ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 41/149
22.05.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «КОЛОРИТ»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертфуд»
про стягнення 33 228,44 гривень.
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: Дружинська А.С. -дов. № 26/01/09-1 від 26.01.2009 року;
від відповідача: не з'явився;
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «КОЛОРИТ» звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертфуд»про стягнення 33 228,44 гривень.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги мотивовано тим, що між позивачем та відповідачем укладено Договір поставки № 761/15 від 20.11.2007 року, на виконання якого позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 29 502,67 гривень, однак відповідач в порушення умов даного Договору повністю не оплатив вартість поставленого товару, у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.
Ухвалою від 31.03.2009 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 21.04.2009 року.
Представник позивача в судовому засіданні 21.04.2009 року надав суду усні пояснення по суті спору та додаткові документи по справі.
Крім того, представник позивача через канцелярію суду подав клопотання про зменшення позовних вимог (вих. № 21/04 від 21 квітня 2009 року) та просив стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 28 173,97 гривень, 1227,85 гривень -пені, 155,01 гривень -3 % річних, 867,78 гривень -інфляційний втрат та штраф 5 % в розмірі 1475,13 гривень.
Відповідач в судове засідання 21.04.2009 року не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, однак через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи.
У зв'язку з неявкою представника відповідача, на підставі ст. 77, 86 ГПК України, ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.04.2009 розгляд справи відкладено на 22.05.2009 року.
У судовому засіданні 22.05.2009 року представник позивача надав суду документи на виконання вимог ухвали суду та усні пояснення по суті справи.
Представник відповідача в судове засідання 22.05.2009 року вдруге не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.
На підставі положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 22.05.2009 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представника позивача, Господарський суд м. Києва, -
20 листопада 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «КОЛОРИТ»(надалі за текстом - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертфуд»(надалі за текстом - Покупець) було укладено Договір поставки № 761/15, відповідно до умов п. 1.1. якого постачальник взяв на себе зобов'язання поставити та передати у власність покупцю, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар у повному розмірі на умовах Договору.
Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором поставки.
У відповідності до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п. 5.1. Договору, покупець оплачує поставлені товари за цінами, вказаними у накладних та товаросупроводжувальній документації, на умовах Договору.
Порядок розрахунків сторони погодили розділом 5, відповідно до умов п. 5.2. якого, розрахунки за поставлений постачальником товар здійснюється протягом 14 (чотирнадцять) календарних днів з моменту поставки товару або в інший строк, попередньо домовлений між сторонами.
В свою чергу п. 7 ст. 265 ГК України передбачено застосування до відносин поставки, які не врегульовані ГК України, норм цивільного законодавства про договори купівлі - продажу.
Стаття 691 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою в договорі, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов -за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 ЦК України.
Також згідно положень п. п. 1-3 ст. 692 ЦК України, що Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Позивач своє зобов'язання згідно Договору виконав в повному обсязі, а саме: поставив та передав у власність відповідача товар на загальну суму 29 502,67 гривень, що підтверджуються видатковими накладними та товарно -транспортними накладними на переміщення алкогольних напоїв (копії в матеріалах справи), а саме:
- видаткова накладна № 0000281 від 20 січня 2009 року на суму 4 517,77 гривень;
- видаткова накладна № 0000283 від 20 січня 2009 року на суму 417,60 гривень;
- видаткова накладна № 0000231 від 16 січня 2009 року на суму 3 545,04 гривень;
- видаткова накладна № 0007019 від 26 грудня 2008 року на суму 21 022,26 гривень.
Проте відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару своєчасно та у повному обсязі не виконав.
Позивач надав до суду клопотання про зменшення суми позовних вимог в зв'язку з частковим погашенням відповідачем суми боргу в розмірі 226,89 гривень від 30 березня 2009 року та 1101,81 гривень від 31 березня 2009 року, а всього на суму 1328,70 гривень та просив стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 28 173,97 гривень.
Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар склала 28 173,97 гривень (29 502,67 гривень -1328,70 гривень).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 28 173,97 гривень.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом 7.2. Договору встановлено, що за несвоєчасну оплату по Договору покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення платежу за весь період.
Позивач несвоєчасну оплату товару, керуючись п. 7.2. Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1 227,85 гривень.
Господарський суд здійснивши перерахунок пені, встановив, що позивач вірно визначив періоди та суми прострочення відповідачем, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню повністю на суму 1 227,85 гривень.
Також, керуючись п. 7.3. Договору, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 5 відсотковий штраф від суми прострочення в розмірі 1475,13 грн.
Дослідивши матеріали справи та умови Договору, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволення в повному обсязі, так як позивач вірно визначив суму прострочення та штрафу.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 155,01 гривень та 867,78 гривень інфляційних втрат.
Здійснивши перерахунок нарахованих позивачем 3 % річних та індексу інфляції, зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобов'язання, господарський суд прийшов до висновку, що зазначене нарахування здійсненні позивачем не вірно, у зв'язку з цим з відповідача на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, підлягають до стягнення 153,48 гривень - 3 % річних та 845,11 гривень - інфляційних втрат, перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертфуд»(02225, м. Київ, пр. Маяковського, 17, код ЄДРПОУ 33739980) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «КОЛОРИТ»(02094, м. Київ, вул. Попудренка, 15-А; 02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1 код ЄДРПОУ 34476834) 28 173,97 (двадцять вісім тисяч сто сімдесят три) гривні 97 копійок - боргу, 1227,85 (одна тисяча двісті двадцять сім) гривень 85 копійок -пені, 1475,13(одна тисяча сімдесят п'ять) гривень 13 копійок штрафу, 845,11 (вісімсот сорок п'ять) гривень 11 копійок - інфляційних втрат, 153,48 (сто п'ятдесят три) гривні 48 копійок - 3 % річних, 332,04(триста тридцять дві) гривні 04 копійки - державного мита та 117,91(сто сімнадцять) гривень 91 копійок - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя О.М. Спичак
Дата підписання рішення:
09.06.2009р.