"13" травня 2014 р. м. Київ К/9991/68998/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Голубєвої Г.К.
Суддів Ланченко Л.В.
Рибченка А.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-консалтингова компанія «Ескалібур» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2012 року по справі № 2а-17645/11/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-консалтингова компанія «Ескалібур» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Консалтингова компанія «Ескалібур» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 15683/1506, № 15684/1506 від 18.11.2011 року.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2012 року у даній справі позов задоволено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2012 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2012 року та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову з мотивів безпідставності заявлених вимог.
Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2012 року як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити без змін постанову суду першої інстанції, оскільки скаржник вважає її такою, що прийнята з правильним застосуванням норм чинного законодавства.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва було проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на прибуток за 2-й квартал 2011 року.
За результатами перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток, а саме: при складанні податкової декларації з податку на прибуток за другий квартал 2011 року позивачем порушено вимоги п. 3 підрозділу 4 Розділу 20 Перехідних положень Податкового кодексу України і до складу від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду, що є частиною витрат другого кварталу 2011 року, включено від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане за результатами діяльності позивача за 2010 року, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування звітного періоду та заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток.
На підставі висновків перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 15684/1506 від 18.11.2011 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 118016,00 грн. за 2 квартал 2011 року, та № 15683/1506 від 18.11.2011 року, яким позивачу збільшено розмір грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 24226,00 грн.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що у зв'язку із набранням 01.04.2011 року чинності розділом III Податкового кодексу України та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, крім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон № 334/94-ВР), до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається.
Однак, з такими висновками апеляційного суду колегія суддів не погоджується з огляду на таке.
Відповідно до положень пункту 150.1. ст.150 Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
В той же час, ст.3 підрозділу 4 Розділу 20 Перехідних положень ПК України визначено, що пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.
Поряд з цим, як вбачається зі змісту ст.1 підрозділу 4 Розділу 20 Перехідних положень ПК України, розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. Згідно п. « 1» статті 2 Розділу 19 Прикінцевих положень ПК України, втратив чинність з 1 квітня 2011 року Закон № 334/94-ВР.
Таким чином, питання оподаткування за вказаний період - 1 квартал 2011 року регулюються Законом № 334/94-ВР, згідно положення статті 6 якого визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Отже, з вказаного вище вбачається, що, вказані норми закону та ПК України не передбачають жодних обмежень декларування від'ємного значення як результату виключно господарської діяльності лише за 1 квартал 2011 року, без врахування показників господарської діяльності за 2010 рік.
Стаття 3 підрозділу 4 розділу 20 Перехідних положень Податкового кодексу України визначає, що сума від'ємного значення, яка отримана за результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року, підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.
Як вбачається з декларації позивача, за перший квартал 2011 року рядок 04.9 містить від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року в сумі 193831,00 грн.
Від'ємне значення об'єкта оподаткування було відображено в подальшому позивачем у розмірі 118016,00 грн. (з урахування часткового погашення) в наступній податковій декларації за другий квартал 2011 року в рядку 06.06, який за своїм змістом прямо передбачає заповнення в тому числі і суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року (зміст рядку згідно затвердженої форми декларації).
Згідно абзацу 2 ст.3. підрозділу 4 Розділу 20 Перехідних положень ПК України, розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Згідно безпосереднього змісту вказаної норми Перехідних положень ПК України, мова йде про від'ємне значення, отримане платником податку за перший квартал 2011 року, тобто яке отримано шляхом формування даних відповідної податкової декларації за результатом господарської діяльності як за наслідками 2010 року так і першого кварталу 2011 року. При цьому, вказана декларація вміщує в собі суму від'ємного значення наростаючим підсумком за відповідними податковими періодами у відповідності до положень чинного Закону. Жодним законом не обмежено врахування у декларації за 1 квартал 2011 року від'ємного значення, сформованого внаслідок господарської діяльності виключно одним податковим періодом, а саме - першим кварталом 2011 року, оскільки це питання чітко врегульовано ст.6 Закону №334/94-ВР.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин місцевий адміністративний суд дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог, правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права до спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
З огляду на вказані обставини колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про скасування постанови апеляційного суду з підстав невідповідності її нормам матеріального та процесуального права, та залишенні в силі рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 220- 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-консалтингова компанія «Ескалібур» задовольнити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2012 року скасувати та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2012 року по справі № 2а-17645/11/2670.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий підписГолубєва Г.К.
Судді підписЛанченко Л.В.
підписРибченко А.О.