Апеляційний суд Рівненської області
Іменем України
13 травня 2014 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого - ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю прокурора ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5
засудженого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_6 на вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 24 вересня 2013 року,
Цим вироком ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Тучин Гощанського району Рівненської області, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, проживаючий на АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
засуджений за ч.2 ст.342 КК України до штрафу в сумі 1700 грн.
Судом вирішено питання стосовно речових доказів по справі.
За вироком суду, 23 квітня 2011 року приблизно о 16 год. 30 хв. працівники роти патрульної служби Рівненського міського відділу УМВС України в Рівненській області, а саме старший сержант міліції ОСОБА_7 та прапорщик міліції ОСОБА_8 , спорядженні в формений одяг працівників міліції, маючи у користуванні передбачені Законом України «Про міліцію» спецзасоби та табельну зброю, перебуваючи на службі, використовуючи для її ефективного здійснення службовий автомобіль марки «Хюндай Туксон», який містить на собі відповідні логотипи службового автомобіля РПС МВС України, виконуючи свої службові обов?язки з охорони громадського порядку, проводили патрулювання вулиць міста Рівного.
23 квітня 2011 року ОСОБА_6 приблизно о 16 год. 30 хв. перебуваючи в стані сильного алкогольного сп?яніння знаходився по вул.Гагаріна в м.Рівне, а саме поблизу автостанції «Чайка», чим ображав людську гідність та порушував
________________________________________________________________________Справа №11/787/103/2014 Головуюча в 1-й інстанції ОСОБА_9 Категорія: ч.2 ст.342 КК Доповідач ОСОБА_1
громадський порядок.
У свою чергу працівники РПС Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області старший сержант міліції ОСОБА_7 та прапорщик міліції ОСОБА_8 , перебуваючи під час виконання службових обов?язків пов?язаних з охороною громадського порядку, помітивши порушення громадського порядку з боку ОСОБА_6 , зробили спробу припинити дане порушення.
Так, працівники РПС Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області старший сержант міліції ОСОБА_7 та прапорщик міліції ОСОБА_8 , з метою припинення протиправних дій підійшли до ОСОБА_6 , пред?явили йому свої службові посвідчення, після чого роз?яснивши ОСОБА_6 його права та обов?язки, попросили його сісти в службовий автомобіль та проїхати до Рівненського обласного центру психічного здоров??я населення, для проходження освідчення на стан алкогольного сп?яніння, а також до Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області.
В свою чергу, ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння, відмовився виконати вимогу працівників міліції та сісти в службовий автомобіль, при чому почав в грубій формі висловлюватись в сторону працівників міліції нецензурною лайкою, погрожувати звільненням з органів внутрішніх справ та фізичною розправою.
В подальшому після поміщення ОСОБА_6 на заднє сидіння службового автомобіля «Хюндай Туксон», останній почав вести себе агресивно по відношенню до працівників міліції, а саме висловлювався в їхню адресу нецензурною лайкою, погрожував звільненням з органів внутрішніх справ та фізичною розправою, а також впершись в праві задні дверцята автомобіля почав наносити сильні удари ногами в ліві задні дверцята автомобіля, намагаючись вибити скло та пошкодити двері.
В свою чергу, працівники РПС Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області старший сержант міліції ОСОБА_7 та прапорщик міліції ОСОБА_8 , з метою припинення протиправних дій ОСОБА_6 , зупинили службовий автомобіль та вийшли з салону.
Так, ОСОБА_6 , перебуваючи в стані сильного алкогольного сп?яніння, діючи умисно, відштовхнув ногами старшого сержанта міліції ОСОБА_7 , який відчинив задні двері службового автомобіля з метою запобіганню пошкодження службового автомобіля та припинення протиправних дій ОСОБА_6 , після чого вийшовши з салону автомобіля ОСОБА_6 зробив спробу втекти з місця події. В свою чергу, працівники РПС Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області старший сержант міліції ОСОБА_7 та прапорщик міліції ОСОБА_8 наздогнали ОСОБА_6 , після чого останній зробив спробу вчинити з працівниками міліції бійку, а саме почав шарпати старшого сержанта міліції ОСОБА_7 за формений одяг, а також намагався повалити останнього на землю, в результаті чого пошкодив формені штани старшого сержанта міліції ОСОБА_7 порвавши їх.
В свою чергу, працівники РПС Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області старший сержант міліції ОСОБА_7 та прапорщик міліції ОСОБА_8 , з метою припинення вчиненого їм опору та встановлення громадського порядку, діючи відповідно до Закону України «Про міліцію», застосували до ОСОБА_6 спецзасоби, а саме сльозогінний газ «Кобра-1», а також прийоми рукопашного бою які виразились у загинанні рук за спину та одягненні наручників.
В апеляції засуджений ОСОБА_6 просить скасувати цей вирок та закрити справу на підставі п.1 ст.6 Кримінально-процесуального кодексу України в редакції 1960 року (далі - КПК 1960 р.) у зв?язку з невідповідністю вироку вимогам ст.323 цього Кодексу, а також однобічністю слідства та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Також посилається на порушення вимог ст.67 КПК 1960 р., оскільки у вирок буквально перенесено зміст обвинувального висновку. У вироку відсутнє обгрунтування підстав, з яких відкинуто доводи щодо однобічності і неповноти досудового слідство, не дано належної оцінки показанням свідка ОСОБА_10 та даним акту судово-медичного обстеження ОСОБА_6 .
Заслухавши суддю-доповідача, засудженого ОСОБА_6 і його захисника ОСОБА_5 , які підтримали апеляцію і просили скасувати вироку та закрити кримінальну справу на підставі п.1 ст.6 КПК 1960 р., думку прокурора ОСОБА_4 про залишення вироку без зміни, дослідивши матеріали кримінальної справи та обговоривши апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до задоволення частково з таких підстав.
Згідно вимог ст.334 КПК 1960 р. мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких грунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази; обставини, що пом?якшують або обтяжують покарання; мотиви зміни обвинувачення; у разі визнання частини обвинувачення необгрунтованою - підстави для цього.
За роз?ясненнями п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року №5 (зі змінами, внесеними постановами від 04.06.1993 р. №3, 03.12.1994 р. №12) «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», згідно з вимогами ст.323 КПК України в основу вироку можуть бути покладені лише остовірні докази, досліджені у судовому засіданні. При постановленні вироку суд колегіально чи суддя одноособово, в умовах, що виключають будь-яке втручання у вирішення конкретних справ, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об?єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності для вирішення питань, зазначених у ст.324 КПК України.
Натомість з матеріалів справи вбачається, що вказаних вимог судом першої інстанції дотримано не було.
Так, згідно протоколу судового засідання підсудний ОСОБА_6 свою вину в інкримінованому злочині не визнав і заперечивши вчинення протиправних дій щодо працівників правоохоронного органу, пояснив, що шарпав за штани працівника міліції з метою самозахисту (а.с.235). Натомість суд у вироку не навів мотивів, з яких відкинув вказані пояснення підсудного. Також судом залишено без оцінки акт судово-медичного обстеження підсудного ОСОБА_6 .
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до постанови слідчого формені штани працівника МВС ОСОБА_7 визнані речовим доказом (а.с15). Судом не вирішувалось питання про дослідження вказаного речового доказу при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження (а.с.234). Всупереч вимогам ст.313 КПК 1960 р., речові докази по справі судом не оглядались. З супровідного листа прокурора м.Рівного ОСОБА_11 вбачається, що при направленні даної справи до суду першої інстанції на порушення вимог ст.79 КПК 1960 р. вказаний речовий доказ разом зі справою суду переданий не був (а.с.122).
Доводи апеляції про те, що до вироку буквально перенесено зміст обвинувачення, сформульованого органом досудового розслідування, колегія суддів визнає обґрунтованими, оскільки викладене у вироку обвинувачення повністю співпадає з текстом постанови про притягнення ОСОБА_6 як обвинуваченого (а.с.82-84). Також з вироку вбачається, що зазначені у його мотивувальній частині показання потерпілого ОСОБА_7 , свідка ОСОБА_8 є скопійованими з протоколів допиту цих осіб під час досудового слідства. Ці показання не відповідають викладеним у протоколі судового засідання (а.с.235-238).
Як вбачається з протоколу судового засідання свідок ОСОБА_10 показав, що підсудний ОСОБА_6 не чинив активної фізичної протидії потерпілому (а.с.246). На порушення вимог ст.306 КПК 1960 р., яка містить виключний перелік випадків, за яких передбачено оголошення судом показань свідка, даних під час досудового слідства, місцевий суд не допитавши свідка, оголосив та послався у вироку на дані слідчому показання свідка ОСОБА_10 про те, що ОСОБА_6 намагався втекти та порвав штани інспектору патрульної служби. При цьому наявні у вироку показання свідка ОСОБА_10 також повністю перенесені з протоколу його допиту слідчим (а.с.67-70) і суперечать показанням, які цей свідок дав суду. При цьому суд не зазначив чому взяв до уваги перші показання та відкинув останні.
Вказані вище порушення та неповнота судового слідства призвели до невідповідності висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи. Зазначені порушення вимог кримінального процесуального колегія суддів визнає істотними і таким, що відповідно до ст.ст.367, 370, 374 КПК 1960 р. тягнуть за собою скасування вироку з поверненням справи на новий судовий розгляд.
У ході нового судового розгляду слід, врахувавши наведене, ретельно дослідити наявні у справі докази, розглянути справу з суворим додержанням вимог кримінально-процесуального законодавства та прийняти законне, обгрунтоване і справедливе рішення.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.365, 366 КПК України 1960 р., п. 11 перехідних положень КПК України 2012 р., колегія суддів,
Апеляцію засудженого ОСОБА_6 задовольнити частково.
Вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 24 вересня 2013 року стосовно ОСОБА_6 скасувати, справу повернути на новий судовий розгляд в той же суд.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_6 залишити попередній - підписку про невиїзд.
ОСОБА_1 ОСОБА_12 .Шпинта
Згідно.
Суддя-доповідач ОСОБА_1