26 травня 2009 р.
№ 22/306-08
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Плюшка І.А. -головуючого,
Бернацької Ж.О. -доповідача,
Разводової С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Продис" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.01.2009 у справі № 22/306-08 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КГБ" до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Продис" про стягнення суми
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явилися,
від відповідача: не з'явилися,
Позивач -товариство з обмеженою відповідальністю "КГБ" у серпні 2008 року звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Продис" про стягнення 2114 грн. пені, 5048,61 грн. інфляційних втрат.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2008, дата підписання -21.11.2008 (суддя Пуппо Л.Д.), позов товариства з обмеженою відповідальністю "КГБ" до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Продис" задоволено частково: стягнуто 5048,61 грн. основної суми на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, у задоволенні позовної вимоги про стягнення 2114 грн. пені відмовлено у зв'язку з відсутністю правових підстав для її задоволення.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.01.2009 (судді: Ясир Л.О. -головуючий, Герасименко І.М., Прудніков В.В.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2008 змінено, викладено резолютивну частину в наступній редакції: позов товариства з обмеженою відповідальністю "КГБ" до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Продис" задоволено: стягнуто 5048,61 грн. інфляційних втрат, 2114 грн. пені.
Постанова мотивована тим, що під час прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції частково неправильно застосовані норми матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, зокрема, судом першої інстанції неправильно витлумачено частину 4 статті 631 Цивільного кодексу України.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про її скасування та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування касаційних вимог скаржник посилається на неповне з'ясування судом апеляційної інстанції обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального і процесуального права.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю "КГБ" (охорона) з товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Продис" (замовник) 28.02.2007 укладено договір № 3/02-07 про охорону об'єкту, згідно умов якого замовник передає, а охорона приймає під охорону об'єкт за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Верхня, 7.
Внаслідок невиконання відповідачем свого зобов'язання щодо оплати за надані послуги за січень-лютий 2008 року за договором № 3/02-07, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2008 у справі № 22/221(1/118-08)-08 з товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого об'єднання "Продіс" на користь товариства з обмеженою відповідальністю правового агентства "КГБ" стягнуто 43487,03 грн. основної суми боргу, 1816,5 грн. пені.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.06.2008 сума пені зменшена до 1658, 97 грн.
Платіжним дорученням від 24.07.2008 відповідач перерахував 45713,6 грн. боргу згідно наказу господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2008.
За умовами договору оплата послуг охорони здійснюється замовником
щомісячно в національній валюті шляхом оформлення платіжного доручення
за 5 днів до початку наступного місяця.
Факт несвоєчасного виконання грошового зобов'язання відповідачем встановлено рішенням суду у справі № 22/221(1/118-08)-08 від 25.04.2008, і у відповідності до вимог статті 35 Господарського процесуального кодексу України не підлягає доведенню.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В силу статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно пункту 3.2 договору у випадку несвоєчасної оплати послуг замовник оплачує охороні пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, діючої на час прострочення.
Відповідач до 24.07.2008 прострочив виконання зобов'язання зі сплати наданих йому послуг до перерахування вартості наданих у січні, лютому 2008 року послуг. Тому позивач правомірно нарахував на суму простроченої заборгованості інфляційні втрати та пеню.
Інші доводи касаційної скарги про порушення під час прийняття оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права свого підтвердження не знайшли.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов вичерпних висновків щодо обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Таким чином, постанова апеляційного господарського суду є законною і обґрунтованою, тому підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Продис" залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.01.2009 у справі № 22/306-08 залишити без змін.
Головуючий, суддя:
І. Плюшко
Судді:
Ж. Бернацька
С. Разводова