ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 44/228
04.06.09
За позовом Дочірнього підприємства “Торговий дім “Київінструмент”
До Комунального підприємства “Київпастранс”
про стягнення 287 680,90 грн.
Суддя Чеберяк П.П.
Представники:
від позивача Чаплієва К.В. - представник
від відповідача Панченко О.Р. -представник
Рішення прийняте 04.06.2009 p., оскільки в судовому засіданні 26.05.2009 р. оголошено перерву в порядку ч. 3 ст. 77 ГПК України.
Дочірнє підприємство “Торговий дім “Київінструмент” (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з комунального підприємства “Київпастранс” (далі -відповідач) 287 680,90 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.04.2009 року порушено провадження та призначено розгляд справи на 26.05.2009 року.
Представник позивача в судовому засіданні надав усні пояснення по суті заявленого позову, підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві б/н від 02.03.2009 р., та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача визнав основну заборгованість перед позивачем у розмірі 268 563,87 грн., повністю заперечував проти розміру нарахованих позивачем штрафних санкцій, та просив суд при прийнятті рішення звернути увагу на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву б/н від 03.04.2009 р.
Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -
24.03.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 48/4-08 про закупівлю товару (далі -договір) відповідно до рішення тендерного комітету та згідно з умовами тендерної документації на закупівлю скла листового формованого чи обробленого (скло для рухомого складу) (далі -товар), що підтверджується звітом № 31 від 31.03.2008 р. про результати здійснення процедури відкритих торгів із зменшення ціни щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти.
Згідно з п. п. 2.1., 2.2. договору позивач зобов'язався здійснити поставку та передати у власність відповідача товар відповідно до специфікації (Додаток № 1) для виконання капітальних ремонтів, а відповідач зобов'язався оплатити та прийняти товар на умовах договору.
Відповідно до п. 2.3. договору загальна вартість товару, що поставляється згідно з договором, становить 2 449 197,08 грн.
В порядку п. 5.1. договору ціна товару, що поставляється за договором, наведена в специфікації (додаток № 1).
Згідно з п. 6.1. договору оплата за поставлений товар здійснюється відповідачем частинами за кожну поставлену партію товару протягом 10 календарних днів з моменту поставки товару. Уразі затримки бюджетного фінансування, розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 3 банківських днів з дати отримання відповідачем бюджетного призначення на фінансування закупівлі.
Відповідно до п. 6.3. договору розрахунки за договором можуть проводитись за рахунок бюджетних коштів відповідного призначення, а також за рахунок власних коштів.
Як вбачається зі змісту п. 6.3. договору, останній не встановлює випадків, коли розрахунки можуть здійснюватися за бюджетні кошти, а коли за кошти відповідача, а відтак, враховуючи положення п. 6.1. договору, суд приходить до висновку, що станом на момент подання позовної заяви у даній справі розрахунки за договором здійснюються за бюджетні кошти.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано суду доказів в підтвердження затримки бюджетного фінансування договору.
На виконання умов договору позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 1 218 294,54 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними № РН ДП-0000961 від 21.04.2008 р., № РН ДП-0001062 від 05.05.2008 р., № РН ДП-0001091 від 13.05.2008 р., № РН ДП-0001218 від 21.05.2008 р., № РН ДП-0001226 від 22.05.2008 р., № БВ ДП-0000250 від 30.05.2008 р., № РН ДП-0001515 від 02.07.2008 р., № БВ ДП-0000352 від 22.07.2008 р., № РН ДП-0002443 від 08.10.2008 р., № РН ДП-0002493 від 16.10.2008 р., № БВ ДП-0000504 від 30.10.2008 р., № РН ДП-0002748 від 09.12.2008 р. та довіреностями серії ЯНЦ № 706202 від 21.04.2008 р., серії ЯНЦ № 706217 від 05.05.2008 р., серії ЯНЦ № 706227 від 12.04.2008 р., серії ЯНЦ № 706241 від 21.05.2008 р., серії ЯНЦ № 706202 від 21.04.2008 р., серії ЯНЦ № 706472 від 07.10.2008 р., серії ЯНЦ № 706479 від 15.10.2008 р., серії ЯНЦ № 706560 від 09.12.2008 р.
Відповідачем було частково сплачено позивачеві за поставлений товар грошові кошти у розмірі 949 730,67 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 24.03.2008 р. по 28.01.2009 р.
Таким чином, станом на момент подання позовної заяви у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за договором у розмірі 268 563,87 грн.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 3 890,20 грн. та інфляційних втрат в сумі 15 226,83 грн. підлягають задоволенню.
Доводи відповідача щодо неможливості нарахування на заборгованість за договором трьох відсотків річних та інфляційних втрат не беруться судом до уваги, оскільки спростовуються положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 2 876,81 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. підлягають сплаті позивачем.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 625, 626, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з комунального підприємства “Київпастранс” (0470, м. Київ, вул. Набережне шосе, 2, код ЄДРПОУ 31725604) на користь дочірнього підприємства “Торговий дім “Київінструмент” (02099, м. Київ, вул. Промислова, 14-А, кв. 6, код ЄДРПОУ 32203196) 268 563 (двісті шістдесят вісім тисяч п'ятсот шістдесят три) грн. 87 коп. основного боргу, 3 890 (три тисячі вісімсот дев'яносто) грн. 20 коп. трьох процентів річних, 15 226 (п'ятнадцять тисяч двісті двадцять шість) грн. 83 коп. інфляційних втрат, 2 876 (дві тисячі вісімсот сімдесят шість) грн. 81 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя П.П. Чеберяк
Дата підписання рішення суду 04.06.2009р.