14.05.2014 року Справа № 927/537/13
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Подобєда І.М., Березкіна О.В.
при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність № 654 від 12.05.14;
від відповідача: Труфанова О.С. представник, довіреність № 1242-О від 24.04.13,
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2014 року у справі № 927/537/13
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Чернігів
до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк",
м. Дніпропетровськ в особі філії "Чернігівське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк", м. Чернігів
про розірвання договорів, зобов'язання закрити банківські рахунки та витребування майна,
До господарського суду з позовною заявою звернулась Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" в особі філії "Чернігівське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" з урахуванням заяви від 30.05.2013 року про уточнення позовних вимог про розірвання Договору банківського рахунку № CNOINJ від 14.03.2008р.; зобов'язання відповідача закрити банківські рахунки позивача № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3, а залишки коштів на цих рахунках перерахувати на рахунок позивача № НОМЕР_4 в АТ "Ерсте Банк", м. Київ, МФО 380009, код 2402003526 та про витребування у відповідача рухомого майна - невиконаного платіжного доручення № 1 від 18.10.2012 року.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем ст.ст. 387, 651, 1075 Цивільного кодексу України.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2014 року (Суддя Бєлік В.Г.) позов задоволено частково, розірвано договір банківського руху № CNOINJ від 14.03.2008р., укладений між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Приватбанк" в особі Філії "Чернігівське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк", зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" в особі Філії "Чернігівське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" закрити банківські рахунки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3), - а залишки коштів на цих рахунках перерахувати Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 на рахунок № НОМЕР_5 в ПУАТ „ФІДОБАНК", МФО 300175. Розподілено судові витрати.
Вмотивовуючи рішення, суд послався на те, відповідач кошти в сумі 530600,00 грн. на рахунок позивача в іншому банку не перерахував, вищезазначене платіжне доручення не виконав, про причини невиконання банком (відповідачем) доручення клієнта (позивача) - не повідомив. Також, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог про розірвання договору банківського рахунку № CNOINJ від 14.03.2008р., оскільки позивач не позбавлений права звертатись до суду з вимогою про розірвання договору як на підставі ст. 651, 1075 ЦК України, так і згідно п.6.4 Договору від 14.03.2008 року.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення в частині задоволення позову і прийняти нове рішення, яким у повному обсязі відмовити фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 у позові до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ про розірвання договору, зобов'язання закрити банківські рахунки та витребування майна.
При цьому скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції були зроблені два суперечливих висновки про наявність та про відсутність у відповідача станом на 18.10.2012 року платіжного доручення № 1 від 18.10.2012 року.
Також судом першої інстанції було зроблено незаконний висновок щодо наявності підстав для розірвання договору банківського рахунку № CNOINJ від 14.03.2008 року.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою, а вимоги викладені в ній такими, що не підлягають задоволенню.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.03.2014 року апеляційну скаргу прийнято до розгляду та призначено на 24.03.2014 року.
24.03.2014 року по справі оголошувалась перерва до 16.04.2014 року.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.04.2014 року продовжено строк розгляду справи на 15 днів та відкладено розгляд справи на 14.05.2014 року.
В судовому засіданні 14.05.2014 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом була оголошено вступна та резолютивна частина постанови у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 104 ГПК України серед підстав для скасування або зміни рішення місцевого суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, а також порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив наступні обставини.
14.03.2008 року між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Приватбанк" в особі філії "Чернігівське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" (банк) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (клієнт) був укладений договір № CNOINJ банківського рахунку.
Відповідно до п. 1.1. Договору банк відкриває клієнту поточний (поточні) рахунок (рахунки) у національній та іноземній валюті (у тому числі картковий (карткові) та інші рахунки зі спеціальним режимом використання) та здійснює його (їх) розрахункове та касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативних актів Національного банку України та умов цього договору (т. 1 а.с. 16-19).
Відповідно до п. 1.2. Договору від 14.03.2008р. за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнту, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та здійснювати інші операції за рахунком (рахунками) у порядку та на умовах, передбачених цим договором.
17 жовтня 2012 року на поточний рахунок позивача № НОМЕР_2 надійшли кошти в сумі 530 698,73 грн., що підтверджується належним чином завіреною копією банківської виписки за період з 01.10.2012р. по 22.10.2012р. та меморіальним ордером № 7502 від 17.10.2012 року (т. 1 а.с. 194-197).
18 жовтня 2012 року позивач вирішив перерахувати кошти в сумі 530 600,00 грн. на інший свій рахунок в АТ „Ерсте Банк" та подав відповідачу платіжне доручення № 1 від 18.10.2012 року на суму 530600,00 грн. для здійснення банківської операції. Копія платіжного доручення № 1 від 18.10.12р. з відміткою філії Чернігівського регіонального управління ПАТ комерційного банка "Приватбанк" про його прийняття надана позивачем до матеріалів справи (т. 1 а.с. 20).
Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при винесенні постанови.
Згідно ст. 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Частиною 3 статті 1088 Цивільного кодексу України передбачено, що банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Відповідно до ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.
Відповідно до п. 1.7. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затв. Постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 p. N 492, зар. в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 р. за N 1172/8493, - банк може відмовити клієнту в обслуговуванні рахунку у випадках, передбачених законодавством України і договором.
Згідно з п. 3.2.2. Договору банківського рахунку Банк має право відмовити Клієнту (мотивовано, з посиланням на підстави, передбачені чинним законодавством України) у здійснені розрахункових і касових операцій у разі оформлення документів з порушенням вимог чинного законодавства та нормативних актів НБУ, або відмови Клієнта в наданні документів та відомостей, необхідних для здійснення ідентифікації Клієнта згідно з чинним законодавством, визначення суті його діяльності та фінансового стану, або у разі встановлення, що ця фінансова операція може мати відношення або призначатися для фінансування терористичної діяльності, а також в інших випадках, встановлених законодавством.
Відповідно до ст.9 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а клієнт зобов'язаний надати інформацію стосовно ідентифікації його особи, змісту діяльності та фінансового стану, необхідну для виконання таким суб'єктом вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму. У разі ненадання клієнтом, з яким встановлені ділові відносини, необхідної інформації для ідентифікації та вивчення фінансової діяльності суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовити йому в проведенні подальших фінансових операцій.
Відповідно до вимог ст. 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк зобов'язаний ідентифікувати відповідно до законодавства України клієнтів, які здійснюють операції, що підлягають фінансовому моніторингу.
Рахунок клієнту відкривається та зазначені операції здійснюються лише після проведення ідентифікації особи клієнтів та вжиття заходів відповідно до законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. Банк має право витребувати, а клієнт зобов'язаний надати документи і відомості, необхідні для з'ясування суті діяльності, фінансового стану. У разі ненадання клієнтом необхідних документів чи відомостей або умисного подання неправдивих відомостей про себе банк відмовляє клієнту у його обслуговуванні.
Для ідентифікації клієнта - фізичної особи та вжиття заходів, достатніх, на думку банку, для підтвердження його особи, банк має право витребувати інформацію, яка стосується ідентифікації цієї особи, у органів державної влади, банків, інших юридичних осіб, а також здійснювати заходи щодо збору такої інформації про цю особу, яка є необхідною для виконання правил внутрішнього фінансового моніторингу та програм його здійснення, у тому числі щодо виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу.
Відповідно до п. 5.11 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 14.05.2003 р. № 189 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 31.01.2011 р. №22), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.05.2003 р. за N 381/7702, Банк зобов'язаний уточнювати інформацію щодо ідентифікації та вивчення клієнта не рідше одного разу на рік, якщо ризик проведення клієнтом фінансових операцій з легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму оцінюється банком як високий.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_3 зі спірним платіжним дорученням звернулася 18.10.2012 р. в другій половині дня до відділення банку, яке знаходиться по вул. Серьожнікова, буд. 6 в місті Чернігові, та надала платіжні доручення в трьох примірниках для перерахування грошових коштів з її поточного рахунку НОМЕР_2 на рахунок в іншому банку.
Отже, відповідно до вимог ст. 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ст.9 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму", Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 14.05.2003 р. № 189 - оскільки по відкритим рахункам ФОП ОСОБА_3 не було руху коштів більше одного року, клієнту було повідомлено про необхідність надання документів для проведення ідентифікації як клієнта банку.
Однак, 18.10.2012 року необхідні документи ФОП ОСОБА_3 надані не були, від отримання письмового повідомлення банку про необхідність надання відповідних документів для проведення ідентифікації ОСОБА_3 відмовилася, про ще був складений відповідний акт (т. 2 а.с. 92)
18 та 19 жовтня 2012 року філією "Чернігівське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" на адресу ОСОБА_3 поштовим зв'язком були надіслані листи з проханням надати копій паспорта, ідентифікаційного коду, свідоцтва про державну реєстрацію, довідки про взяття фізичної особи-підприємця на податковий облік, довідку про сплату слиною податку, декларацію про доходи та вказано, що у разі не надання вказаних документів клієнту буде відмовлено в обслуговуванні (т. 2 а.с. 93-95).
23 та 29 жовтня 2012 року Філією банку на адресу ОСОБА_3 поштовим зв'язком було надіслано листа з проханням надання заповненої «Анкети - заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку" (т. 2 а.с. 96, 97, 98).
Згідно довідки Управління Національного банку України у Чернігівській області від 01.11.2012 p., складеної за результатами позапланової перевірки ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", під час перевірки юридичної справи ФОП ОСОБА_3 (дата відкриття першого рахунку 12.03.2008 року) було встановлено, що вона сформована з порушенням вимог пункту 5.5 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14.05.2003 року № 189, в частині відсутності у справі клієнта всіх наданих клієнтом/довіреною особою належним чином засвідчених копій документів, копій представлених оригіналів документів та інших документів, що є підставою для ідентифікації, уточнення та/або вивчення фізичної особи підприємця.
Так, у справі клієнта ФОП ОСОБА_3 відсутні будь-які документи (з моменту встановлення ділових відносин), які використовувались Філією під час визначення репутації клієнта, оцінки фінансового стану, визначення ризику проведення фінансових операцій, здійснення щоквартального аналізу, уточнення інформації щодо ідентифікації клієнта тощо.
Також, відсутність в юридичній справі клієнта документів, які підтверджуюсь здійснення Філією уточнення інформації щодо ідентифікації та вивчення клієнта, свідчить про порушення вимог пункту 5.11 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, в частині не здійснення обов'язкового уточнення інформації щодо ідентифікації та вивчення клієнта не рідше одного разу на рік, якщо ризик проведення клієнтом фінансових операцій з легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму оцінюється банком як високий (т. 1 а.с. 113-115).
Таким чином, вимога банку про необхідність надання позивачем документів, необхідних для проведення ідентифікації як клієнта банку, була обґрунтованою та відповідала діючому законодавству.
Згідно з п. 2.16. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті банк має право відмовитися від виконання платіжного доручення, якщо клієнт не надав документи і відомості, що потрібні для з'ясування суті діяльності, фінансового стану, або умисно подав неправдиві відомості про себе.
Банк повертає клієнту платіжне доручення без виконання і на зворотному боці платіжного доручення проставляє напис про причину його повернення (із зазначенням дати повернення та посиланням на статтю 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та на цей пункт), який засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку.
Однак, повернення позивачу платіжне доручення з додержанням вимог п. 2.16. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" не мав можливості, оскільки чоловік ФОП ОСОБА_3 ОСОБА_4 забрав у керівника Головного відділення Філії "Чернігівське РУ" всі три примірники платіжного доручення, надані ФОП ОСОБА_3
По факту неправомірного вилучення ОСОБА_4. платіжного доручення ФОП ОСОБА_3 від 18.10.2012 р. керівником Головного відділення Філії "Чернігівське РУ" було подано відповідну заяву до Чернігівського MB УМВС України в Чернігівській області.
Викладені відповідачем факти підтверджено винесеною оперуповноваженим сектором ДСБЕЗ ЧМВ УМВС України в Чернігівській області капітаном міліції Климішою Л.С. постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 24.10.2012р. (а.с.69), відповідно до якої опитаний чоловік та представник ОСОБА_3 гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає в АДРЕСА_1 пояснив, що в кінці робочого дня 18.10.2013р., коли він забрав свої документи зі столу керівника Головного відділення філії "Чернігівське РУ" ПАТ КБ "Приватбанк" Белоусової Ю.С.,то випадково забрав і платіжне доручення № 1 від 18.10.2012р., наступного дня він намагався їх повернути, але їх не прийняли (т. 1 а.с. 69).
Вищезазначений факт відсутності платіжного доручення № 1 від 18.10.2012р. у відповідача, встановлений рішенням господарського суду, позивач шляхом подання апеляційної скарги не оскаржував.
Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, відповідно до яких ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" при витребуванні у ФОП ОСОБА_3. додаткових документів для її ідентифікації перед виконанням спірного платіжного доручення від 18.10.2012 р. діяв з чітким додержанням норм ст. ст. 1066, 1074 ЦК України, ст. 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ст.9 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму", п. 1.7. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, а також умов п. 3.2.2. Договору банківського рахунку, що підтверджується Довідкою Управління Національного банку України у Чернігівській області від 01.11.2012 p., складеною за результатами позапланової перевірки ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК".
Темою цієї позапланової перевірки була відмова Філією "Чернігівське РУ" ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" в обслуговуванні рахунку ФОП ОСОБА_3 За результатами цієї перевірки Управлінням Національного банку України у Чернігівській області не було виявлено жодних порушень ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" щодо обслуговування рахунку ФОП ОСОБА_3, а єдиною рекомендацією було посилити контроль за здійсненням ідентифікації та вивчення клієнтів, уточненням інформації про них, формуванням юридичної справи клієнта та веденням анкет клієнтів.
Колегія суддів також погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції було зроблено передчасний висновок щодо наявності підстав для розірвання договору банківського рахунку № CNOINJ від 14.03.2008 року з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до п. 6.1. Договору банківського рахунку № CNOINJ від 14.03.2008 p., укладеного між ФОП ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», цей Договір укладений на невизначений строк, набуває чинності з дня його підписання обома сторонами і припиняє свою дію відповідно до умов цього Договору та чинного законодавства.
Згідно з п. 6.2. зазначеного Договору цей Договір може бути розірваний за згодою сторін у випадку закриття всіх відкритих рахунків або у випадках, передбачених законодавством або цим договором.
Сторона Договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати Договір повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за Договором.
Сторона Договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання Договору у двадцятиденний термін після одержання пропозиції повідомляє другу Сторону про результа ти її розгляду.
Згідно з 6.4. Договору банківського рахунку № CNOINJ від 14.03.2008 р. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із Сторін у разі порушен ня Договору другою стороною та в інших випадках, встановлених Договором або законом.
Однак, на час розгляду господарським судом позовної заяви договір банківського рахунку № CNOINJ від 14.03.2008 р. не міг бути розірваним, оскільки рахунки, відкриті відповідно до цього Договору неможливо було закрити.
Так, згідно з п. 1.4. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затв. Постановою Правління Національного банку Украї ни від 12.11.2003 р. № 492, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 р. за №1172/8493 порядок відкриття банками рахунків клієнтів, використання коштів за ними і порядок їх закриття визначаються цією Інструкцією.
Ухвалами Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 30.10.2012 р. по справі №2-410/5280/12 та від 14.01.2013 р. по справі № 175/146/13-ц на кошти на рахунку № НОМЕР_2 було накладено арешт. Копії ухвал про накладення арешту містяться в матеріалах справи. Ухвали надійшли до ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" з відповідними супровідними листами щодо їх виконання банком, й були виконані банком (т. 1 а.с. 67, 68).
Відповідно до п. 20.6. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах банк за наявності коштів на поточному рахунку, який закривається на підставі заяви клієнта, здійснює завершальні операції за рахунком [з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів згідно з дорученням клієнта тощо]. Датою закриття поточного рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за цим рахунком день.
Згідно з п. 1.17. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затв. Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 p. N 22, зар. в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976, - банк здійснює зупинення видаткових операцій за рахунком клієнта в разі накладення на кошти арешту відповідно до законодавства України. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без установлення такої суми.
Відповідно до п. 10.4. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті банк, у якому відкрито рахунок/рахунки клієнта, уживає заходів щодо забезпечення виконання документа про арешт коштів після отримання документа про арешт коштів.
Згідно з п. 10.9. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті кошти, що арештовані на рахунку клієнта, забороняється використовувати до надходження платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) за тим виконавчим документом, для виконання якого накладався арешт, або до отримання передбачених законодавством документів про зняття арешту з коштів.
Таким чином, до зняття арешту з коштів на поточному рахунку й здійснення завершальних операцій за рахунком закриття цього рахунку суперечить нормам актів чинного законодавства.
Про арешт коштів на рахунку № НОМЕР_2 й неможливість закрити цей раху нок відповідач неодноразово повідомляв ФОП ОСОБА_3, зокрема при поверненні її платіжних доручень без виконання.
Отже, в силу п. 6.2. Договору банківського рахунку № CNOINJ від 14.03.2008 р. цей Договір не може бути розірваний до моменту зняття арешту з коштів на рахунку № НОМЕР_2, здійснення завершальних операцій за цим рахунком та його закриття.
Згідно з п. 10.11. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті - зняття арешту з коштів банк здійснює за постановою державного виконавця, прийнятою відповідно до законодавства, або за постановою слідчого, коли під час провадже ння досудового слідства в застосуванні цього заходу відпаде потреба, а також за рішенням суду, яке надійшло до банку безпосередньо від суду.
В матеріалах справи відсутні докази того, та позивачем відповідно до ст. ст. 33. 34 ГПК України не доведено, що рішення суду про зняття арешту з коштів на поточному рахунку № НОМЕР_2 безпосередньо від суду надійшло до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Колегія суддів не погоджується з доводами позивача, про те, що отримання під розписку копії вступної та резолютивної частини ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26.12.2012 р. по справі №490/12112/12/2012 р. представником ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" за дові реністю є підставою для зняття арешту з коштів на рахунку НОМЕР_2, оскільки це суперечить п. 10.11. Ін струкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Крім того, з цієї вступної та резолютивної частини ухвали неможливо встановити, які саме заходи забезпечення і за якою справою були скасовані.
До того ж, арешти на рахунку НОМЕР_2 були накладені за двома ухвалами Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області: від 30.10.2012 р. по справі №2-410/5280/12 та від 14.01.2013 р. по справі № 175/146/13-ц.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ухвали щодо скасування арешту, накладеного ухвалою Дніпропетровського районного суду Дні пропетровської області від 14.01.2013 р. по справі № 175/146/13-ц отримувалися ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та його представниками від суду з супровідним листом або без посередньо в суді.
Таким чином, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» не мав права розірвати Договір банківського рахунку № CNOINJ від 14.03.2008 p. в силу імперативних норм Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті та Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах через накладення арешту на кошти на раху нку № НОМЕР_2.
На запит господарського суду від 20.12.2013р. № 927/537/162593/13 Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області надав копії ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14.01.2013р. по справі № 175/146/13-ц, якою було накладено арешт на грошові кошти, що належать Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 та обліковуються на рахунку № НОМЕР_2 в Чернігівському РУ ПАТ КБ „Приватбанк", та ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області 02.09.2013р., якою ухвала Дніпропетровського районного суду була скасована.
Таким чином, у випадку надходження до відповідача безпосередньо з суду вищезазначеної ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області 02.09.2013р., якою скасована ухвала Дніпропетровського районного суду про накладення арешту на рахунок № НОМЕР_2, цей рахунок може бути закритий на вимогу позивача безпосередньо відповідачем, й відповідно до п. 6.2. Договору банківського рахунку № CNOINJ від 14.03.2008 p., цей Договір може бути розірваний.
Таким чином, враховуючи, що рішення суду про закриття рахунків, на яких накладені арешти, суперечить нормам п. 20.6. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, п.п. 1.17, 10.4., 10.9., 10.11. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті тощо, колегія суддів прийшла до висновку, що місцевий господарський суд в порушення ст. 104 ГПК України неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим постановлене у справі судове рішення підлягає скасуванню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" м. Дніпропетровськ - задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2014 року у справі № 927/537/13 - скасувати.
В задоволенні позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору банківського вкладу, зобов'язання закрити банківські рахунки та витребування майна - відмовити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ в особі філії "Чернігівське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк", м. Чернігів - 1218,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Видати наказ.
Видачу наказу з урахуванням необхідних реквізитів доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складений - 19.05.2014 року.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя І.М. Подобєд
Суддя О.В. Березкіна