ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 31/147
04.06.09
За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія
«ТЕХБУДЛІЗИНГ», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловик», м. Київ
про стягнення 41 822 990,98 грн.
Суддя Качан Н.І.
Представники:
Від позивача Яковенко Т.Ю. пред. по довір.
Від відповідача не з'явився
Позивач. як інвестор , звернувся до суду з позовом про стягнення 41 822 990,98 грн. неустойки за Угодою №80 від 05.09.2005р., посилаючись на порушення відповідачем, як замовником, договірних умов щодо забудови об'єкта .
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2009 р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 14.05.2009р.
Представники відповідача в судове засідання не з'явилися, про причини неявки повноважних представників суду не повідомили, вимоги ухвали суду про порушення провадження не виконали.
За таких обставин ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2009р. ., розгляд справи було відкладено на 04.06.2009р.
04.06.2009 р. в судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.
Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників вдруге у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив.
Представник позивача заявив письмове клопотання, відповідно до ст. 75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від існуючого порядку врегулювання спору.
Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи надсилалась за юридичною адресою сторін і зокрема відповідача.
Відповідач клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у нього поважних причини щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визнати причини його неявки до суду неповажними.
Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання представника відповідача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача за наявними у справі доказами та матеріалами.
23.03.2009р. до суду надійшла заява від позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача. Суд залишив заяву без задоволення.
Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача , Господарський суд міста Києва, -
Між позивачем та відповідачем було укладено угоду №80 від 05 вересня 2005р. про інвестування будівництва 5-ти секційного житлового будинку по проспекту Науки, 66-70 в м. Києві (далі об'єкт).
Відповідно до п.п. 1.1-1.3 угоди відповідач. як замовник, зобов'язувався виконати і здати у встановлений строк будівельно-монтажні роботи та пусконалагоджувальні роботи на вказаному об'єкті
Крім того, згідно умов угоди відповідач обов'язується своїми силами або залучивши підрядні організації збудувати та виконати весь комплекс будівельно-монтажних робіт відповідно до проектно-кошторисної документації житлового будинку в м. Києві по проспекту Науки 66-70, а позивач -інвестувати за рахунок власних та/або залучених коштів фізичних та юридичних осіб будівництво 9 218 кв.м. загальної площі житла, 617 кв.м. вбудованих приміщень та 30 машиномісць.
Згідно п. 1.6 угоди внесення інвестицій на будівництво об'єкту надає позивачу право на отримання у власність площ квартир, офісних приміщень та визначених сторонами машиномісць.
Термін будівництва об'єкту: 04 квартал 2006 року -04 квартал 2008 року.
Позивач свої зобов'язання щодо внесення інвестицій виконав в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями, належним чином засвідчені копії яких залучені до матеріалів справи та приймаються судом як належні докази .
Загальна сума інвестицій складає 58 156 263,84 грн.
Відповідно до узгодженого графіку виконання робіт, який є додатком №2 від 19.05.2006 р.,. відповідач мав завершити у квітні 2008 р роботи з улаштування підлоги, клейового фарбування стін та стелі в місцях загального користування та зовнішнього благоустрою прибудинкової території.
Станом на 24.06.2008р. Актом нагляду за будівництвом керівник проекту Тітенко Л.М. зафіксував наступний стан об'єкту:
Секція №1 -виконано каркас 6 поверхів;
Секція №2 -виконано каркас 8 поверхів та пілони дев'ятого поверху;
Секція №3 -виконано каркас 8 поверхів та пілони дев'ятого поверху;
Секція №4 -виконано каркас 6 поверхів та пілони сьомого поверху
Секція №5 -роботи не розпочато.
Людськими та матеріальними ресурсами об'єкт не забезпечений .Зазначений Акт доведено до відома генерального підрядника і відповідно інформація зазначена у Акті приймається судом до відома у сукупності з іншими доказами позивача.
Виконаний обсяг робіт як зазначає позивач відповідає періоду жовтень 2006 -травень 2007 років стосовно секцій №№1-4, і червень 2006 -серпень 2006року -стосовно секції №5. Загальний термін порушення строків виконання робіт складає більше двох років.
Згідно п.4.3 Угоди за несвоєчасне, більше 60 днів, виконання відповідачем робіт згідно графіка виконання робіт, він сплачує позивачу штраф у розмірі 3-х відсотків від суми коштів, про інвестованих позивачем, за кожен окремий випадок порушення строків виконання робіт.
Позивач аналізує допущене прострочення та не виконаних видів робіт Замовником, перелік яких відповідають п.п. 12 -20; 24-46 узгодженого графіку виконання робіт та вважає вину відповідачу доведеною.
28.08.2008 року позивач звернувся з претензією до відповідача, належним чином засвідчена копія якої залучена до матеріалів справи, з проханням про добровільну сплату штрафу, розмір якого обраховує на суму 41 822 990,98 грн. та заявив про корегування графіку виконання робіт відповідно до вимог п.4.3 Угоди.
На дату звернення позивача до суду відповіді на претензію отримано не було.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (ст.526 Цивільного кодексу України).
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу, (ст. 193 Господарського кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 Цивільного кодексу України).
Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема право на застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, (ст. 216 Господарського кодексу України).
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. У нашому випадку інвестор у відповідності з договором нараховує штраф загальна сума якого складається за прострочення кожного етапу виконання робіт .
Вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, (ст. 232 Господарського кодексу України).
Згідно зі ст. 32 та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Такі обставини доводяться сторонами та встановлюються судом на підставі доказів у справі, які подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач у встановленому порядку наведені позивачем докази не спростував та підстави заявленого позову не оспорив .
Нормами чинного законодавства, та положеннями Договору передбачено розмір штрафу, що підлягає стягненню з відповідача у разі невиконання зобов'язань за Договором і дійсно застосування таких господарських санкцій впливає на настання несприятливих економічних та правових наслідків для відповідача.
З огляду на це, проаналізувавши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача санкцій є правомірними.
Сплата штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі, крім випадків, передбачених у частині третій статті 193 цього Кодексу, (ст. 234 Господарського кодексу України ,ст. 549 ЦК України ).
Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГК України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
П. 3 ст. 83 ГПК України зазначає про право суду у виняткових випадках зменшити розмір неустойки, яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене, та загально відомий економічний стан господарюючих суб'єктів суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованих позивачем санкцій, тому позов підлягає задоволенню за уточненим розрахунком суду.
Відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).
Керуючись ст. 837 ЦК України, ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити за уточненим розрахунком.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловик»(03028,м. Київ, вул. Малокитаївська, 3, код ЄДРПОУ 24586192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Техбудлізинг»(01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 31, код ЄДРПОУ 25404922), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення - 41 823 (сорок одну тисячу вісімсот двадцять три) грн. штрафу та державного мита -25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. та 118 (сто вісімнадцять) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.
Суддя Н. І. Качан
Дата підписання рішення 16.06.2009р.