15 травня 2014 року м. Київ К/9991/65017/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів:Черпіцької Л.Т.
Розваляєвої Т.С.
Маслія В.І.
провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною Приватного підприємства "Ремікс" на постанову Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 12.07.2011р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.09.2011р. у справі № 2-а-5158/11 за позовом Приватного підприємства "Ремікс" до Краснодонської міської ради про визнання недійсним рішень,
Приватне підприємство "Ремікс" звернулось з позовом до Краснодонської міської ради про визнання недійсним рішення, яке було оформлено протоколом проведення сьомої сесії Краснодонської міської ради шостого скликання від 31.03.2011р. в частині відмови від прийняття рішення «Про продовження строку договору оренди земельної ділянки ПП «Ремікс» та визнання недійсним рішення десятої сесії шостого скликання Краснодонської міської ради від 26.05.2011 року № 10/468.
Постановою Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 12.07.2011р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.09.2011р., в задоволенні позовних вимог відмовлено.
На постанову Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 12.07.2011р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.09.2011р. надійшла касаційна скарга Приватного підприємства "Ремікс", в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про їх скасування та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.09.2007 року між Краснодонського міською радою та приватним підприємством «Ремікс» укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,1600 га, за адресою: м. Краснодон, вул. Шевченко (район АЗС ТОВ «Теракота») під будівництво платної автостоянки строком на один рік, починаючи з дати його державної реєстрації. Вказаний договір було зареєстровано у Краснодонському реєстраційному офісі Луганської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» 26.10.2007 року за № 114000/040740300168.
Згідно до п. 23 вказаного договору оренди ПП «Ремікс» зобов'язувалось розпочати використання орендованої земельної ділянки після державної реєстрації цього договору та використовувати орендовану земельну ділянку у відповідності з метою, визначеною договором. Відповідно до п. 22 вказаного договору, орендар має переважне право за інших рівних умов на поновлення або продовження договору оренди на новий строк. Пунктом 5 договору передбачено, що у цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання щодо продовження дії договору на новий термін, не пізніше ніж за два місяця до його закінчення.
Рішеннями Краснодонської міської ради неодноразово продовжувався строк договору оренди земельної ділянки ПП «Ремікс». Так, Краснодонською міською радою було прийнято рішення №53/35 від 24.09.2010р. «Про продовження строку договору оренди земельної ділянки ПП «Ремікс» та укладено додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 26.10.2007р. № 114000/040740300168 на шість місяців, а саме: з 26.10.2010 року по 26.04.2011р.
01.03.2011р. позивач звернувся із заявою до відповідача про продовження строку договору земельної ділянки.
Однак, 26.05.2011р. Краснодонською міською радою було прийнято рішення №10/468 «Про відмову в продовженні строку договору оренди земельної ділянки ПП «Ремікс», на підставі того, що ПП «Ремікс» не виконує зобов'язання, по договору від 26.10.2007 року за № 114000/040740300168, а саме: п.13 договору, яким передбачено що земельна ділянка передається в оренду з метою її тимчасового використання під будівництво платної автостоянки.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням позивач і звернувся з даним позовом.
Суди попередніх інстанцій відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходили з того, що позивачем були порушені умови договору оренди земельної ділянки від 28.09. 2007 року.
Колегія суддів погоджується з таким висновками, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону).
Згідно з ч. ст. 25 Закону орендар земельної ділянки зобов'язаний: - приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; - виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; - дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; - у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу державної податкової служби.
Як вірно встановили суди попередніх інстанцій, відповідно до акту обстеження земельної ділянки від 17.03.2011 року комісією у складі заступника начальника відділу головного архітектора та земельних відносин, головного спеціаліста відділу земельних відносин, на момент обстеження земельної ділянки за адресою: м. Краснодон, вул. Шевченко(район АЗС ТНК), встановлено, що земельна ділянка має огорожу, натомість будівельні роботи не провадяться, техніка та роботи - відсутні.
З матеріалів справи вбачається, що до виконавчого комітету Краснодонської міської ради із заявою про надання дозволу на виконання проектних робіт позивач звернувся лише в березні-квітні 2008 року, в той час, як відповідно п. 23 договору від 28.09.2007р., зареєстрованому 26.10.2007 року за № 114000/040740300168, передбачено, що орендар зобов'язаний розпочати використання орендованої земельної ділянки після державної реєстрації договору та використовувати земельну ділянку у відповідності з метою, визначеною договором.
15.06.2008 року виконавчим комітетом Краснодонської міської ради на користь позивача було прийнято рішення « Про дозвіл на виконання проектних робіт» за № 300
Натомість, позивач лише в квітні-травні 2009 року звернувся до виконавчого комітету Краснодонської міської ради із заявою про надання дозволу будівництво. В той же час виконкомом Краснодонської міської 19.05.2009 року було прийнято рішення «Про дозвіл на будівництво» № 291 та 28.05.2009 року інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області видано дозвіл на виконання будівельних робіт № 375/2009, строком дії до 28.05.2010року. Проте, будівництво на момент закінчення терміну дії договору-26.04.2011 р. не завершено та об'єкт не прийнято в експлуатацію.
Як видно з інформації КП «Краснодонське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» від 19.05.2011 року № 859, технічна інвентаризація на нерухоме майно-автостоянку на користувача - ПП «Ремікс» за адресою: Луганська область, м. Краснодон, вул. Шевченко, район АЗС ТОВ «Теракота» не проведена, право власності не оформлено та державна реєстрація не відбулась.
Таким чином позивачем були порушені умови договору оренди земельної ділянки від 28.09.2007 року, у зв'язку з чим у Краснодонської міської ради були всі підстави для прийняття рішення «Про відмову в продовженні строку дії договору оренди земельної ділянки ПП «Ремікс» від 26.05.2011 року № 10/46.
Також колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій стосовно того, що у розумінні положень ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» нормативно-правовими актами органів місцевого самоврядування є рішення. Протоколи не є нормативно-правовими актами, це робочий документ, у якому безпосередньо зафіксовано процес ведення пленарного засідання міської ради. Отже, протокол сесії міської ради не може бути самостійним предметом судового оскарження.
Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання скаржника на Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009р. №7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), яким встановлено, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, змінювати їх у випадках, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних інтересів і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
У даній справі предметом спору є рішення Краснодонської міської ради від 26.05.2011 року № 10/468 яким вирішувалось питання щодо продовження дій договору оренди, і жодним чином не стосувалось скасування будь-яких попередніх рішень.
За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що при вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанцій вірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.
Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Ремікс" відхилити, а постанову Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 12.07.2011р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.09.2011р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: