Справа №22-ц/796/5628/2014 Головуючий у 1-ій інстанції - Кричина А.В.
м. Київ Доповідач - Іванченко М.М.
15 травня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді: Іванченка М.М.
суддів: Рубан С.М., Желепи О.В.
при секретарі: Онищенко О.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості
за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2013 року
ПАТ «Універсал Банк» звернулось до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості. Мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач не виконує умови договору № VG348 від 21.09.2007 року, у зв'язку з чим виникла заборгованість в на загальну суму 62968,38 грн.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2013 року позов ПАТ "Універсал Банк" до ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3, 2 на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованість за кредитним договором в розмірі 62968,38 грн. та 629,68 грн. - судового збору.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове.
Та зазначила, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи є незаконним та необґрунтованим та ухвалене з порушенням норм чинного законодавства. Та зазначила, що Позивачем порушено строк позовної давності, в частині стягнення пені оскільки заборгованість виникла 31 грудня 2011 року і як наслідок почався перебіг позовної давності, який закінчився 31 грудня 2012 року. Крім того, вказує на те, що за договором відсоткова ставка складала 22,15 % річних проте позивач просив стягнути 30 % річних.
Сторони у судове засідання не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином, причини своєї неявки суду не повідомили, а тому колегія суддів вважає можливим розглядати справу у відсутність осіб, які не з'явились.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 21 вересня 2007 року між ВАТ "Універсал Банк", правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_3 укладений договір № VG348 про видачу та використання кредитних карток Visa Gold. На виконання умов договору відповідачу відкрито картковий рахунок з кредитним лімітом 50000,00 грн. та видано кредитну картку. Відповідачка зобов'язалась повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 22,15 % річних проте не виконала умови договору у зв'язку з чим виникла заборгованість.
Згідно з розрахунком заборгованості по договору станом на 24 травня .2013 року борг відповідача складає 62968,38 грн. з яких: 45491,63 грн. - заборгованість по кредиту; 15120,21 грн. - заборгованість за відсотками, 2356,54 грн. - заборгованість по платі за користування карткою.
Задовольняючи позов суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про стягнення заборгованості з ОСОБА_3
Доводи апелянта, щодо того, що Позивачем порушено строк позовної давності, не знайшло свого підтвердження виходячи з наступного.
Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Після переривання перебіг позовної давності починається заново (ч.ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України).
Крім того, цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.
Зокрема, ч.2 ст.258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Як вбачається з наявного в матеріалах справи розрахунку ОСОБА_3 періодично сплачувала заборгованість по кредитному договору, та останній платіж за повернення відсотків датований 31 жовтня 2012 року та складає 1000 грн. Тому, колегія суддів вважає, що позивачем не порушено строк позовної давності. Крім того, позивач в своєму позові не просив стягнути пеню, а просив стягнути відсотки за користування кредитом в сумі 15120,21 грн.
Доводи апелянта, щодо того, що позивач просив стягнути завищену процентну ставку, колегією суддів не може бути взято до уваги виходячи з наступного.
Пунктом 13.2 кредитного договору визначено, що банк може змінити процентну ставку при зміні дисконтної ставки НБУ або в інших випадках на розсуд Банку.
Відповідно до п.13.3 договору Держатель буде повідомлений про таку зміну процентної ставки Банком у письмовій формі протягом семи (7) днів після зміни І така зміна буде дійсною на дату повідомлення. Держатель може відмовитися від такої зміни, згідно з умовами пункту 22, у такому випадку всі суми, які повинні бути сплачені Банку відразу вважаються належними до сплати. Діюча процентна ставка буде вказуватися в кожному щомісячному рахунку.
Згідно зі п.13.4 договору будь-яке використання Картки після отримання щомісячного рахунку за новою процентною ставкою чи незабезпечена повна чи часткова оплата щомісячного рахунку передбачають прийняття нової процентної ставки Держателем.
Як вбачається з матеріалів справи відсоткову ставку збільшено до 30 % річних з 05 червня 2008 року після чого ОСОБА_3 періодично сплачувала заборгованість за договором, та останній платіж за повернення відсотків датований 31 жовтня 2012 року, тому колегія суддів вважає, що відповідач відповідно до п.13.4 прийняла нову процентну ставку.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, і на законність оскаржуваного рішення не впливають.
Тому, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим, відповідає вимогам матеріального та процесуального права, внаслідок чого підстав для його скасування з мотивів викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя:
Судді: