83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
04.06.09 р. Справа № 35/93
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Джарти В.В.
При секретарі судового засідання Перекрестній О.О.
за участю:
Представників сторін:
Від позивача: Барвінок І.В., довіреність № 25/1юр від 02.03.09
від відповідача: Душенко А.А., довіреність від 04.12.08
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Технологічне та спеціальне обладнання» м. Краматорськ
До відповідача: Комунального виробничого підприємства «Краматорський водоканал» м. Краматорськ
Предмет спору: стягнення збитків в сумі 7 500,73 грн.
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 20.05.09 по 01.06.09 та з 01.06.09 по 04.06.09 у відповідності до ст.ст. 77, 85 ГПК України
Відкрите акціонерне товариство «Технологічне та спеціальне обладнання» м. Краматорськ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального виробничого підприємства «Краматорський водоканал» м. Краматорськ про стягнення збитків в сумі 7 500,73 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір на постачання природного газу № 37/07-06 від 30.05.07, додаткова угода № 1/2009 від 14.11.08, договір про постачання електричної енергії № 3 0244 008 від 01.09.08, повідомлення від 27.11.08, договір купівлі-продажу № 75/1800 від 29.10.08, специфікація № 1 від 29.10.08, лист від 05.01.09, претензія № 25/юр від 15.01.09, лист від 22.01.09, лист № 05-06/211 від 14.01.09, лист № 05-06/555 від 02.02.09, акт про припинення водопостачання по договору № 058 від 19.08.04, службові записки № 42-ОГЭ від 03.01.09, № 45 від 03.01.09, № 53 від 06.01.09, № 62- ОГЭ від 10.01.09, накази № 01-ЧС від 03.01.09, № 01-К від 03.01.09, № 289 від 24.10.08, № 335 від 24.12.08, вимоги № 1 від 05.01.09, № 2 від 05.01.09, кошторисна відомість нарахування заробітної плати, висновки та результати роботи тимчасової комісії від 10.01.09, розрахунок збитків.
Представник відповідача надав відзив, яким заперечує проти позову з наступних підстав.
02.01.2009 р. в 15:20 год. диспетчерська служба відповідача отримала повідомлення про порив трубопроводу на території вантажного АТП, що розташований за адресою: вул. Орджонікідзе, 8.
Ремонтна бригада, яка прибула на місце пориву відповідача встановила, що порив виникнув на водопровідній мережі, яка належить вантажному АТП. Для усунення витоку води, ремонтна бригада відповідача, зробила закриття засувки, зазначеній на схемі № 2, яка додана до матеріалів справи, тим самим, перекриваючи подачу води в ушкоджений водопровід, а також в трубопровід, по якому відбувається водопостачання позивача, зазначений на схемі № 3.
У відповідності з вказаним договором, відключення позивача від системи водопостачання відбулося в точці балансового розмежування мереж між підприємствами позивача та відповідача. Призвести ремонтні роботи по усуненню витоку води на території АТП не представлялось можливим, у зв”язку з настанням темноти та зимовим періодом.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги. Крім того, клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 19.05.09 справу передано на розгляд судді В.В. Джарти.
Проаналізувавши надані сторонами та учасниками судового процесу докази та пояснення, дослідивши та з'ясувавши всебічно та у повній мірі обставини справи, з якими закон пов'язує завдання шкоди та покладення відповідальності на винних осіб, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного:
У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст.42 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Між позивачем (далі - Абонент) та відповідачем (далі - Водоканал) був укладений договір про надання послуг з комунального водопроводу № 058 від 19.08.2004 р. (далі - Договір), якій є дійсним на теперішній час, оскільки в матеріалах справи відсутні доказі в спростування дійсності договору, а представники сторін не спростували цього.
Відповідно до вказаного договору, Водоканал бере на себе зобов'язання забезпечувати Абонента питною водою, а останній в свою чергу приймає узгоджений об'єм води, раціонально використовує її та своєчасно оплачує по тарифам та в строки, передбачені договором.
Відповідно до п. 3.1 договору Водоканал надає воду Абоненту протягом всього періоду дії договору, відповідно п. 2.1 або в межах встановленого ліміту.
Облік спожитої води здійснюється по показникам приладів обліку, які Абонент повинен встановити за власні кошти, у відповідності з технічними вимогами Водоканалу та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України.
Між Абонентом та підприємством Водоканалу встановлена наступна межа відповідальності за стан та експлуатацію водопровідних мереж: точка врізання в міський водопровід, діаметром 250мм: вул.. Орджонікідзе, кут вул.. Паркова, крізь водопровід ( п. 3.4. Договору)
В договорі зазначено, що Абонент бере на себе зобов”язання утримувати свої водопровідні мережі, засоби та пристрої на них в належному стані, згідно з даним договором, „Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України”( далі Правила) та Правилами технічної експлуатації систем водозабезпечення та водовідведення. (п. 4.8.Договору)
Згідно п. 4.9 Договору передбачено, що Водоканал має право зупинити подачу питної води Абоненту у випадках, передбачених п. 13 „Правил” , а саме: а) припинення подачі електроенергії підприємствам Водоканалу; б) необхідності збільшення подачі води до місць виникнення пожежі; в) стихійного лиха; г) аварій на зовнішніх мережах водопроводу й каналізації, а також інженерних комунікаціях будівель та споруд; д) пошкоджень або несправностей та ст.. 23 ЗУ „Про питну воду та питне водопостачання”, де в абзаці 6 зазначено, що Водоканал має право обмежувати або припиняти роботу об'єктів централізованого питного водопостачання у разі виникнення необхідності оперативного реагування на погіршення якості води в джерелах питного водопостачання і неможливості доведення її до вимог державних стандартів з повідомленням про таке відключення та його причини органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади та органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду.
Позивач у позові посилається на те, що 02.01.2009 р. в 16.00 год. відповідач, в порушення положень Закону України „Про питну воду та питне водопостачання”, п.п. 9.3.8 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України” та умов договору, без попередження припинив подачу питної води до об'єктів споживача.
Позивач пояснює, що при виявленні факту припинення водопостачання, технічний персонал позивача безрезультатно протягом кількох годин намагався зв'язатися з диспетчерською службою відповідача. Але в порушення п.п. 2.17, 2.1.11, 2.1.12 п. 2.1 та п.п. 2.3.4 п. 2.3 ст. 2 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, диспетчерська служба відповідача не вчинила жодних заходів, спрямованих до поновлення водопостачання, не повідомивши про причини його відсутності. Фактичне водопостачання об'єктів споживання позивача було поновлено в 16.00 год. 03.01.2009 р.
Суд вважає вищевказані твердження позивача безпідставними, з огляду на наступне:
З відзиву відповідача вбачається, що 02.01.2009 р. в 15:20 год. диспетчерська служба підприємства відповідача отримала повідомлення про порив трубопроводу на території вантажного АТП, який розташований за адресою: вул. Орджонікідзе, 8, що підтверджується диспетчерським листом від 02.01.09р. та була направлена ремонтна бригада з внутрішнім позивним „Водоворот - 5, 24”, вказана в диспетчерському листі як „Вод - 5, 24” або „Вод - 24, 5” для усунення витоку води
В диспетчерському листі також містяться відомості про заявки, що поступили за період з 31.12.2008 р. по 02.01.2009 р. з житлової частини міста про необхідність виконання ремонтних робіт на водопровідно-каналізаційних мережах, що забезпечують надання послуг відповідача в житлові багатоквартирні дома.
Ремонтна бригада, що прибула на місце пориву відповідача встановила, що порив трапився на водопровідній мережі, яка належить вантажному АТП.
Однак, негайно провести ремонтні роботи по усуненню витоку води на території АТП не представлялось можливим, з наступних підстав:
По-перше: для усунення витоку води необхідно призвести відключення водопровідної лінії вантажного АТП. Це можливо зробити тільки на території вказаного підприємства в точці балансового розмежування мереж між відповідачем та АТП. А оскільки це був вихідний день, то не представлялося можливим визвати представника АТП для отримання доступу до відомчих мереж та водопровідному колодязю.
По-друге: у зв'язку з зимовим сезоном для усунення аварії необхідно було задіяти гідравлічний молот для руйнування промерзлого шару ґрунту та отримання доступу до пошкодженого трубопроводу.
Приймаючи до уваги той факт, що ремонті роботи з використання гідравлічного молоту є небезпечними, травматичними та такими що їх проведення повинно відбуватись при денному світлі, а взимку світовий день значно менший, то запровадження таких робіт було неможливо.
Тому, для усунення витоку води, ремонтна бригада відповідача зробила закриття засувки, зазначеній на схемі № 2, тим самим, перекриваючи подачу води в ушкоджений водопровід, а також в трубопровід, по якому здійснюється постання води позивачу, зазначений на схемі № 3. У відповідності з договором № 058 від 19.08.04, відключення позивача від системи водопостачання відбулося в точці балансового розмежування мереж між підприємствами позивача та відповідача. ( п. 3.4Договору)
Слід зазначити, що в матеріалах справи також міститься лист виконкому Краматорської міської ради № 01-34/34-2240 від 21.04.09, в кому зазначено, що по інформації директора ТОВ „Керуюча компанія „КоменергоКраматорськ” Портненко Ю.В., 1-3 січня 2009 р. в аварійно-диспетчерську службу „050”, заявок від ВАТ „ТИСО” про відсутність води не поступало.
Крім того, позивач посилається на те, що в умовах зимового періоду та негативних показників температури атмосферного повітря, припинення водопостачання привело до повного замерзання систем водопостачання підприємства. У з в'язку з чим, мали місце численні пориви і як наслідок цього, при усуненні наслідків припинення водопостачання, позивач поніс незаплановані матеріальні витрати, які в грошовому еквіваленті склали 7 500,73 грн.
Однак, відповідач спростовує вищевикладене тим, що це відбулося не в наслідок відключення водопостачання через аварію, а в наслідок неналежного облаштування водопровідної мережі, посилаючись на пункт 8.42 будівельних норм „СНиП 2.04.02-84. Водопостачання. Зовнішні мережі та спорудження”, якими передбачено, що глибина закладення труб, вважаючи до низу повинна бути на 0,5 м більшою розрахункової глибини проникнення в ґрунт нульової температури. Якщо закладення труб провадиться на меншу глибину, то необхідно приймати міри по виключенню замерзання трубопроводів.
Крім того, п. 4.8. Договору зазначено, що Абонент (Позивач) бере на себе зобов”язання утримувати свої водопровідні мережі, засоби та пристрої на них в належному стані, згідно з даним договором, „Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України”( далі Правила) та Правилами технічної експлуатації систем водозабезпечення та водовідведення.
Оцінивши в сукупності надані в обґрунтування позовних вимог матеріали, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення суми збитків, задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:
В позовній заяві, позивач посилається на норми на ст..ст.610,611,621 ЦК України та ст.ст. 224,225 та 226 ГК України.
Стаття 610 Цивільного кодексу України закріплює, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У випадку порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків (ст. 611 Цивільного кодексу України).
Згідно ч.1 ст. 623 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредитору у повному обсязі завдані порушенням збитки, включаючи реальні збитки та упущену вигоду.
У відповідності з ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків а також неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Як у випадках порушення зобов'язання за договором, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство (статті 614 та 1166 ЦК України) передбачає презумпцію вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доказувати наявність вини відповідача у заподіянні шкоди. Навпаки, на відповідача покладено тягар доказування того, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Крім того, необхідними умовами цивільно-правової відповідальності по відшкодуванню збитків за загальними правилами є:
- протиправність поведінки особи;
- збитки, як результат протиправної поведінки;
- причинний зв'язок між протиправною поведінкою і завданими збитками;
- вина особи, що заподіяла збитками;
Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Відповідно до ст. 621 ЦК України, у разі невиконання боржником для кредитора певної роботи чи ненадання йому послуги кредитор має право виконати цю роботу власними силами або доручити її виконання чи надання послуги третій особі і вимагати від боржника відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.
В договорі № 058 від 19.08.04року та законодавчих актах, які регулюють спірні правовідношення - відсутні будь-які посилання на обов'язкове повідомлення Абонента про факт аварії на водопровідних мережах, тобто підстави вимог, заявлених позивачем не відповідають дійсності, оскільки зазначене правопорушення не витікає з договору, а тому не може бути збитками.
З пункту 2.1.11 „Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України”, вбачається, у разі виникнення аварій на спорудах, мережах, устаткуванні систем водопостачання і каналізації виробник повинен негайно вжити заходів для їх швидкого виявлення, локалізації та повної ліквідації.
Пунктом 2.1.12 цих же Правил встановлено, що про аварії та відключення на мережах систем водопостачання виробник повинен негайно сповістити місцеві органи пожежної охорони, а про аварії на каналізаційній мережі - територіальні органи центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, заповідної справи, а також гідрометеорологічної діяльності. Про всі аварії виробник повинен також сповіщати місцеві органи державного санітарного нагляду.
Таким чином, наведені пункти не зобов'язують відповідача повідомляти абонента у випадку аварії на водопровідних мережах, а лише зобов'язують вжити усіх заходів щодо локалізації та ліквідації аварії, що і було зроблено ремонтною бригадою після отримання диспетчерською службою повідомлення про виток води на території АТП.
У відповідності з п.п 9.3.6 п. 9.3 розділу 9 „Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України”, пошкоджені трубопроводи підлягають негайному відключенню у разі:
- пошкоджень, які мають катастрофічний характер, коли вода, що виливається з пошкодженого трубопроводу, розмиває дорожнє покриття, трамвайні колії, затоплює вулицю, підвали будинків тощо;
- пошкоджень, що не мають катастрофічного характеру, але викликають необхідність відключення трубопроводу з метою припинення марних втрат води.
Згідно з п. 9.3.8 цих Правил, у випадках, що передбачені п.п. 9.3.6, відключення проводять без попереднього інформування абонентів. В інших випадках абонентів треба сповістити напередодні відключення трубопроводів.
Як вбачається з вищезазначеного, відповідач діяв в межах своїх повноважень, щодо відключення водопостачання.
Згідно із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог та заперечень.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позивач не довів всіх умов цивільно-правової відповідальності по відшкодуванню збитків, а саме наявність вини відповідача, в порушенні договірних зобов'язань, а також причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та збитками, тобто не довів (у розумінні ст. 33 Господарського процесуального кодексу України) ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
В судовому засіданні оголошено повний текст рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 ГПК України.
На підставі ст.ст. 610, 611, 621, 623, 1166 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В И Р I Ш И В :
У позовних вимогах Відкритого акціонерного товариства «Технологічне та спеціальне обладнання» м. Краматорськ до Комунального виробничого підприємства «Краматорський водоканал» м. Краматорськ про стягнення збитків в сумі 7 500,73 грн. - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту його прийняття.
Суддя Джарти В.В.