15 травня 2014 року м. Київ В/800/2109/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддя СуддіМуравйов О. В. Вербицька О. В. Кошіль В. В. Маринчак Н. Є. Моторний О. А.
розглянувши заяву про перегляд Верховним Судом УкраїниДержавної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області
ухвали відВищого адміністративного суду України 09.04.2014 року
у справі№ 2а-1223/12/1070 (К/800/880/13)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»
до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби
проскасування податкових повідомлень-рішень, -
Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області подала заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 09.04.2014 року у справі № 2а-1223/12/1070 (К/800/880/13), якою касаційну скаргу, Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби залишено без задоволення. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 31.05.2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2012 року у справі № 2а-1223/12/1070 залишено без змін.
Заява подана з посиланням на ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції норм матеріального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Подана заява не відповідає зазначеним вимогам з наступних підстав.
Подібність правовідносин, про яке зазначається в пункті 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
У справі № 2а-0470/1156/12 (К/800/18679/11), про перегляд якої подана заява, суд касаційної інстанції залишив в силі судові рішення про задоволення позову, оскільки було встановлено, що господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарських операції не мали, що зумовлює хибність висновків податкового органу про вчинення платником податків порушень податкового законодавства, щодо неправомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість та віднесення відповідних сум до складу валових витрат по взаєморозрахунках з вказаними контрагентами за період, що перевірявся, а відтак, вони не можуть бути покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень.
В обґрунтування заяви про перегляд судового рішення заявник посилається на ухвали Вищого адміністративного суду України від 03.05.2012 року у справі № 2а-97/10/2670 (К-33024/10) та від 24.05.2012 року у справі № 14/324А (К-2477/10) стверджуючи при цьому, що в даних справах мали місце подібні обставини.
Зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України у справі № 2а-97/10/2670 (К-33024/10) вбачається, що суд касаційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про відмову в позові, враховуючи що фактичне виконання господарських операцій позивача із ТОВ «Украгролайф» та ТОВ «Рекламною агенцією «Гама», по яким сформовано валові витрати та податковий кредит, не підтверджено матеріалами справи.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України у справі № 14/324А (К-2477/10), суд касаційної інстанції залишив в силі судові рішення про відмову в позові, оскільки встановлено, що порушення платником пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у зв'язку із врахуванням позивачем у складі податкового кредиту податкових накладних, виписаних Концерном «Основа», по операціям фактичне виконання яких не підтверджується матеріалами справи.
Отже, застосування норм матеріального права в зазначених судових рішеннях відбувалося за різних обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає перегляд судового рішення касаційної інстанції в порядку, передбаченому Главою 3 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому в допуску справи до перегляду Верховним Судом України слід відмовити.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.05.2011 року у справі № 2а-15649/10/2670 (К/9991/14520/11), на яку посилається заявник в обґрунтування своїх доводів, скасовані судові рішення місцевого та апеляційного суду, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, що свідчить про неповноту встановлення обставин справи та виключає перегляд судового рішення касаційної інстанції в порядку, передбаченому Главою 3 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому в допуску справи до перегляду Верховним Судом України слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України -
Відмовити Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області в допуску до провадження по перегляду Верховним Судом України справи № 2а-1223/12/1070 (К/800/880/13) Київського окружного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Головуючий суддя О. В. Муравйов
Судді О. В. Вербицька
В. В. Кошіль
Н. Є. Маринчак
О. А. Моторний