№ 22-ц/796/4990/2014 Головуючий в І інстанції: Плахотнюк К.Г.
15 травня 2014 року Апеляційний суд міста Києва
у складі:
головуючого Вербової І.М.
суддів Кирилюк Г.М.
ПанченкаМ.М.
при секретарі Мікітчак А.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 13 січня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання незаконними дій щодо підвищення процентної ставки, стягнення переплачених відсотків за користування кредитом, -
У січні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання незаконними дій щодо підвищення процентної ставки за договором кредиту та стягнення переплачених відсотків за його користування.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 13 січня 2014 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити, а саме визнати підвищення процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядкунедійсним, стягнути з відповідача на її користь суму переплачених відсотків за користування кредитом у розмірі 3 065,76 доларів США у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату ухвалення рішення.
Зокрема, апелянт зазначає, що не знала і не мала змоги дізнатися про підвищення процентної ставки, запропонованої банком, оскільки листа про таке підвищення вона не отримувала і вважала діючою ставку 12%. Зазначеному та зібраним у справі доказам, на думку апелянта, суд першої інстанції належної оцінки не надав та дійшов помилкового висновку про відмову в позові.
ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося до суду з письмовими запереченнями на апеляційну скаргу, у яких зазначило, що дії відповідача не мали характеру односторонньої зміни відсоткової ставки за користування кредитом, а позивач був належним чином повідомлений про намір банку здійснити таку зміну з огляду на умови укладеного між сторонами договору.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 подану апеляційну скаргу підтримала з викладених у ній підстав та просила її задовольнити.
Представник ПАТ «Укрсоцбанк»- Вакуленко О.М. проти апеляційної скарги заперечувала, рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 13 січня 2014 року просила залишити без змін.
Перевіривши законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення виходячи із наступного.
При розгляді справи судом встановлено, що 27 березня 2008 року між АКБ СР «Укрсоцбанк» (ПАТ «Укрсоцбанк») та ОСОБА_2 був укладений договір кредиту №39.29-55/148к.
На виконання умов зазначеного договору АКБ СР «Укрсоцбанк» надало ОСОБА_2 у тимчасове користування грошові кошти у сумі 50 000,00 дол. США на строк до 27 березня 2023 року, а ОСОБА_2 за користування кредитними коштами зобов'язалася сплачувати 12% річних, погашення кредиту та сплату відсотків вчиняти щомісячно до 27-го числа шляхом сплати кредитору рівної суми грошових коштів, кожна з яких включає в себе заборгованість за кредитом та процентами, розрахованих за весь строк користування кредитом у сумі 605. 84 дол. США.
Відповідно до п.2.8., п.п.2.8.1., п.п. 2.8.2., укладеного між сторонами у справі договору кредиту у разі зміни кредитної політики внаслідок рішень законодавчої або виконавчої влади, Національного банку України, а також в разі настання іншої події, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів кредитора та яка не залежить від волі сторін, кредитор має право змінити (збільшити або зменшити) процентну ставку за користування кредитом, що визначена у п.п. 1.1. цього договору.; Про намір змінити розмір процентів та/або комісій кредитор зобов'язаний повідомити позичальнику не пізніше, ніж за 10 (десять) календарних днів до дати початку їх введення, а також надати позичальнику для укладення проекти двох примірників відповідної додаткової угоди (договору про внесення змін) до цього договору.; У разі якщо позичальник погодиться з запропонованими кредитором змінами розміру процентів та/або комісії, він протягом 10 календарних днів з дня отримання від кредитора двох примірників відповідної додаткової угоди (договору про внесення змін) і до цього договору підписує їх, повертає їх кредитору для підписання з боку кредитора. Після їх підписання кредитор повертає один примірник додаткової угоди (договору про внесення змін) позичальнику. Цей договір вважається зміненим в частині розмірів процентів та/або комісій після підписання позичальником та кредитором і скріплення його печаткою відповідної додаткової угоди (договору). Зазначені зміни вводяться в дію з дати, вказаної у відповідній додатковій угоді (договорі).
29 вересня 2008 року між АКБ СР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду №1 про внесення змін до договору кредиту №39.29-55/148к від 27 березня 2008 року, відповідно до якої, у зв'язку зі зміною порядку погашення кредиту з ануїтетного на звичайний, сторони домовилися, що погашення кредиту буде здійснюватися до 20 числа кожного місяця, починаючи з 20 жовтня 2008 року по 284,00 дол. США включно до 27 березня 2023 року.
Пунктами 2.7., 2.7.1., 2.7.2., 2.7.3. зазначеної вище додаткової угоди №1 про внесення змін до договору кредиту №39.29-55/148к від 27 березня 2008 року визначено право кредитора та встановлено порядок зміни розміру процентів, які відповідають змісту пунктів 2.8., 2.8.1., 2.8.2. цього ж договору.
Судом встановлено, що позичальник ОСОБА_2 з моменту підписання додаткової угоди №1 щомісячно виконувала свої зобов'язання щодо погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у розмірі вищому ніж визначений розмір щомісячного платежу умовами зазначеної додаткової угоди і до повного виконання зобов'язань щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, а станомна 4листопада 2013 року свої зобов'язання щодо погашення кредиту та сплати відсотків виконала у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є - договори та інші правочини. Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦК України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
За правилами ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України: відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.; Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.; Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що на засіданні Управляючого комітету роздрібного бізнесу АКБ «Укрсоцбанк» 24вересня 2008 року прийнято рішення про зобов'язання регіональні філії та ОПЕРУ ГО провести роботу по підвищенню процентних ставок за всіма кредитами фізичних осіб, окрім тих кредитів по яким вся сума заборгованості перенесена на рахунки простроченої та сумнівної заборгованості, за іпотечними кредитами фізичних осіб з підстав стрімкого підвищення вартості ресурсів на ринку за останні декілька місяців та зважаючи на підвищення процентних ставок по новим та діючим кредитам банками-конкурентами, а також підвищення облікової ставки НБУ до 12% річних.
17 жовтня 2008 року АКБ «Укрсоцбанк» в особі Київської міської філії направило на ім'я позивача ОСОБА_2 листа за адресою - АДРЕСА_1, яким повідомило останню про підвищення розміру процентної ставки за договором кредиту №39.29-55/148к від 27 березня 2008 року до 14% річних з 31 жовтня 2008 року. Надало для підписання додаткову угоду про підвищення процентної ставки до договору кредиту. Повідомлено, що згідно умов договору кредиту вона має право в будь-який час достроково повністю погасити кредит та сплатити нараховані проценти або продовжувати користуватися кредитом, сплачуючи проценти в розмірі, що зазначений в цьому повідомленні.
Відповідно до п.7.1., п. 7.2. укладеного сторонами у справі договору кредиту: усі додатки, зміни та/або доповнення до цього договору мають бути вчинені в письмовій формі та підписані належним чином сторонами (уповноваженими на те представниками сторін), з обов'язковим посиланням на цей договір.: усі повідомлення за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином, у випадку якщо вони здійсненні у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур'єром, телеграфом, або вручені особисто за зазначеними адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення, або дата поштового штемпеля відділення зв'язку одержувача.
На виконання умов договору кредитор направив зазначене вище повідомлення про підвищення процентної ставки та два екземпляри додаткової угоди позичальнику ОСОБА_2 рекомендованим листомза адресою зичальникаЮ вказаною у договорі. Зазначений лист повернуто на адресу банку з відміткою відділу зв'язку про закінчення терміну зберігання.
Зазначені обставини були підставою для висновку відповідача про повідомлення позичальника щодо підвищення процентної ставки за договором.
Крім того, за правилами ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Відповідно до ст.654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Разом з тим, ч. 1 ст. 218 цього ж Кодексу визначає, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.
Як встановлено судом, позивач з моменту укладення 29 вересня 2008 року з АКБ СР «Укрсоцбанк» додаткової угоди №1 про внесення змін до договору кредиту №39.29-55/148к від 27 березня 2008 року відповідно до якої було змінено порядок погашення кредиту з ануїтетного на звичайний, вносила грошові кошти па виконання зобов'язань за кредитнимдоговором у більших розмірах ніж було передбачено графіком і до повного виконання зобов'язань.
Разом з тим, з жовтня 2012 року, коли позивач, як вона зазначає у позовній заяві та апеляційній скарзі, дізналася про підвищення ПАТ «Укрсоцбанк» процентної ставки за договором кредитута продовжила сплачувати щомісячні платежі на виконання зобов'язань за кредитним договором у розмірах які перевищували розміри щомісячних платежів, які визначені додатковою угодою №1 від 29вересня 2008 року та наступною додатковою угодою від 11 грудня 2009 року.
Враховуючи викладене, характер спірних правовідносин сторін та умови укладеного між сторонами договору, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність залишення позову без задоволення.
З огляду на зазначене та умови укладеного між сторонами договору кредиту, зокрема п. 7.2., згідно якого датою отримання повідомлення банку є дата поштового штемпеля відділення зв'язку одержувача, доводи апеляційної скарги з приводу односторонньої зміни процентної ставки банком та необхідності стягнення переплачених відсотків за користування кредитом не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді справи.
Інші доводи скарги є безпідставними та не приймаються до уваги апеляційним судом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Підстав до скасування рішення суду передбачених ст. 309 ЦПК України при апеляційному розгляді не встановлено.
З огляду на викладене та у зв'язку із тим, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права апеляційна скарга має бути відхилена.
Керуючись статтями 303, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 13 січня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий : І.М. Вербова
Судді : Г.М. Кирилюк
М.М.Панченко