Справа № 427/2124/13-к
Провадження № 11кп/782/426/14
20 травня 2014 року м.Луганськ
Апеляційний суд Луганської області у складі:
Головуючого - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі - ОСОБА_4
за участю: прокурора - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6
обвинувачених - ОСОБА_7 , ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі апеляційного суду Луганської області матеріали кримінального провадження № 12013030340000382 за апеляційними скаргами прокурора прокуратури м. Свердловська Луганської області ОСОБА_9 , обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на вирок Свердловського міського суду Луганської області від 11 листопада 2013 року, яким
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Улєнди Кустанайської області Казахської РСР, українця, зі середньою освітою, громадянина України, невійськовозобов'язаного, не працюючого, розлученого, раніше не судимого в порядку ст.89 КК України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
засуджено за ст.187 ч.2 КК України до 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією ? частини належного йому майна.
Запобіжний захід залишено - тримання під вартою.
Строк тримання під вартою рахувати з 29.01.2013 року.
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Дорожнє Федорівського району Кустанайської області Казахської РСР, українця, з середньою освітою, громадянина України, невійськовозобов'язаного, не працюючого, неодруженого, раніше не судимого в порядку ст.89 КК України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
засуджено за ст.187 ч.2 КК України до 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією ? частини належного йому майна.
Запобіжний захід залишено - тримання під вартою.
Строк тримання під вартою рахувати з 29.01.2013 року, -
Вироком суду ОСОБА_7 та ОСОБА_8 визнано винними та засуджено за те, що 28 січня 2013 року приблизно о 14 годині ОСОБА_12 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з братом ОСОБА_13 , який також знаходився в стані алкогольного сп'яніння, групою осіб, з метою заволодіння чужим майном, із застосування насильства небезпечного для життя чи здоров'я з корисливих мотивів наздогнали біля току ПСП «Провалля» м.Червонопартизанська Луганській області потерпілого ОСОБА_14 . Виконуючи свій єдиний умисел ОСОБА_12 збив потерпілого ОСОБА_14 з ніг, а потім ОСОБА_12 та ОСОБА_15 разом стали наносити руками та ногами по голові та тулубу потерпілого ОСОБА_14 множинні удари, в процесі нападу на потерпілого ОСОБА_14 після заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_12 відкрито для оточуючих заволодів курткою потерпілого, а ОСОБА_15 заволодів грошима у розмірі 500 гривень, які належать потерпілому. Спільними діями ОСОБА_12 та ОСОБА_15 спричинили потерпілому ОСОБА_14 тілесні ушкодження у вигляді: синця і садна правого ока, синця верхньої губи, садна чола, правої щоки, верхньої губи, волосистої частини голови, травматичної екстракції 1-го зуба верхньої щелепи справа і зліва, закритої травми грудної клітки, закритих переломів 10 ребра зліва і 6 ребра справа по задньо-пахвових лініям, які згідно висновку експерта № 74 від 28.01.2013 року а саме синці, садни, травматична екстракція зубів відносяться до легких тілесних пошкоджень, закрита травма грудної клітини з переломами ребер відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я, які вимагають для свого заживлення термін більш 21 дня. З місця скоєння злочину обвинувачені Панкови втікли, викраденим майном розпорядились на свій розсуд.
Вирок суду оскаржено.
В своїх апеляційних скаргах обвинувачені ОСОБА_15 та ОСОБА_12 просять скасувати вирок суду першої інстанції та направити справу прокурору для проведення досудового розслідування, вказують, що справу стосовно них було сфальсифіковано, органи досудового розслідування порушили їх права, докази по справі зібрано з порушенням законодавства, тому їх не може бути положено в основу вироку, вважають вирок суду незаконним.
Крім того, ОСОБА_15 вказує, що свідчення потерпілого ОСОБА_14 суперечать свідченням ОСОБА_16 в частині надходження потерпілого до лікарні. Також вказує, що у протоколі допиту його в якості підозрюваного, якій міститься на аркуші справи 85, відсутній один аркуш, адже він не давав свідчень тому, що слідчий не відвідував його в ІТУ. Вказує, що при проведенні слідчого експерименту не були присутні потерпілий та панята ОСОБА_17 , однак в протоколі стоїть підпис останньої. А також вказує, що на момент скоєння злочину знаходився у іншому місці.
До початку апеляційного розгляду прокурор прокуратури м. Свердловська ОСОБА_9 відмовився від поданої ним апеляційної скарги.
Заслухавши доповідача, обвинувачених ОСОБА_18 та ОСОБА_19 в режимі відеоконференції, які не заперечували проти закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора прокуратури м. Свердловська ОСОБА_9 у зв'язку з його відмовою від апеляції, при цьому ОСОБА_15 пояснив, що він вину визнає по ч. 1 ст. 186 КК України, так як він тільки заволодів грошима потерпілого та витрачав їх на алкогольні напої, а ОСОБА_12 провину по ст. 187 ч. 2 КК України визнав в повному обсязі та пояснив, що він забрав куртку потерпілого собі додому, а його брат ОСОБА_20 тілесних ушкоджень потерпілому не наносив, а тільки забрав гроші у сумі 550 грн., які вони витрачали разом, при цьому обидва обвинувачених пояснювали, що в момент конфлікту з потерпілим знаходились в стані алкогольного сп'яніння, думку прокурора, який заперечував проти апеляцій обвинувачених та вважав вирок суду законним та обґрунтованим, захисника, який просив дії ОСОБА_18 перекваліфікувати на ст. 186 ч. 1 КК України, оскільки він тільки скоїв грабіж, тобто забрав та використовував гроші потерпілого, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, провівши судові дебати, вислухавши останнє слово обвинувачених ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , які просили їх суворо не карати, апеляційний суд вважає, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора прокуратури м. Свердловська ОСОБА_9 підлягає закриттю, а апеляційні скарги обвинувачених не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України перегляд судового рішення суду проводиться в ме жах апеляційної скарги.
Апеляційний суд не може погодитись з викладеними в апеляційних скаргах доводами обвинувачених ОСОБА_21 про недоведеність винуватості їх у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, визнавши ОСОБА_21 винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, суд першої інстанції належним чином проаналізував всі зібрані по справі докази в їх сукупності та взаємозв'язку і виклав у вироку докладні мотиви прийнятого рішення.
Винуватість обвинувачених підтверджується показаннями свідків та дослідженими у судовому засіданні матеріалами кримінального провадження.
Так, обвинувачений ОСОБА_12 у судовому засіданні повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення і пояснив, що дійсно тільки він наносив удари потерпілому - два удари ногами по ребрам та зняв в останнього куртку, а в цей час брат підняв гроші, які випали з цієї куртки. Після чого між ним та потерпілим відбулася взаємна бійка.
Обвинувачений ОСОБА_15 у судовому засіданні вину у скоєнні кримінального правопорушення не визнав і пояснив, що крім двох ударів кулаками в спину він більш потерпілому ударів не наносив, а потім поряд з місцем бійки знайшов гроші у розмірі 500 гривень, які узяв.
Крім того, потерпілий ОСОБА_14 у судовому засіданні пояснив, що дійсно 28 січня 2013 року брати ОСОБА_21 завдали йому тілесні ушкодження, потім хтось з них взяв його куртку, де знаходилися гроші у розмірі 1 000 грн., а також мобільний телефон «Самсунг», все це вони забрали. При цьому пояснив, що тілесних ушкоджень ОСОБА_22 не причиняв, а гроші в нього знайшов ОСОБА_15 .
Також пояснив у суді, що при слідчому експерименті з ним та ОСОБА_21 були присутні поняті.
Свідок ОСОБА_23 у судовому засіданні пояснив, що 28 січня 2013 року до неї десь об 15 годині прийшов брат ОСОБА_24 у якого обличчя було побите, на ньому не було куртки. При цьому останній їй пояснив, що його побили і ограбили брати ОСОБА_21 , які забрали мобільний телефон, курточку, гроші у розмірі 1 000 грн.
Свідок ОСОБА_25 у судовому засіданні пояснив, що бачив 28 січня 2013 року брата дружини - ОСОБА_24 , який був увесь побитий, тяжко дихав, у нього були вибиті зуби.
Свідок ОСОБА_26 суду пояснила, що 28 січня 2013 року ОСОБА_24 їй розповів, що його побили брати ОСОБА_21 , забрали курточку, телефон, гроші.
Свідок ОСОБА_27 у судовому засіданні підтвердив показання свідка ОСОБА_26 .
Свідок ОСОБА_28 , яка є слідчим по справі, у судовому засіданні пояснила, що від медичної сестри приймального відділення Свердловської ЦРЛ в кінці січня 2013 року надійшла інформація , що в лікарю поступив ОСОБА_14 з тілесними ушкодженнями, переломами ребер, із забоями, з саднами, було проведене досудове розслідування і встановлено, що в с.Провалля м.Червонопартизанську, брати Панкови завдали тілесні ушкодашння потерпілому ОСОБА_24 біля току ПСП і забрали у нього куртку, гроші приблизно у розмірі 1000 грн., зі слів ОСОБА_24 саме Панкови завдали йому тілесні ушкодження і забрали курточку, гроші. Брати ОСОБА_21 визнали свою вину з ними був проведений слідчий експеримент, де вони все підтвердили, також ОСОБА_21 були затримані наступного дня і у них була вилучена курточка потерпілого ОСОБА_24 . Потім вона повідомила ОСОБА_21 про підозру, що вони підозріваються у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого, ст..187 ч.2 КК України , про що вони поставили свої підписи.
Дійсно у протоколі допиту свідка ОСОБА_7 не вистачає одного аркушу, чому вона не може пояснити, в інших протоколах допущена помилка, де вказано, що слідчий ОСОБА_29 , також три слідчому експерименті за участю ОСОБА_7 дійсно понята ОСОБА_17 відлучалась, а замість неї був ОСОБА_30 , якого вона в протоколі слідчої дії неправильно вказала замість понятого, статистом, також дійсно у протоколі слідчого експерименту на останньому аркуші замість ОСОБА_18 помилково поставила свій підпис ОСОБА_17 , але спочатку протоколу є підпис ОСОБА_18 . Також при слідчому експерименті з ОСОБА_31 , експерт ОСОБА_32 задавав питання, чому ОСОБА_12 кульгавить, на що останній відповів, що його побили знайомі потерпілого.
Експерт ОСОБА_32 у судовому засіданні пояснив, що він проводив судово - медичну експертизу потерпілого ОСОБА_14 , у якого ним були встановлені тілесні ушкодження середньої тяжкості. Також він приймав участь при проведенні слідчого експерименту як з потерпілим та і з обвинуваченими, потерпілий розповідав, що на нього напали позаду біля току ПСП «Провалля», що до цього він з обвинуваченими разом вживали спирті напої, що він пішов раніше, але його догнали обвинувачені, один із обвинувачених наніс йому удари, збив його з ніг, а інший достав із куртки потерпілого телефон і гроші, і сказав один із братів «йди», але хтось повернувся і забрав у потерпілого куртку, били обвинувачені потерпілого, коли він лежав на землі руками і ногами.
Крім того, вина обвинувачених братів ОСОБА_21 у скоєному кримінальному правопорушенні підтверджується матеріалами кримінального провадження, дослідженого у судовому засіданні, а саме:
- протоколом огляду місця події від 29.01.2013 року, з якого убачається, що біля дороги м.Червонопартизанськ с.Провалля, розташована підстанція ПСП «Провалля» , де був здійснений напад на потерпілого ОСОБА_14 ( а.с. 8-9)
- заявою ОСОБА_7 про долучення до матеріалів кримінального провадження болоньойвої чоловічої куртки чорного кольору, яка була знята з громадянина ОСОБА_14 28.01.2013 року (а.с. 20)
- протоколом огляду предмету, з якого убачається, що у ОСОБА_7 була вилучена чоловіча куртка, чорного кольору з коміром та капюшоном, який оброблено хутром (а.с. 21-23)
- висновком експерта № 74 від 28.01.2013 року із якого убачається, що у потерпілого ОСОБА_14 при проведенні судово - медичної експертизи встановлені тілесні ушкодження які відносяться як до легких тілесних ушкоджень так і до ушкоджень середнього ступеню тяжкості ( а.с. 38)
- протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_8 , який пояснив і показав чим і куди він наносив удари потерпілому ОСОБА_14 і куди йому і чим наносив удари потерпілий ОСОБА_14 ( а.с. 121-122)
- протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_14 , і який пояснив і показав чим і куди брати Панкови наносили йому удари ( а.с. 126-127)
- фототаблицею до протоколу проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_14 (а.с. 128-130)
- протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_7 , який пояснив і показав чим і куди він наносив удари потерпілому ОСОБА_14 і як його брат ОСОБА_8 стягнув з потерпілого куртку (а.с. 131-132).
- додатковим висновком судово - медичної експертизи №132 від 22.02.2013 року, з якої убачається, що встановлені при експертизі у ОСОБА_14 тілесні ушкодження при обставинах вказаних ОСОБА_14 в ході проведення слідчого експерименту 21.02.2013 року, найбільш повно відповідають по кількості і місцю застосування сили. При цьому, відмічається не відповідність по кількості наявних пошкоджень, обставинам їх завдання, викладених ОСОБА_8 і ОСОБА_7 в ході проведення слідчого експерименту з їх участю 21.02.2013 року ( а.с. 138-139).
Аналізуючи вищевказані докази в їх сукупності суд вірно прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_21 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.187 ч.2 КК України доказана. Не визнання обвинуваченим ОСОБА_7 своєї вини суд правильно оцінив критично, як його бажання уникнути відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення та тактику захисту, оскільки у судовому засіданні було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_15 скоїв напад з метою заволодіння чужим майном за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_31 , так як в судовому засіданні було встановлено, що обвинувачені ОСОБА_21 скоїли кримінальне правопорушення за попередньою змовою, оскільки самі дії обвинувачених свідчать про їх узгодженість , так як в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_12 пояснив, що коли він наносив удари потерпілому ОСОБА_14 , то в цей час випали гроші із кишені куртки потерпілого, якими заволодів його брат, обвинувачений ОСОБА_15 і також він наніс два удари руками по спині потерпілого, чого сам ОСОБА_15 не заперечував у судовому засіданні і також підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_14 , що обидва обвинувачені наносили йому удари ногами і руками по тілу, що один із обвинувачених, ОСОБА_12 зняв з нього куртку, а інший ОСОБА_15 заволодів його грошима, які знаходились в кишені куртки і могли випасти в результаті бійки, не вірити яким як суд першої інстанції, так і апеляційний суд не знайшли підстав.
Також потім грошима потерпілого, якими заволодів обвинувачений ОСОБА_33 , розпорядився ОСОБА_12 , купуючи продукти харчування у магазині, тобто майном потерпілого, а саме грошима, якими вони розпорядились обидва, що також свідчить про узгодженість їх дій.
Також у судовому засіданні не знайшла свого підтвердження версія обвинувачених ОСОБА_21 , що вони догнали потерпілого ОСОБА_14 з метою позичити у нього гроші, так як потерпілий ОСОБА_14 у судовому засіданні пояснив, що коли його наздогнали обвинувачені, то ОСОБА_12 його відразу збив з ніг і наніс удар, від чого він впав на землю, а потім брати ОСОБА_21 разом наносили йому удари ногами і руками по різним частинам тіла, тобто жоден із обвинувачених не звернувся до нього з проханням позичити гроші у борг, а відразу напали на нього. Також той факт, що обвинувачені Панкови не мали наміру позичати гроші у потерпілого ОСОБА_14 у судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_27 та і ОСОБА_26 .
Також обвинувачений ОСОБА_12 підтвердив той факт, що він напав на потерпілого з метою заволодіння його майном, також той факт , що обвинувачені Панкови напали на потерпілого з метою заволодіння чужим майном підтверджується протоколом огляду предмету, де саме у обвинуваченого ОСОБА_18 була вилучена чоловіча куртка чорного кольору з коміром та капюшоном, який оброблено хутром, про що він писав заяву про долучена вищевказаної куртки до матеріалів кримінального провадження.
Відносно клопотання захисника ОСОБА_34 про перекваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_18 зі ст. 187 ч.2 КК України на ст. 186 ч.1 КК України, як відкрите викрадення чужого майна, суд обґрунтовано не знайшов підстав, так як сумісними діями обвинувачених ОСОБА_21 потерпілому ОСОБА_14 були завдані середньої тяжкості тілесні ушкодження за ознакою тривалості розладу здоров'я, що свідчить про небезпеку для життя чи здоров'я потерпілого, що також зазначено у п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України № 10 від 6.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності» і підтверджується показаннями експерта ОСОБА_32 даними у судовому засіданні.
Судом також була перевірена версія обвинуваченого ОСОБА_19 , що тілесне ушкодження, а саме трехлодижечий перелом правої гомілки зі зміщенням фрагментів внутрішньої кісточки йому завдав потерпілий ОСОБА_14 , в результаті бійки біля магазину - суд обґрунтовано прийшов до висновку, що вона є безпідставною в частині того, що вищевказане тілесне ушкодження йому було заподіяно потерпілим ОСОБА_14 , так як свідок ОСОБА_35 , у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_12 , коли вибіг з магазину, то вступив ногою в замет і потім почав кульгавити що у судовому засіданні також підтвердив експерт ОСОБА_36 , що можливо спричинення вищевказаного тілесного ушкодження у результаті того, що ОСОБА_12 міг стопою встати в замет, також утворення даного тілесного ушкодження можливо у результаті зіскакування стопи зі сходів, з послідуючою опорою на стопу.
Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінивши досліджені докази по справі суд вірно дії обвинувачених ОСОБА_18 та ОСОБА_19 кваліфікував за ст.187 ч.2 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним як для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, так як така юридична оцінка відповідає фактичним обставинам встановленим у ході судового розгляду.
При призначенні покарання обвинуваченим, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особистість обвинувачених, які задовільно характеризується за місцем проживання , обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинувачених у відповідності зі ст. 66 КК України, судом не встановлено. Суд обґрунтовано не визнав обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_19 - визнання ним вини, оскільки вину він визнав повністю у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч.2 КК України, щоб його брат, обвинувачений ОСОБА_15 уникнув відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення.
Обставини, які обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_18 та ОСОБА_19 у і відповідності до ст.67КК України є вчинення ними кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням викладеного суд правильно вважав, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_19 можливо тільки в ізоляції від суспільства, так як він скоїв кримінальне правопорушення великої тяжкості в стані алкогольного сп'яніння.
Суд правильно прийшов до висновку, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_18 можливо тільки в і ізоляції від суспільства, так як він скоїв кримінальне правопорушення великої тяжкості в стані алкогольного сп'яніння і відносно нього потерпілий наполягав на суворому покаранні.
Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, одночасно враховуючи зазначені обставини, з урахуванням осіб винних, суд вірно прийшов до висновку про доцільність призначення обвинуваченим ОСОБА_21 основного покарання в межах санкції статті, по якій кваліфіковані дії обвинувачених у виді позбавлення волі із конфіскацією ? частини належного їм майна.
Доводи, викладені в апеляційних скаргах обох обвинувачених в цілому були предметом дослідження під час судового розгляду та ним була дана належна правова оцінка.
З матеріалів справи не вбачається, щоб судом не усебічно, повно і об'єктивно були досліджені матеріали цієї кримінальної справи.
Як випливає з журналу судового засідання, у цій кримінальній справі були допитані усі особи, що мають будь-яке відношення до цього злочину.
Свідчення потерпілого, свідків стабільні, логічно послідовні і не суперечать іншим доказам, які маються в матеріалах справи.
Крім того, в справі відсутні які-небудь дані, що свідчать про те, що хто-небудь з допитаних у цій кримінальній справі осіб, мав неприязні відношення із обвинуваченими і з цієї причини міг обмовити останніх.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_18 про те, що показання потерпілого ОСОБА_14 не збігаються з показаннями ОСОБА_37 є безпідставними, так як на них суд не посилається у вироку.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_18 в частині того, що у протоколі допиту його в якості підозрюваного, якій міститься на аркуші справи 85, відсутній один аркуш, адже він не давав свідчень тому, що слідчий не відвідував його в ІТУ не знайшли свого підтвердження. Адже в матеріалах кримінального провадження є протокол допиту ОСОБА_18 в якості підозрюваного, який підписаний ним та його захисником - адвокатом ОСОБА_34 , з якого убачається, що допит проводився не в ІТУ, а в приміщенні Свердловського МВ ГУМВС (а.с. 84-86).
Також доводи обвинуваченого ОСОБА_18 про те, що під час скоєння злочину він знаходився у іншому місці (але де саме він не вказує) - не знайшли свого підтвердження, бо спростовуються свідченнями обвинуваченого ОСОБА_19 та потерпілого ОСОБА_14 .
Крім того, як вбачається з вироку суду доводи ОСОБА_18 про те, що при слідчому експерименті відлучалась панята ОСОБА_17 , а замість неї був ОСОБА_30 , а також те, що у протоколі слідчого експерименту на останньому аркуші замість ОСОБА_18 помилково поставила свій підпис ОСОБА_17 , але спочатку протоколу є підпис ОСОБА_18 - були предметом розгляду в судовому засіданні і на ці питання відповідала допитана в якості свідка ОСОБА_28 , слідча по даній справі, але вищевказане не вплинуло на доказ винуватості обвинувачених у скоєнні даного злочину та в цілому і на вирок суду.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд не знаходить підстав для задоволення апеляційних скарг обвинувачених ОСОБА_18 та ОСОБА_19 .
Керуючись ст.ст. 403, 404, 407 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора прокуратури м. Свердловська ОСОБА_9 - закрити у зв'язку з відмовою від апеляції.
Апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_18 та ОСОБА_19 - залишити без задовлення.
Вирок Свердловського міського суду Луганської області від 11 листопада 2013 року щодо ОСОБА_18 та ОСОБА_19 - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена у Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той же строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
1. 2. 3.