01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
10.06.2009 № 53/102
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Рєпіної Л.О.
суддів: Дикунської С.Я.
Буравльова С.І.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -
від відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Мяу-Гау"
на рішення Господарського суду м.Києва від 02.03.2009
у справі № 53/102 (суддя Грєхова О.А.)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Мяу-Гау"
до ТОВ "Фірма "Полі-Про"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про визнання недійсним договору
Рішенням господарського суду м. Києва від 02.03.2009 р. у справі № 53/102 позов ТОВ „Мяу-Гау” до ТОВ „Полі-Про” про визнання договору недійсним залишений без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням позивач подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Представники сторін в судове засідання неодноразово не з'являлися, причина суду не відома. Враховуючи наявність поштового повідомлення про отримання сторонами ухвали суду про порушення апеляційного провадження, строк розгляду справ господарським судом відповідно до ст. 102 ГПК України, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність представників сторін.
Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.
Як встановлено матеріалами справи, 15.01.2007 сторонами укладений договір купівлі-продажу № 298, за умовами якого відповідач прийняв на себе зобов'язання передати у власність, а позивач прийняти товар та сплатити його вартість.
Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.
Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання договору недійсним посилаючись на те, що сторонами не досягнуто згоди щодо асортименту та ціні товару, якій буде поставлений в рамках укладеного договору, однак господарський суд відмовив у задоволенні позову, вказуючи що договір містить всі істотні умови, обумовлені чинним законодавством.
Заперечуючи проти рішення, позивач наполягає на тому, що суд припустився помилки, оскільки ціну товару відповідач у накладних може визначити самостійно без його узгодження, що є не припустимим та порушує його права, а також те, що договір має посилання на замовлення, згідно яких постачається товар, але позивач замовлення на товар не робив.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).
Згідно зі ст. 638 цього Кодексу договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Колегія суддів не погоджується з доводами позивача про те, що у даному випадку відсутність ціні товару є істотною обставиною та її не визначення є привидом для визнання договору недійсним, оскільки ст. 632 ЦК України вказує на те, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, а якщо ціна у договорі не встановлена, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, послуги або роботи на момент укладання договору.
Зі змісту ст.ст. 671-672 ЦК України, які встановлюють правові наслідки порушення продавцем умови договору купівлі продажу щодо асортименту товару, то вони застосовуються лише у тому випадку, коли асортимент товару був передбачений договором. Порушення договірної умови про асортимент може виявлятися у тому, що продавець передав покупцеві товар, асортимент якого в цілому не відповідає умовам договору купівлі-продажу або у тому, що продавець передав покупцеві товар, частина якого не відповідає умовам договору про асортимент. Здійснення права на відмову від товару надає покупцеві можливість відмовитися від його оплати, а якщо товар вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Умовами договору (п.5.1) передбачено, що ціна та асортимент товару вказується у накладних. Крім того, сторонами у п. 9.8 договору передбачено право на зміні та доповнення до договору шляхом внесення письмових пропозицій що оформлюються протоколом.
Позивач не надав суду доказів того, що починаючи з моменту укладання спірного договору відповідач не виконував зобов'язань, а позивач взагалі не направляв замовлення на товар та не сплачував поставлену у рамках цього договору продукцію, що може слугувати підставою для розірвання договору або визнання його недійсним.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги , а рішення господарського суду є обґрунтованим і таким, що відповідає чинному законодавству.
Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу ТОВ „Мяу-Гау” залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 02.03.2009 року у справі № 53/102 залишити без змін.
2. Матеріали справи повернути, доручити господарському суду м. Києва видати відповідний наказ.
Головуючий суддя Рєпіна Л.О.
Судді Дикунська С.Я.
Буравльов С.І.
12.06.09 (відправлено)