звільнити та повернути Територіальному управлінню державної судової адміністрації в Черкаській області частину першого поверху адміністративної будівлі площею 255,75 мІ, що розташована по вул. Шевченка, 6 в м. Каневі.
8. В задоволенні іншої частини позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області відмовити.
9. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Стандарт»на користь Територіального управління державної судової адміністрації в Черкаській області 17015,21 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності №655 від 11.08.2008р., 1701,52 грн. штрафу та 457,47 грн. пені.
10. В задоволенні іншої частини позовних вимог Територіального управління державної судової адміністрації в Черкаській області відмовити.
11. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Стандарт»(19031, Черкаська область, с. Степані, вул. Київська, 2, р/р 26007302323 в Канівському відділенні Ощадбанку, МФО 354585, код ЄДРПОУ 03587684) в доход Державного бюджету 191,74 грн. державного мита та 86,94 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
12. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Стандарт»(19031, Черкаська область, с. Степані, вул. Київська, 2, р/р 26007302323 в Канівському відділенні Ощадбанку, МФО 354585, код ЄДРПОУ 03587684) на користь Територіального управління державної судової адміністрації в Черкаській області (18015, м. Черкаси, вул. Гоголя, 316) 191,75 грн. державного мита та 113,59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
13. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Стандарт»(19031, Черкаська область, с. Степані, вул. Київська, 2, р/р 26007302323 в Канівському відділенні Ощадбанку, МФО 354585, код ЄДРПОУ 03587684) 45,75 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.
14. Стягнути з Територіального управління державної судової адміністрації в Черкаській області (18015, м. Черкаси, вул. Гоголя, 316) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Стандарт»(19031, Черкаська область, с. Степані, вул. Київська, 2, р/р 26007302323 в Канівському відділенні Ощадбанку, МФО 354585, код ЄДРПОУ 03587684) 45,75 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.
Видачу виконавчих документів доручити господарському суду Черкаської області.
15. Справу №05/313 повернути до господарського суду Черкаської області.
16. Постанова набирає чинності з дня її прийняття.
Головуючий суддя: Ткаченко Б.О.
Судді:
Лобань О.І.
Федорчук Р. В
Дата відправки 16.06.09