83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
09.06.09 р. Справа № 39/119
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Морщагіной Н.С.
при секретарі судового засідання Бахрамовой А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОНПРОМЛИВ ЗАВОД” м. Донецьк
до відповідача: Закритого акціонерного товариства “Донецький електрометалургійний завод” м. Донецьк
про: стягнення 69 729 грн. 84 коп.
За участю представників сторін
від позивача Довгополік С.П. - директор;
від відповідача не з'явився;
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “ДОНПРОМЛИВ ЗАВОД” м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Закритого акціонерного товариства “Донецький електрометалургійний завод” м. Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 69 729 грн. 84 коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 4400002227 від 13.02.2008 р., додаткові угоди від 02.12.2008 р., від 15.12.2008 р., від 12.12.2008 р., №9 від 31.072008 р., № 11 від 31.07.2008 р., № 14 від 05.09.2008 р., № 16 від 15.09.2008 р., накладні № 299 від 11.11.2008 р., № 298 від 18.11.2008 р., № 311 від 24.11.2008 р., № 6 від 19.01.2009 р., № 7 від 21.01.2009 р., довіреності № 01193 від 11.11.2008 р., № 01225 від 24.11.2008 р., № 0032 від 19.01.2009 р.
Відповідач надав відзив на позов, проти позовних вимог заперечив, зазначив, що обов'язок сплатити вартість поставленого товару, згідно з умовами договору № 4400002227 від 13.02.2008 р. виникає лише за умови наявності трьох умов узгодженого графіку поставок, факту поставки продукції, передання пакету документів визначених п. 6 Договору.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд встановив.
13.02.2008 р., між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “ДОНПРОМЛИВ ЗАВОД” м. Донецьк (Постачальник), та відповідачем, Закритим акціонерними товариством “Мініметалургійний завод “Істіл (Україна)”(Покупець), укладено договір № 4400002227, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).
Додатковою угодою від 15.12.2008 р. строк дії договору № 4400002227 від 13.02.2008 р. пролонгований сторонами до 31.12.2009 р.
У зв'язку з перейменування Закритого акціонерного товариства “Мініметалургійний завод “Істіл (Україна)” в Закрите акціонерне товариство “Донецький електрометалургійний завод”, додатковими угодами від 02.12.2008 р. та від 12.12.2008 р. викладено в новій редакції преамбулу договору та п. 14 Договору “Юридичні адреси, реквізит сторін” для Покупця.
Згідно даного Договору Постачальник зобов'язався поставити у 2008 р., а Покупець прийняти та оплатити продукцію, визначену п. 1 Договору.
Додатковими угодами №9 від 31.072008 р., № 11 від 31.07.2008 р., № 14 від 05.09.2008 р., № 16 від 15.09.2008 р. п. 1 Договору в частині визначення асортименту, кількості та ціни Продукції було доповнено новими позиціями.
На виконання умов Договору позивач згідно накладних № 299 від 11.11.2008 р., № 298 від 18.11.2008 р., № 311 від 24.11.2008 р., № 6 від 19.01.2009 р., № 7 від 21.01.2009 р. поставив відповідачеві визначену п. 1 Договору (з урахуванням змін внесених згідно додаткових угод №9 від 31.072008 р., № 11 від 31.07.2008 р., № 14 від 05.09.2008 р., № 16 від 15.09.2008 р.) продукцію на загальну суму 69729грн.84коп.
Продукцію на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей № 01193 від 11.11.2008 р., № 01225 від 24.11.2008 р., № 0032 від 19.01.2009 р., отримано уповноваженими особами відповідача, що підтверджується підписами останніх на означених накладних.
На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт передачі відповідачеві Продукції на суму 69729грн.84коп., тобто обов'язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та умов Договору.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності з п. 8 Договору, Покупець зобов'язаний здійснити оплату на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 15 банківських днів після поставки продукції та передання документів згідно п. 6 цього договору.
Пункт 6 Договору, передбачає, що Постачальник разом з продукцією зобов'язаний надати Покупцю наступні документи сертифікат якості чи технічний паспорт; рахунок-фактуру на оплату; товарно-транспортні документи, податкові накладну.
Заперечення відповідача щодо ненадання позивачем визначеного п. 6 Договору пакету документів та як наслідок невиконання у останнього права вимоги оплати за поставлену Продукцію, та само як і узгодженого графіку поставок судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.
Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві (ч. 2 ст. 666 ЦК України).
Статтею 688 ЦК України на Покупця покладено обов'язок повідомити Продавця про порушення умов Договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.
При отриманні товару Покупцем не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання Постачальником прийнятих за Договором зобов'язань з поставки Продукції.
Виходячи зі змісту статей 688 та 690 ЦК України, поставлені без згоди Покупця товари, від яких Покупець відмовився, повинні прийматися ним за відповідальне зберігання.
Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно Договору зобов'язань, не надано доказів відмови від цієї Продукції та прийняття її у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами договору № 4400002227 від 13.02.2008 р.
Прийняті на себе згідно договору зобов'язання відповідач належним чином не виконував, вартість поставленої Продукції згідно вказаних видаткових накладних оплатив частково, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 69729грн.84коп.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач доказів оплати заборгованості на суму 69729грн.84коп. не надав, заявлені позовні вимоги в цій частині не спростував.
Наразі на момент прийняття рішення грошове зобов'язання відповідача перед позивачем на суму 69729грн.84коп. залишилось не виконаним, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
За таких обставин, враховуючи те, що сума основного боргу в розмірі 69729грн.84коп. підтверджена матеріалами справи та відповідачем не спростована, позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідача.
За подання позовної заяви позивачем, згідно платіжного доручення № 56 від 01.04.2009 р. оплачене державне мито в сумі 954 грн. 00 коп., що є більшим від встановленого законом розміру.
Відповідно до п.п. а п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” N 7-93 від 21 січня 1993 року, за подання позовної заяви, позивачем мало бути сплачене державне мито в сумі 697 грн. 30 коп.
Надлишково сплачене державне мито в сумі 256 грн. 70 коп., відповідно до п.1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” N 7-93 від 21 січня 1993 р. та ст. 47 ГПК України підлягає поверненню.
На підставі ст.ст.525, 526, 614, 625 та 655-697, 712 ЦК України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОНПРОМЛИВ ЗАВОД” м. Донецьк - задовольнити.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Донецький електрометалургійний завод” м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОНПРОМЛИВ ЗАВОД” м. Донецьк основний борг в сумі 69729грн.84коп., витрати за державним митом в сумі 697грн.30коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.00коп.
Стягнути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОНПРОМЛИВ ЗАВОД” м. Донецьк надлишково сплачене державне мито в сумі 256 грн. 70 коп.
В судовому засіданні оголошено повний текст рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя Морщагіна Н.С.