"14" травня 2014 р. м. Київ К/9991/15060/11
колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Юрченка В.В.,
суддів: Амєліна С.Є., Кобилянського М.Г.,
секретар судового засідання Василенко І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Львівської митниці про визнання протиправними та скасування наказу в частині звільнення, поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за касаційними скаргами Державної митної служби України, Львівської митниці на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року,
У травні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.
Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що він працював старшим інспектором сектору митного оформлення №4 відділу митного оформлення №1 митного поста «Краковець» Західної регіональної митниці. Наказом Державної митної служби України від 29 серпня 2007 року №719 призначено службове розслідування для перевірки викладеної у пресі інформації про незаконне переміщення 59 транспортними засобами товарів (одягу, побутової техніки) у період з 12 червня 2007 року по 3 липня 2007 року через митний кордон України у і митному пості «Краковець». Створена для проведення розслідування комісія проводила перевірку з 3 вересня 2007 року до 7 вересня 2007 року, після чого склала акт від 6 вересня 2007 року, у якому вказувалось про встановлення факту здійснення митного оформлення частини згаданих транспортних засобів, що підтвердилось інформацією у контрольних талонах. Для встановлення можливої причетності посадових осіб Західної регіональної митниці до переміщення через державний митний кордон України товарів без належного митного оформлення наказом Державної митної служби України від 19 вересня 2007 року №771 призначено службове розслідування, за результатами якого складено акт від 15 лютого 2008 року. Головою Державної митної служби України на підставі зазначеного акту прийнято наказ «По особовому складу митних органів» від 18 березня 2008 року № 301-к, яким визнано недоцільним подальше перебування позивача на державній службі в митних органах. На думку позивача, під час службового розслідування не було здобуто будь-яких достовірних і достатніх даних про допущення ним порушень службової дисципліни, тому Державна митна служба України не мала підстав для притягнення позивача до відповідальності.
Наказом Голови Державної митної служби України «Про звільнення» від 25 квітня 2008 року № 693-к ОСОБА_1 звільнено із займаної посади у зв'язку з ліквідацією Західної регіональної митниці 30 квітня 2008 року за пунктом 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України. Вважає, що звільнення проведено з грубим порушенням законодавства України про працю, оскільки Львівська митниця стала правонаступником Західної регіональної митниці. Крім цього, у новоствореній Львівській митниці чисельність особового складу збільшилась на 38 одиниць.
Просив з урахуванням змін до позовних вимог, поданих 31 серпня 2010 року, визнати протиправними і скасувати пункт 2 наказу голови Державної митної служби України «По особовому складу митних органів» від 18 березня 2008 року № 301-к в частині визнання недоцільним подальшого перебування ОСОБА_1 на державній службі у митних органах та пункт 2 наказу голови Державної митної служби України від 25 квітня 2008 року № 693-к в частині звільнення ОСОБА_1 з посади старшого інспектора сектору митного оформлення №4 відділу митного оформлення №1 митного поста «Краковець» Західної регіональної митниці; зобов'язати голову Державної митної служби України поновити ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора сектору митного оформлення №4 відділу митного оформлення №1 митного поста «Краковець» Західної регіональної митниці з 18 травня 2008 року; стягнути з Державної митної служби України та Львівської митниці на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 18 травня 2008 року до дня поновлення на роботі.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Голови Державної митної служби України від 25 квітня 2008 року № 693-к в частині звільнення ОСОБА_1 з посади старшого інспектора сектора митного оформлення № 4 відділу митного оформлення митного поста «Краковець» Західної регіональної митниці у зв'язку з ліквідацією Західної регіональної митниці відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Краковець» Львівської митниці.
Стягнуто з Львівської митниці в користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 19 травня2008 року по 27 вересня 2010 року в розмірі 89050,81 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постанову суду допущено до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Краковець» Львівської митниці та стягнення заробітної плати за один місяць в розмірі 3303,87 грн.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року апеляційні скарги Державної митної служби України та Львівської митниці залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2010 року - без змін.
Вказуючи на допущені, на думку Державної митної служби України, Львівської митниці, судами неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, порушення норм матеріального та процесуального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, відповідачі просять скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційних скарг та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи по суті встановлено наступні обставини.
ОСОБА_1 працював старшим інспектором сектору митного оформлення №4 відділу митного оформлення №1 митного поста «Краковець» Західної регіональної митниці.
Відповідно до наказу голови Державної митної служби України «Про ліквідацію митних органів» від 29 січня 2008 року №61 з метою оптимізації діяльності й структури митних органів вирішено ліквідувати, зокрема, Західну регіональну митницю з 1 травня 2008 року, вважати недійсним код 20900 00 00.
Наказом голови Державної митної служби України «Про створення нових митниць і зміну зон діяльності деяких митниць» від 29 січня 2008 року №64 створено, зокрема, Львівську митницю, підпорядковано її Державній митній службі України та визначено зоною її діяльності Львівську область, місцем розташування - м. Львів, установлено код 20900 00 00.
Відповідно до пункту 2 наказу голови Державної митної служби України «Про звільнення» від 25 квітня 2008 року №693-к ОСОБА_1 звільнено з 18 травня 2008 року з посади старшого інспектора сектору митного оформлення №4 відділу митного оформлення №1 митного поста «Краковець» Західної регіональної митниці відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України у зв'язку з ліквідацією Західної регіональної митниці.
Державною митною службою України було відмовлено позивачу у можливості переведення в Львівську митницю з огляду на звільнення відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України у зв'язку з ліквідацією Західної регіональної митниці.
За змістом пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Згідно з частинами другою та третьою статті 36 Кодексу законів про працю України зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору. У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до правильного висновку про обґрунтованість вимог позивача у зв'язку з відсутністю юридичного факту (змін в організації виробництва і праці), який є підставою для звільнення працівника відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України. Судом встановлено, що згідно з штатним розписом на 2008 рік Західної регіональної митниці та штатним розписом Львівської митниці на 2008 рік після проведеної оптимізації діяльності й структури митних органів митний пост «Краковець» ліквідований не був, у його штаті передбачена посада старшого інспектора відділу митного оформлення №1 у кількості 12 штатних одиниць.
Частиною другою статті 40 Кодексу законів про працю України встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов'язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи. Це зобов'язання Державна митна служба України не виконала, трудові гарантії позивача як працівника порушені, а отже позивач підлягає працевлаштуванню у Львівській митниці.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним і скасування пункту 2 наказу голови Державної митної служби України «По особовому складу митних органів» від 18 березня 2008 року № 301-к в частині визнання недоцільним подальшого перебування ОСОБА_1 на державній службі у митних органах, оскільки наказом Державної митної служби України від 15 жовтня 2009 року № 1884-к оспорюваний наказ було скасовано в цілому.
Відповідно до вимог частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судових рішеннях, не спростовуються, підстави для їх скасування відсутні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційних скарг.
Керуючись статтями 160 ч. 3, 167 ч. 2, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційні скарги Державної митної служби України та Львівської митниці залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Юрченко В.В.
Судді Амєлін С.Є.
Кобилянський М.Г.