79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
12.05.09 Справа№ 31/41
Господарський суд Львівської області, розглянувши матеріали справи
за позовом:
Товариства з обмеженою відповідальністю „Передзвін”, м. Львів
до відповідача-1:
Товариства з обмеженою відповідальністю „Україна Промресурс”, м. Кременчук
до відповідача-2:
Товариства з обмеженою відповідальністю „Корпорація колійні ремонтні технології”, с. Зубра Пустомитівського району Львівської області
про:
стягнення 2575905,90 грн.
Суддя Артимович В.М.
При секретарі Митник М.Б.
Представники:
від позивача:
Костур Р.В. -представник;
від відповідача 1:
не з”явився;
від відповідача 2:
не з”явився.
Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, в тому числі право заявляти відводи.
У відповідності до ст. 81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу не здійснювалась, про що сторона подала відповідне клопотання.
Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Передзвін”, м. Львів, надалі -позивач, до відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю „Україна Промресурс”, м. Кременчук, надалі -відповідач-1, та Товариства з обмеженою відповідальністю „Корпорація колійні ремонтні технології”, с. Зубра Пустомитівського району Львівської області, надалі -відповідач-2, про стягнення із відповідача-1 коштів в сумі 2565905,90 грн., в тому числі 2079185,48 грн. основного боргу, 125158,18 грн. пені, 30989,24 грн. трьох процентів річних та 330573,00 грн. інфляційних нарахувань, та стягнення із відповідача-2 основного боргу в сумі 10000,00 грн. Через канцелярію суду 27.03.2009 р. від позивача поступила заява про забезпечення позову, в якій позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти відповідача-1 в сумі 2565905,90 грн., що знаходяться на його поточному рахунку.
Ухвалою суду від 30.03.2009 р. про порушення провадження у справі розгляд справи призначено на 14.04.2009 р.
В судове засідання 14.04.2009 р. відповідач-1 не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, вимоги ухвал суду про порушення провадження у справі не виконав.
В судовому засіданні 14.04.2009 р. судом оглянуто оригінали документів, доданих до позовної заяви позивачем.
28.04.2009 р. від відповідача-2 поступила заява про визнання позову в даній справі в частині позовних вимог до відповідача-2.
В судовому засіданні 28.04.2009 р. судом оглянуто оригінал акту звірки взаємних розрахунків, долучено до матеріалів справи його копію та копії рахунків, довіреностей та довідок ЄДР. У зв”язку із представленням позивачем копії довідки про включення відповідача-1 до ЄДР станом на 17.04.2009 р., в якій вказано нове місцезнаходження відповідача-1: 27500, вул. Леніна, 94, м. Світловодськ Кіровоградської області, розгляд справи судом відкладено на 12.05.2009 р.
В судове засідання 12.05.2009 р. прибув лише представник позивача, який підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові. Відповідачі-1,-2 в судове засідання 12.05.2009 р. не з'явилися, відзиву на позов не подали, проти позовних вимог не заперечили, доказів оплати боргу не представили, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконали належним чином. Також судом відмовлено позивачеві в задоволенні клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову, оскільки позивачем за допомогою належних і допустимих доказів, як це передбачено нормами ст.ст. 33, 34 ГПК України, не доведено, яким чином невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами згідно вимог ст. 75 ГПК України.
В судовому засіданні 12.05.2009 р. згідно норми ст. 85 ГПК України за згодою позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення виготовлений, оформлений та підписаний 18.05.2009 р.
Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне:
Між позивачем та відповідачем-1 01.01.2008 р. було укладено договір № П-01/01/08/01к, згідно з умовами якого позивач зобов'язувався поставляти та передавати у власність відповідачеві-1 продукцію (товар), а відповідач-1 зобов'язувався приймати і в повному розмірі оплачувати товар в асортименті, кількості та за ціною, що визначаються в специфікаціях до договору. Також 01.01.2008 р. позивач та відповідач-1 уклали специфікацію № 1 до договору, в якій визначили найменування товару, одиницю виміру товару, його кількість, ціну одиниці товару та загальну вартість товару.
Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Абзац 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як підтверджується матеріалами справи, зокрема накладною № 894 від 11.01.2008 р. на суму 308340,00 грн.; накладною № 1672 від 29.08.2008 р. на суму 431505,00 грн.; накладною № 1726 від 10.09.2008 р. на суму 306029,16 грн.; накладною № 1746 від 17.09.2008 р. на суму 306 029,16 грн.; накладною № 1757 від 22.09.2008 р. на суму 306029,16 грн.; накладною № 1817 від 13.10.2008 р. на суму 431505,00 грн.; накладною № 1835 від 23.10.2008 р. на суму 308088,00 грн., довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, позивач поставив відповідачеві-1 товар - анкери закладні АЗ-2 на загальну суму 2397525,48 грн.
У відповідності до п. 6.1 договору відповідач-1 зобов'язувався здійснити оплату поставленої продукції на підставі виставлених рахунків за умови стовідсоткової передоплати. Пунктом 6.3 договору встановлено, що остаточні фінансові розрахунки сторони здійснюють після підписання акту звірки.
Проте, всупереч умовам договору відповідач-1 здійснив лише часткову оплату товару в сумі 308340,00 грн. Як вбачається з акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.03.2009 р. заборгованість відповвдача-1 перед позивачем складає 2089185,48 грн.
Матеріалами справи підтверджується вжиття позивачем досудових заходів врегулювання спору. Так позивачем на адресу відповідача-1 направлялась претензія № 2 за вих. № 310 від 18.12.2008 р. з вимогою сплатити борг в сумі 2089185,48 грн., на яку відповідач-1 не відреагував, а борг не сплатив.
Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 основного боргу в сумі 2079185,48 грн. обґрунтовані матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Правові основи господарської діяльності суб'єктів господарювання регулюються Господарським кодексом України, ст. 230 якого встановлено, що учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені).
У відповідності до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У відповідності до п. 9.1 договору сторони за цим договором несуть один перед одним відповідальність, передбачену законодавством України.
Відтак, в стягненні з відповідача-1 на користь позивача пені в розмірі 125158,18 грн. слід відмовити, так як стягнення пені не передбачено договором, укладеним між позивачем та відповідачем-1.
З урахуванням положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позовні вимоги позивача про стягнення із відповідача-1 інфляційних нарахувань в розмірі 330573,00 грн. та трьох процентів річних в розмірі 30989,24 грн. підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 533 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. При цьому порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Між позивачем та відповідачем-2 02.01.2008 р. було укладено договір поруки № 1, згідно якого відповідач-2 зобов'язався солідарно відповідати перед позивачем за виконання зобов'язань по оплаті відповідачем-1 товару, що виникли з договору № П-01/01/08/01к від 01.01.2008 р., укладеного між позивачем й відповідачем-1.
Згідно п. 3.1 вказаного вище договору поруки відповідач-2 відповідає перед позивачем за виконання відповідачем-1 зобов'язань по оплаті поставленої продукції за основним договором в сумі, що дорівнює 10 000,00 грн. Пунктом 5.1 договору поруки передбачено, що у разі невиконання відповідачем-1 своїх зобов'язань по оплаті за основним договором позивач має право протягом строку дії договору поруки звернутися з вимогою про виконання зобов'язань до відповідача-2. Відповідно ж до п. 4.1 договору поруки у разі порушення зобов'язання по оплаті за основним договором відповідач-2 зобов'язується виконати за відповідача-1 зобов'язання у трьохденний термін з дня отримання вимоги від позивача.
Як свідчать матеріали справи позивач 04.03.2009 р. звернувся до відповідача-2 з вимогою (вих. № 369) виконати взяті на себе зобов'язання по договору поруки від 02.01.2008 р. по оплаті 10000,00 грн. Однак, відповідач-2 надіслану вимогу позивача проігнорував, оплати за договором поруки не здійснив.
Згідно зі ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (солідарну) відповідальність поручителя.
Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи, що позивачем надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а також те, що відповідач-1 відзиву на позов не подав, а відповідач-2 позовні вимоги визнав, відповідачі доказів оплати боргу, трьох процентів річних та інфляційних нарахувань не представили, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до часткового задоволення.
У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Передзвін”, м. Львів, задоволити частково.
2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю „Україна Промресурс” (27500, вул. Леніна, 94, м. Світловодськ Кіровоградської області; код ЄДРПОУ 33357431) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Передзвін” (79026, вул. Ак. Лазаренка, 1, м. Львів; код ЄДРПОУ 25231752) 2079185,48 грн. заборгованості, 30989,24 грн. трьох процентів річних, 330573,00 грн. інфляційних нарахувань, 24150,50 грн. сплаченого державного мита та 111,75 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю „Корпорація колійні ремонтні технології” (81135, вул. Б. Хмельницького, 144, с. Зубра Пустомитівського району Львівської області; код ЄДРПОУ 33133794) на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Передзвін” (79026, вул. Ак. Лазаренка, 1, м. Львів; код ЄДРПОУ 25231752) 10000,00 грн. заборгованості, 100,00 грн. сплаченого державного мита та 0,47 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Накази видати відповідно до ст. 116, 117 ГПК України після набрання рішенням законної сили.
Суддя Артимович В.М.