26.03.2014
Алчевський міський суд Луганської області
cправа № 406/1865/14-к
провадження №1-кп/406/189/14
26 березня 2014 року Алчевський міський суд Луганської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Алчевську кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014130170000350 від 15.02.2014, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку села Горяйново, Понирівського району Курської області, РФ, громадянки України, раніше не судимої, пенсіонерки, зареєстрованої та проживаючої за адресою АДРЕСА_1 ,
- у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, -
встановив:
Згідно наказу по ВАТ «Алчевський металургійний комбінат» ОСОБА_5 призначено на посаду старшого комірника цеху ремонту металургійних печей (надалі ЦРМП) ВАТ «АМК». Згідно посадової інструкції вона здійснює матеріально-технічне забезпечення діяльності цеху №27 та №29 ЦРМП, та несе відповідальність за своєчасне та якісне матеріально-технічне забезпечення діяльності ЦРМП, правильний облік, зберігання та збереження матеріальних цінностей, забезпечення особового складу ЦРМП встановленою формою одягу, засобами індивідуального захисту, та інше.
У відповідності до правил ношення спецодягу на ВАТ «АМК» кожен працівник ЦРМП повинен отримувати спецодяг у кількості, встановленій внутрішніми інструкціями, а ОСОБА_5 , повинна отримувати та видавати особовому складу спецодяг. Але остання, достовірно знаючи, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у 2010 році були звільнені і спецодяг їм видаватися не повинен, отримувала на складі спецодягу ЦПП ВАТ «АМК» одяг у тому числі для вищезазначених осіб.
Згідно потреби в спецодягу цеху №27 ЦРМП у січні 2011 року ОСОБА_5 отримала на складі спецодягу ЦПП ВАТ «АМК» одяг для особового складу загону. В даній потребі під табельним номером 396 було вказано прізвище ОСОБА_6 , який 16.12.2010 був звільнений, під табельним номером 1791 було вказано прізвище ОСОБА_7 , який 21.08.2010 був звільнений. Але ОСОБА_5 замість повернення спецодягу на склад, залишила його на складі ЦРПМ, а в потребі за січень 2011 внесла завідомо неправдиві відомості, а саме в графі «підпис в отриманні» власноруч підробила підписи ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за отримання спецодягу.
Крім того, згідно потреби в спецодягу цеху №27 ЦРМП у лютому 2011 року ОСОБА_5 отримала на складі спецодягу ЦПП ВАТ «АМК» одяг для особового складу загону. В даній потребі під табельним номером 80 було вказано прізвище ОСОБА_8 , який 31.03.2005 був звільнений, під табельним номером 1791 було вказано прізвище ОСОБА_7 , який 21.08.2010 був звільнений. Але ОСОБА_5 замість повертання спецодягу на склад, залишила його на складі ЦРПМ, а в потребі за лютий 2011 року внесла завідомо неправдиві відомості, а саме в графі «підпис в отриманні» власноруч підробила підписи ОСОБА_8 та ОСОБА_7 за отримання спецодягу.
Крім того, згідно потреби в спецодягу цеху №27 ЦРМП у березні 2011 року ОСОБА_5 отримала на складі спецодягу ЦПП ВАТ «АМК» одяг для особового складу загону. В даній потребі під табельним номером 89 було вказано прізвище ОСОБА_9 , який 02.03.2010 був звільнений, під табельним номером 204 було вказано прізвище ОСОБА_10 , який 31.03.2009 був звільнений, під табельним номером 275 було вказано прізвище ОСОБА_11 , який 01.03.2010 був звільнений, під табельним номером 517 було вказано прізвище ОСОБА_12 , який 25.08.2010 був звільнений, під табельним номером 1269 було вказано прізвище ОСОБА_13 , який 03.06.2010 був звільнений, під табельним номером 1668 було вказано прізвище ОСОБА_14 , який 24.07.2009 був звільнений, під табельним номером 1716 було вказано прізвище ОСОБА_15 , який 10.11.2009 був звільнений, під табельним номером 1727 було вказано прізвище ОСОБА_16 , який 24.11.2009 був звільнений. Але ОСОБА_5 замість повернення спецодягу на склад, залишила його на складі ЦРПМ, а в потребі за березень 2011 внесла завідомо неправдиві відомості, а саме в графі «підпис в отриманні» власноруч підробила підписи ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 за отримання спецодягу.
Крім того, згідно потреби в спецодягу цеху №27 ЦРМП у квітні 2011 року ОСОБА_5 отримала на складі спецодягу ЦПП ВАТ «АМК» одяг для особового складу загону. В даній потребі під табельним номером 80 було вказано прізвище ОСОБА_8 , який 31.03.2005 був звільнений, під табельним номером 1034 було вказано прізвище ОСОБА_17 , який 05.03.2010 був звільнений, під табельним номером 1112 було вказано прізвище ОСОБА_18 , який 03.06.2010 був звільнений. Але ОСОБА_5 замість повернення спецодягу на склад, залишила його на складі ЦРПМ, а в потребі за квітень 2011 внесла завідомо неправдиві відомості, а саме в графі «підпис в отриманні» власноруч підробила підписи ОСОБА_8 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 за отримання спецодягу.
Крім того, згідно потреби в спецодягу цеху №27 ЦРМП у травні 2011 року ОСОБА_5 отримала на складі спецодягу ЦПП ВАТ «АМК» одяг для особового складу загону. В даній потребі під табельним номером 204 було вказано прізвище ОСОБА_10 , який 31.03.2009 був звільнений, під табельним номером 628 було вказано прізвище ОСОБА_7 , який 31.03.2010 був звільнений, під табельним номером 811 було вказано прізвище ОСОБА_19 , який 05.01.2011 був звільнений, під табельним номером 1668 було вказано прізвище ОСОБА_14 , який 24.07.2009 був звільнений, під табельним номером 1700 було вказано прізвище ОСОБА_20 , який 05.10.2010 був звільнений, під табельним номером 1716 було вказано прізвище ОСОБА_15 , який 10.11.2009 був звільнений. Але ОСОБА_5 замість повернення спецодягу на склад, залишила його на складі ЦРПМ, а в потребі за травень 2011 внесла завідомо неправдиві відомості, а саме в графі «підпис в отриманні» власноруч підробила підписи ОСОБА_8 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 за отримання спецодягу.
Органом досудового розслідування ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, тобто у скоєнні службових підроблень, а саме внесенні службової особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
25 лютого 2014 року між прокурором прокуратури міста Алчевська Луганської області ОСОБА_3 , якому надані права процесуального керівника у даному кримінальному провадженні, та підозрюваною ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості, у відповідності до ст. ст. 468, 469, 472 КПК України.
Згідно даної угоди прокурор ОСОБА_3 та підозрювана ОСОБА_5 повністю дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 366 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, підозрювана беззастережно визнала свою вину у вчиненні злочину.
Вищевказаною угодою сторонами кримінального провадження узгоджене покарання за ч.1 ст. 366 КК України у виді штрафу у розмірі 2550 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) грн. з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з обліком, зберіганням та збереженням матеріальних цінностей строком на один рік.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Прокурор, захисник обвинуваченої та обвинувачена в підготовчому судовому засіданні просили суд затвердити угоду про визнання винуватості, зазначили, що сторонами остаточно узгоджені істотні обставини, що мають значення для даного кримінального провадження, міру покарання.
Судом роз'яснені обвинуваченій наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, а також положення ст. 474 КПК України.
Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12014130170000350, дослідивши угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та обвинуваченою, надходить до наступних висновків.
Дане кримінальне провадження підсудне Алчевському міському суду Луганської області відповідно до ст. ст. 32, 33 КПК України.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Як визначено ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 підтвердила суду, що вона беззаперечно визнає вину у вчиненні злочину, що їй інкримінується, за викладених в обвинувальному акті обставин.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, який згідно ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості.
При цьому в судовому засіданні судом з'ясовано, що обвинувачена цілком розуміє права, визначені п. п. 1 - 4 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального кодексу України.
Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. ст. 50, 65-67 КК України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором прокуратури міста Алчевська Луганської області ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_5 і призначення останній узгодженої сторонами міри покарання.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не застосовувався.
Процесуальні витрати, речові докази по справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -
засудив:
Затвердити угоду від 25 лютого 2014 року, укладену між прокурором прокуратури міста Алчевська Луганської області ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_5 про визнання винуватості.
ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, і призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 2550 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) грн. з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з обліком, зберіганням та збереженням матеріальних цінностей строком на 1 рік.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_21 до вступу вироку в законну силу не застосовувати.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, у разі неподання на нього апеляції.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Луганської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення через Алчевський міський суд Луганської області.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч.2 ст. 473 КПК України.
Копія вироку видається учасникам кримінального провадження після його оголошення.
Суддя ОСОБА_1